Колоквіум (2 год.)

П л а н

1. Поняття і ознаки співучасті.

2. Види співучасників.

3. Форми співучасті.

4. Кримінальна відповідальність співучасників.

5. Особливості відповідальності організаторів та учасників організованої групи чи злочинної організації.

6. Добровільна відмова співучасників.

7. Причетність до злочину її відмежування від співучасті.

Додаткова література (вивчається студентом самостійно

за рекомендаціями кафедри) та матеріали судової практики

- Бурчак Ф.Г. Соучастие: социальные, криминологические и правовые проблемы. – К.: Вища школа, 1986. – 208 с.

- Гуторова Н.А. Соучастие в преступлении по уголовному праву Украины: Уч. пособие. – Х.: Изд. Рубикон. – 1997. – 102 с.

- Демидова Л.М. Кримінальна відповідальність за створення злочинної організації. – Харків: Видавець СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2005. – 256 с.

- Новицький Г.В. Поняття і форми співучасті у злочині за кримінальним правом України. – Київ: Вища школа, 2001. – 96 с.

- Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність» від 27. 04. 2004 року №2.

- Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об’єднаннями» від 23. 12. 2005 року № 13.

Х. Тема № 13: Повторність, сукупність та рецидив злочинів

Практичне заняття (2 год.)

Методичні рекомендації

Вивчаючи цю тему, насамперед необхідно з’ясувати поняття та ознаки множинності злочинів, її соціальну і юридичну характеристику. Далі потрібно звернути увагу на поняття і види одиничного злочину як структурного елементу множинності і усвідомити ознаки простих і ускладнених одиничних злочинів (триваючих, продовжуваних, складних).

Вирішуючи завдання, необхідно обґрунтувати висновки про види множинності (сукупність злочинів – ідеальна сукупність, реальна сукупність; повторність; рецидив) їх ознаки, і критерії відмежування сукупності злочинів і повторності від суміжних з ним понять.

З а в д а н н я

91. Коновалов вчинив крадіжку товарів в магазині. Виходячи з магазину з викраденим майном, він зіткнувся з перехожим, який його впізнав. З метою переховати цей злочин, Коновалов вбив перехожого.

Який вид множинності злочинів тут має місце?

92. Комору Ільїна і продовольчий склад розділяла спільна дерев’яна стіна. В складі біля стіни зберігалася крупа. Ільїн просвердлив у стіні невеличку дірку, і через неї стала “витікати” крупа. Після наповнення крупою чувала, Ільїн закривав дірку, а крупу частково споживав, а частково продав на ринку. Такі діяння Ільїн вчинив шість разів на протязі місяця.

Яким за характером є злочин, вчинений Ільїним?

93. Міщенко знайшов на звалищі пістолет “ТТ”. Довівши пістолет до робочого стану, він придбав до нього патрони і часто носив зброю при собі. Якось Міщенка зупинив міліцейський патруль, і під час перевірки документів у нього знайшли пістолет.

Який злочин вчинив Міщенко: триваючий чи продовжуваний?

94. Зубний лікар Васильченко на прохання своєї знайомої Ковалько вдома зробив їй аборт, чим вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 134 КК. Через місяць до нього звернулась подруга Ковалько Дмитренко і попрохала також за плату зробити аборт і їй. Васильченко виконав прохання Дмитренко. Обидва аборти пройшли без ускладнень.

Чи є в діях Васильченко множинність злочинів?

95. Лисенко раніше був засуджений за крадіжку. Після звільнення, коли його судимість була ще не погашена, він вчинив ще одну крадіжку.

Чи є в діях Лисенка повторність злочину? Аргументуйте свою відповідь з посиланням на ст. 32 КК.

96. Назаренко здавна ворогував зі своїм сусідом Павленком. Переповнений помстою, Назаренко вирішив підпалити будинок Павленка, хоча знав, що там знаходиться його хвора мати. Після виникнення пожежі, хвору жінку вдалося винести з будинку, але вона отримала опіки, від яких невдовзі померла.

Яка сукупність злочинів має місце в діях Назаренка?

97. Ковальов дізнався про те, що у кіоску здійснюють продаж алкогольних напоїв, вночі вліз до нього та виніс ящик горілки. З радощів він випив півпляшки горілки та пішов за черговим ящиком. Однак, спрацювала сигналізація, і, коли він вдруге вийшов з викраденою горілкою, його було затримано.

Якою була крадіжка: повторною чи продовжуваною?

98. Федорченко вчинив крадіжку індивідуального майна громадян. Після закінчення попереднього слідства вийшов закон про амністію, що поширювався на Федорченка і передбачав звільнення його від кримінальної відповідальності. Через два тижні після звільнення Федорченко вкрав в універмазі чоловіче пальто вартістю 1000 грн.

Чи мала місце в діях Федорченка повторність злочинів? Назвіть та розкрийте ознаки повторності злочинів.

Додаткова література вивчається студентом самостійно

за рекомендаціями кафедри

- Бажанов М.И. Множественность преступлений по уголовному праву Украины. – Х.: Изд. Право, 2000. – 128 с.

- Кривоченко Л.Н. Борьба с рецидивом по советскому уголовному праву: Текст лекции. – Х.: Юрид. ин-т, 1973. – 32 с.

- Зинченко И.А. Составные преступления.- Х.: видавець СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2005.-176 с.

ХІ. Тема № 14: Обставини, що виключають злочинність діяння

Практичне заняття (2 год.)

Методичні рекомендації

Вивчаючи цю тему, слід зрозуміти, що необхідна оборона, затримання особи, що вчинила злочин, крайня необхідність, фізичний або психічний примус, виконання наказу або розпорядження, діяння, пов'язане з ризиком, та виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, які передбачені в розділі 8 Загальної частини КК, при наявності вказаних в законі підстав виключають кримінальну відповідальність і вважаються діяннями правомірними і суспільно корисними (суспільно сприйнятливими). Для вірного застосування ст.ст. 36-43 КК необхідно з'ясувати умови правомірності діянь у випадках, передбачених вказаними статтями розділу.

Розглядаючи питання про необхідну оборону, слід мати на увазі, що відповідно до Конституції України (ст. 27) право на необхідну оборону визнається невід’ємним правом будь-якої особи. Велике значення має питання про уявну оборону, що пов’язана з фактичною помилкою особи відносно наявності посягання (ст. 37 КК). Особливу увагу слід звернути на ч. 3 ст. 36, де сформульовані ознаки перевищення меж необхідної оборони, відповідальність за яке настає лише у випадках, вказаних в ст.ст. 118 та 124 КК.