- •31. Підходи до мотивації з погляду наслідків поведінки
- •32. Популярні сучасні мотиваційні стратегії:надання повноважень та участь,нові форми трудових угод.
- •33. Використання системи нагород винагород у системі мотивації праці персоналу в організації.
- •34. Природа та особливості лідерства в організації. Відмінності між менеджером та лідером.
- •35. Влада і лідерство. Основні форми влади в організації.
- •36.Підходи до лідерства на основі виділення лідерських рис.Теорія Гізеллі
- •37. Поведінкова теорія лідерства р.Лейкерта та дослідження університету штату Огайо.
- •38. Гратка лідерства
- •39.Ситуаційна теорія лідерства ф.Фідлера
- •40. Теорія шлях-мета
35. Влада і лідерство. Основні форми влади в організації.
Влада - це спроможність впливати на поведінку інших.. В умовах організації, звичайно, є п'ять різновидів влади: легітимна, винагороджувальна, примусова, референтна та експертна'.
Легітимна влада. Легітимна влада - це влада, надана згідно з організаційною ієрархією людям, які займають відповідні посади за організаційною структурою. Менеджер може дати завдання своєму підлеглому, а підлеглий, який відмовиться виконати його, може отримати догану або навіть бути звільненим. Такі наслідки є результатом законної влади менеджера, якою він наділений у цій організації. Отже, легітимна влада є офіційною. Всі менеджери мають законну владу над своїми підлеглими. Однак саме володіння законною владою ще не означає, що ця особа є лідером. Деякі підлеглі виконують лише ті накази, які безпосередньо випливають з правил і політики їхньої організації. Якщо ж їх попросити зробити щось, що виходить за межі їхніх безпосередніх обов'язків, то вони або відмовляються, або виконують роботу недбало. Менеджер таких підлеглих у цьому випадку застосовує владу, однак не виявляє лідерства.
Винагороджувальна влада. Винагороджувальна влада - це влада давати або утримувати нагороди. До нагород, які може контролювати менеджер, належать підвищення заробітної платні, преміальні виплати, рекомендація для просування по службі, похвала, визнання, а також цікаві завдання. Загалом, чим більшу кількість нагород контролює менеджер, і чим важливіші ці нагороди для підлеглих, тим більшою є винагороджувальна влада. Якщо підлеглі визнають цінність лише формальних організаційних винагород, що їх надає менеджер, то такий менеджер не є лідером. Однак якщо підлеглий, окрім цього, визнає неофіційні нагороди менеджера, такі як похвала, вдячність і визнання, то це свідчить про наявність у менеджера лідерських рис.
Примусова влада. Примусова влада передбачає досягнення згоди шляхом психологічної, емоційної чи фізичної загрози або тиску. В минулому фізичний примус в організаціях був доволі звичним явищем. Сьогодні ж його обмежено словесними чи письмовими доганами і зауваженнями, дисциплінарними стягненнями, штрафами, переведенням на нижчу посаду і непоновленням угоди про працевлаштування. Деякі менеджери час від часу вдаються до словесних образ, висміювання і психологічного тиску з метою маніпулювання підлеглими; та більшість людей, звичайно, вважають, що це не є прикладом достойної поведінки менеджера.. Чим більше каральних засобів має у своєму розпорядженні менеджер і чим важливішими вони є для підлеглих, тим більшою примусовою владою він володіє. З іншого боку, чим частіше менеджер вдається до примусової влади, тим більше він має шансів викликати ворожість, а отже, менше шансів бути лідером.
Референтна влада. На відміну від легітимної, винагороджувальної і примусової влади, які порівняно конкретні і грунтуються на об'єктивних аспектах організаційного життя, референтна влада є абстрактною. Вона полягає в ототожненні, наслідуванні, лояльності або харизмі. Сподвижники можуть з прихильністю ставитися до лідера, який має подібні риси характеру, підготовку, освіту або життєву позицію, оскільки вони певною мірою себе з ним ототожнюють. У деяких ситуаціях сподвижники можуть наслідувати лідера, який мас референтну владу, одягаючи подібний одяг, працюючи так само наполегливо або дотримуючись тієї ж філософії менеджменту. Референтна влада може також набувати форм харизми, характерних рис лідера, що надихає на лояльність і ентузіазм. Отже, менеджер може мати референтну владу, однак ця влада перш за все асоціюється з лідерством.
Експертна влада. Експертна влада грунтується на інформації або спеціальних знаннях. Менеджер, який знає як повестися з ексцентричним, проте важливим клієнтом, учений, що здатний досягти важливого технічного прориву, про який інші компанії можуть тільки мріяти, чи секретарка, яка знає як подолати бюрократичну тяганину, - всі вони мають експертну владу над будь-ким, хто потребує їхньої допомоги. Чим важливіша інформація і чим менше людей мають до неї доступ, тим більшу експертну владу має та чи інша особа Як звичайно, ті особи, які є одночасно і лідерами, і менеджерами, зосереджують у своїх руках значну експертну владу.