3. Політична проблематика у рекламі

- недосконалість законодавчого регулювання політичної реклами (його визначенням та розмежуванням з поняттям передвиборної агітації)

З цієї проблеми виходить проблема маніпулювання іншими видами реклами, зокрема, під видом соціальної подавати приховану політичну рекламу

Соціальні проблеми, які піднімає політ реклама:

• загальні проблеми (війни, тероризм та боротьба зі злочинністю, загальна орієнтація країни)

• народонаселення (к-ть населення, рівень життя, права і свободи)

• екологічні проблеми

• економічні проблеми (енергетична, сировинна, продовольча)

• соціальні (охорона здоров`я, освіта, наука, спорт, культура, злочинність та ін..)

4. Поняття політичного концепту у рекламі

Примечание: концепт это понятие, выходит масло масляное, скорее всего он перепутал с политической концепцией в рекламе (11 на консультации уточню, а пока отвечаю так)

Всі етапи рекламної кампанії важливі. Проте кожен етап важливий по-своєму. Кампанія, яка претендує на ефективність, не може елементарно «піти в пустоту». Саме тому при розробці політичної рекламної кампанії принципово важливим є етап розробки концепції політичної реклами, аргументованої системи уявлень про необхідні засоби й оптимальні методи досягнення політичної мети через політичну рекламу.

На цьому етапі розробляється концепція політичної рекламної кампанії на основі обраної стратегії (стратегії можуть бути наступальними, агресивними або оборонними, будуватися на охоронних символах або обіцянках змін, викликати почуття надії і оптимізму в разі перемоги потрібного кандидата або ж почуття страху в разі можливої ​​перемоги його опонента , будуватися на залякуванні або принципі «меншого зла» і т.д.)

Концепція обов'язково повинна містити:

— стратегічні й тактичні, перспективні й оперативні цілі та завдання;

— форми представлення електорату предмета реклами (програми, платформи тощо);

— структуру іміджу політика;

— уявлення про засоби ведення кампанії і їх співвідношення між собою (засоби масової інформації, прямі контакти «від дверей до дверей», наочна агітація);

— види психологічного впливу, найбільш адекватні ситуації до політико-психологічних характеристик електорату;

— особливості «унікальної політичної пропозиції» у зв'язку з гаслами (слоганами);

— фінансові розрахунки;

— види зворотного зв'язку з електоратом.

5.Політичний дискурс у рекламі.(отредактировать)

Інформативна послабленість і перевага емоційних, оптимізуючих, сугестивних стратегій комунікації і мовленнєвого впливу однаково притаманні як комерційній, так і політичній рекламі. Обидва типи рекламного дискурсу демонструють симулятивність ціннісних настанов, як відбувається, наприклад, зі свободою вибору.

У політичній рекламі ціннісні настанови не фон, а мета. Завдання політичного дискурсу – змінити світ, обрати владу, спроможну робити світ відповідним до ідеальної моделі (чесної, справедливої тощо).

У політичному рекламному дискурсі на шкалі оцінного ставлення до влади актуалізуються як відносно нові, так і традиційні соціальні, духовні, ідеологічні цінності. "Вибери, і тобі гарантовано ціннісну визначеність твого внутрішнього світу (справедливість, свободу, чесність)" – такою є аксіологічна настанова цього дискурсу. Комерційний рекламний дискурс, який базується на ідеї "купи і будеш щасливий", кінець кінцем створює стереотип поведінки як стереотип життя, оснований на матеріальних цінностях, пов'язаних із іміджевими або чуттєвими уявленнями.

Рекламний дискурс демонструє різне ставлення до нормативних уявлень, зафіксованих у мовній картині світу. У політичній рекламі неоднозначні оцінки "гарного життя" визначають ідеологічні настанови. Полемічність і неоднорідність політичного дискурсу зумовлюють ціннісну характеристику символів минулого, свободи, закону, демократії, справедливості в їхніх стосунках із владою. Комерційна реклама не допускає різночитань в оцінці; рівнозначні цінності комерційної реклами, орієнтовані на зовнішнє, не вимагають складної інтерпретації і забезпечують спрощене сприйняття рекламної інформації.

Український політичний дискурс виявляє чітку орієнтацію на духовні, ідеологічні, моральні стереотипи попередніх історичних періодів. У той же час комерційна реклама легко знаходить позитивний зразок у сучасності, запозичуючи його з "чужого", "західного" дискурсу. Характер цінностей, трансльованих дискурсом політичної реклами, орієнтовано на традиційні аксіологічні нормативи, що входять до ціннісної картини світу комунікантів, а комерційна реклама формує нову етику, трансформуючи ціннісно-етичні нормативи масової свідомості: "Хватай, а то убежит!", "Бери от жизни все".

Активізація "позитивного" в комерційній рекламі створює позитивно-привабливий образ дійсності. Це зумовлено різними аксіологічними стратегіями: у торговій рекламі – з позитивною орієнтацією ("Купи – і світ стане кращим"), у політичній рекламі – з негативною ("Світ поганий, але ми знаємо, яким він повинен бути. Вибери нас, і ми облаштуємо світ").

Очевидна ціннісна неузгодженість української політичної і торгової реклами. Комерційна реклама створює штучну ціннісну картину світу, демонструючи відкритість і нестійкість своєї аксіологічної складової, її готовність пристосуватися до будь-яких соціальних змін, запозичити "чужі" цінні настанови, що претендують на якість особистих ціннісних пріоритетів. Аксіологічне поле політичної реклами певною мірою структуровано, сполучено з культурними й ціннісними стереотипами, які базуються на цінностях елітарної культури, що втратили "особистісний" характер в ідеологічному просторі політичного дискурсу.