23.Номінальний і реальний ввп.

Залежно від того, за якими цінами визначено обсяги кінцевого виробництва, вирізняють номінальний і реальний ВВП.

Номінальний ВВП характеризує обсяг виробництва у фактичних цінах поточного року, а реальний - у постійних цінах, якими є середні ціни року, взятого за базу порівняння.

Індикатором розвитку чи спаду економіки та коливань економічної кон'юнктури в міжнародній статистиці визнано індекс реального ВВП, який розраховується за відомою формулою фізичного обсягу:

У чисельнику індексу - реальний ВВП поточного періоду (за цінами базисного), у знаменнику - номінальний ВВП базисного періоду. Основною проблемою при визначенні цього індексу є переоцінка у постійні ціни (ціни базисного періоду) фізичних обсягів поточного періоду. З-поміж різних підходів визначення реального ВВП найпростішим є ділення номінального ВВП на індекс загального рівня цін – дефлятор:

Дефлятор ВВП Іррозраховується як середньозважена з індексів споживчих цін та цін виробників промислової продукції, кожен з яких показує зміну вартості певного набору товарів та послуг у поточному періоді порівняно з базисним.

Індекс споживчих цін (ІСЦ) характеризує зміну вартості репрезентативного ≪споживчого кошика≫ - набору товарів та послуг, що їх споживають домашні господарства. Джерелом інформації є статистичне спостереження за змінами цін і тарифів на споживчому ринку. На основі постійної вибірки, до якої входять підприємства торгівлі та сфери послуг усіх форм власності, а також ринки, обчислюються середні ціни на товари і послуги, що входять до споживчого кошика. Індивідуальні індекси середніх цін агрегуються, відповідно, в субіндекси продовольчих товарів, непродовольчих товарів, послуг. На основі цих трьох індексів розраховується ІСЦ.

24.Визначення національного багатства та його склад.

У СНР національне багатство подається як сума нагромаджених у країні нефінансових і чистих фінансових активів станом на певний момент часу (як правило, на початок і кінець року).

Активи — це економічні об’єкти, щодо яких інституційні одиниці індивідуально або колективно здійснюють право власності та від володіння якими або внаслідок використання яких можуть бути отримані економічні вигоди протягом деякого періоду. Важливою ознакою такої вигоди є здатність активу приносити дохід у майбутньому. Такі активи, як будівлі, споруди, обладнання і т. ін. використовуються у виробництві та роблять внесок в отримання доходу одиницею, що їх використовує. Фінансові активи й земля можуть давати дохід від власності, належний власникам таких активів. Інші активи не слугують джерелом доходу, але є засобам збереження багатства, наприклад дорогоцінні метали.

Вигоди, які можна отримати з активу, поступово можуть зменшуватися до нуля, особливо якщо актив фізично використовується в процесі виробництва. Однак у будь-який момент вигоди, що залишаються, які можуть бути отримати з активу, є запасом вартості. Їх можна реалізувати продажем активу іншій інституційній одиниці.

У СНР до активів належать тільки ті, які використовуються в економічній діяльності або є об’єктом прав власності. У СНР не враховуються в національному багатстві екологічні активи (моря, повітря тощо), деякі споживчі товари тривалого користування, інтелектуальний потенціал (досвід, знання, здібності людей і т. ін.).

Статистика колишніх республік Радянського Союзу поки що використовує поняття національного багатства згідно з методологією балансу народного господарства, яке охоплює національне майно й залучені до економічного обігу природні ресурси.

За натурально-речовим складом НБ являє собою сукупність цілого ряду споживчих вартостей таких як природні ресурси, предмети і засоби виробництва, готова продукція, майно громадян, суспільних організацій тощо.

Вартісна оцінка НБ та її динаміка характеризують результативність функціонування національної економіки (НЕ), її можливості, а також рівень життя населення.

НБ країни розподіляється за видами таким чином:

1)створені нефінансові активи(а)основні засоби галузей, що виробляють товари і надають послуги;б)запаси матеріальних оборотних засобів;в)запаси готової продукції (засобів виробництва і предметів споживання) на складах підприємств, у системі постачання, на біржах;г)державні резерви засобів виробництва і предметів споживання;д)цінності (предмет, що з часом дорожчають і не втрачають своєї вартості));

2)нестворені нефінансові активи(а)матеріальні нестворені активи (природні ресурси, );б)нематеріальні нестворені активи (патенти, торгові марки, ноу-хау…));

3)фінансові активи(а)монетарне золото;б)валюта і депозити;в)кредити і позики;г)цінні папери;д)акції;е)інші активи і пасиви);

4)споживчі товари довготривалого використання;

5)прямі іноземні інвестиції(ПІІ).