- •19.Сутність та методи розрахунку валового внутрішнього продукту.
- •20.Виробничий метод розрахунку валового внутрішнього продукту.
- •21.Розподільний метод розрахунку валового внутрішнього продукту.
- •22.Метод кінцевого використання розрахунку валового внутрішнього продукту.
- •23.Номінальний і реальний ввп.
- •24.Визначення національного багатства та його склад.
- •25.Склад фінансових активів.
- •26.Класифікація нефінансових активів.
- •27.Баланс активів і пасивів.
- •28.Статистична оцінка стану та руху
- •29.Баланс основного капіталу як елемента національного багатства.
- •30.Показники використання основного капіталу.
- •31.Оборотні активи, їх склад та показники використання та оборотності.
- •32.Сутність зед. Класифікації та групування в статистиці зед.
- •У практиці міжнародної торгівлі використовуються групування зовнішньоекономічних операцій між країнами-контрагентами:
- •За видами операцій — купівля продаж товарів, торгівля послугами, надання кредитів;
- •Групами товарів (машини, устаткування, мінеральні продукти тощо) і видами послуг (транспортні, туристичні, послуги зв’язку, будівельні, страхові, фінансові і т. Ін.);
- •33. Статистичне вивчення обсягу, структури і динаміки експорту, імпорту і зовнішньоторговельного обороту.
- •34.Показники співвідношення експорту і імпорту.
- •35.Показники відкритості економіки країни та імпортної залежності.
- •36. Індексний метод у статистиці зовнішньої торгівлі. Система індексів вартісного, фізичного обсягів і цін експорту (імпорту).
- •38.Показники ефективності зовнішньої торгівлі. Повна, бюджетна й економічна ефективність експорту.
- •40. Основні категорії населення на ринку праці
- •43. . Статистичні показники економічної активності на ринку праці.
- •44. Джерела інформації про зайнятість населення
- •45.Основні види цін за якими оцінюються потоки продукції та
- •46. Зведені індекси цін, запропоновані Ласпейресом та Пааше
- •51.Система індикаторів, що характеризують рівень життя населення.
- •52. Макроекономічні показники, як індикатори життєвого рівня населення.
51.Система індикаторів, що характеризують рівень життя населення.
Рівень життя населення — це соціально-економічна категорія, яка характеризує можливості суспільства щодо забезпечення життя, діяльності та всебічного розвитку. Він виражається сукупністю суспільних відносин і умов, що характеризують життя, працю, побут та інтелектуально-культурний розвиток людей, їх свободу та правову захищеність.
Рівень життя населення — це одна з найважливіших соціальних категорій, що формується під впливом взаємодії всіх суб'єктів економічних відносин. Його підвищення (соціальний прогрес) має бути пріоритетним напрямом державної соціально-економічної стратегії, зокрема спрямованої на реалізацію засад соціально орієнтованої ринкової економіки.
Категорія "рівень життя" акумулює широкий спектр соціально-економічних відносин, котрі виявляються через багаторівневу систему індикаторів стану та умов життєдіяльності особи, домогосподарства, соціальних груп, населення країни та її регіонів. Цю категорію можна розмежувати на три взаємозалежні поняття: умови життя, власне рівень життя, якість життя (рис. 9.6).
Умови життя (середовище існування) — це сукупність показників, які характеризують розселення, екологію, умови життя, умови праці, розподіл бюджету часу, наявність закладів охорони здоров'я, освіти, побутового та комунального обслуговування, торгівлю, транспорт, зв'язок і систему комунікацій, культуру обслуговування тощо.
Власне рівень життя — це рівень споживання матеріальних і нематеріальних благ та послуг.
Якість життя — ступінь відповідності умов і рівня життя певним стандартам чи нормативам.
Згідно з нормативами чи стандартами виокремлюють такі рівні життя населення:
Рис. 9.6. Взаємозалежність понять категорії "рівень життя
— достаток — це рівень життя, який дає змогу користуватись усіма благами, що забезпечують всебічний розвиток людини;
— нормальний рівень життя — забезпечує раціональне споживання відповідно до науково обґрунтованих норм та нормативів, що дає можливість людині відновлювати свій фізичний та інтелектуальний потенціал;
— бідність — це життя, за якого споживання відбувається на рівні збереження працездатності як нижньої межі відтворення життєвих сил.
Бідність характеризується низкою показників:
— межа бідності — це рівень доходу, нижче якого неможливе задоволення основних потреб; визначається як частка прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць (за її допомогою визначаються сім'ї, які належать до категорії бідних);
— рівень бідності — це питома вага сімей (домогосподарств), чий рівень споживання (доходів) на одну особу є нижчим за визначену межу бідності;
— глибина бідності — це відхилення доходів або витрат бідних від визначеної межі бідності;
— опікуваний державою дохід — це рівень доходу, що до 10 % перевищує межу бідності та обумовлює ймовірність сім'ї потрапити до категорії бідних;
— крайня форма бідності — це бідність щодо стандартів цивілізації; вона асоціюється з абсолютною бідністю (межею виживання);
— злиденність — характеризує рівень життя, що забезпечує мінімально припустимий за біологічними критеріями набір благ і послуг, споживання яких дозволяє підтримувати лише життєздатність людини.
Для того щоб управляти процесом підвищення рівня і якості життя населення, необхідно оцінювати їх компоненти, а це вимагає конкретизації переліку елементів, що входять до складу тієї або іншої компоненти.
Аналізуючи праці науковців, котрі займаються теоретичними проблемами потреб і цінностей людини, зокрема І.І. Проніної, визначають такий перелік елементів, що входять до тієї або іншої компоненти рівня й якості життя населення, а також систему показників оцінки рівня життя населення України (рис. 9.7).
Рис. 9.7. Склад компонент рівня й якості життя населення
Запропоновані елементи компонент рівня й якості життя населення можна виміряти за допомогою відповідних показників, застосовуваних в офіційній статистиці.
Загальна система показників оцінки рівня й якості життя населення України зображена на рис. 9.8.
Загалом систему показників можна згрупувати таким чином (рис. 9.9).
Рис. 9.9. Система кількісних і якісних показників рівня життя населення