Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Лабораторні роботи 1 курс

.pdf
Скачиваний:
100
Добавлен:
02.03.2016
Размер:
2.73 Mб
Скачать

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

Задане викладачем

 

h =

м,

R

= 0,02м

 

Середнє

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ш1

 

 

 

значення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

RЦ =

 

м,

Rш1 = 0,035м

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

JC =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

mв

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

кг

 

0,05

0,07

0,09

0,11

0,13

 

0,15

 

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

с

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

J

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

кг м2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

a =

2h

 

 

 

 

 

 

 

 

м с2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

F = m

(g a)

Н

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

в

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M = F RШ

 

 

 

 

Н м

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ε =

a

 

 

 

 

 

 

 

c2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ш

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

M t

 

 

 

 

 

 

 

 

Н м с

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ω =εt

 

 

 

 

 

 

 

c1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

L = L = Jω

кг м с1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

E = E

 

 

= m gh

Дж

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

n1

 

 

 

 

в

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

υ =

2h

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

g

 

 

 

 

 

 

 

 

с

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

EКП2 = mвυ

2

 

Дж

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

EКО2 =

Jω

2

 

 

Дж

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

E2 = EКП2 + EКО2

Дж

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.2.2 Виконання розрахунків та побудова графіків

1. Використовуючи формулу (34) та отримані експериментальні значення параметрів для кожного досліду розрахувати момент інерції обертової системи тіл.

J = m R2 gt2

1

g = 9,81

м

– прискорення вільного падіння.

 

2

в Ш

2h

 

 

с

 

 

 

 

 

 

Знайти середнє значення моменту інерції JC .

Результати розрахунків записати у відповідні графи таблиці 1.

71

2. Використовуючи формули (29), (33), (32), (30), для кожного випадку розрахувати прискорення a вантажу mв , силу F та обертовий момент M , що

діють на хрестовину, а також зумовлене ними її кутове прискорення ε . Результати розрахунків занести у відповідні графи таблиці 1.

Побудувати графік залежності ε = f (M ) (мал.2).

ε, c2

О

M , H м

Мал.2 – Залежність кутового прискорення ε обертової системи тіл від моменту зовнішніх сил M . ε = f (M )

3.Розрахувати імпульс моменту сил M t , а також, використовуючи формули (30), (23), знайти кутову швидкість ω та момент імпульсу L обертової системи тіл в кінці їх руху. Знайти також зміну моменту імпульсу L = L L1 = L обертової системи тіл за час руху. (Початковий момент

імпульсу L1 = 0 , так як система не рухалась.) Результати розрахунків занести в таблицю 1.

Побудувати графік залежності L = f (M t) (мал..3)

72

L,кг м2 с1

О

 

 

 

 

 

M t, Н м с

Мал. 3 – Залежність зміни моменту імпульсу L обертової системи тіл від

 

 

 

 

 

імпульсу моменту зовнішніх сил M t .

L = f (M t)

 

4.

 

Використовуючи формули потенціальної

EП = mgh і кінетичної

EК =

 

mυ2

 

 

 

 

 

енергій тіла при поступальному русі, а також формули кінетичної

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

енергії обертального руху (25) і повної механічної енергії (26), для кожного випадку розрахувати: початкову механічну енергію E1 всієї рухомої системи

тіл (вантажу масою mв , що рухається поступально вниз і обертової

хрестовини); швидкість υ і кінетичну енергію EКП2

поступального руху

вантажу а також кінетичну енергію обертального руху

EКО2 хрестовини та

73

повну механічну енергію E2 рухомої системи тіл в момент зупинки відліку

часу.

Результати розрахунків записати в таблицю 1. Побудувати графік залежності E2 = f (E1 ) (мал..4).

E2 , Дж

О

 

E1, Дж

 

 

Мал.4 – Залежність повної механічної енергії E2

всієї системи рухомого

пристрою від її повного запасу E1 . E2

= f (E1 )

3.2.3 Аналіз результатів досліджень та висновки

1. Співставляючи значення моменту інерції

J

обертової системи тіл,

отриманих при різних зовнішніх умовах (mв , F та M змінювалися), зробити висновок про залежність величини J тіл від зовнішніх умов.

74

2. Аналізуючи графік залежності ε = f (M ) зробити висновок про дієвість основного рівняння динаміки обертового руху (23) ε = MJ .

3. Аналізуючи графік залежності L = f (M t) зробити висновок про

дієвість рівності (22) L = M t , та закону збереження моменту імпульсу замкнутої системи тіл (24) при t = 0 , L = 0 .

4. Аналізуючи графік залежності E2 = f (E1 ) зробити висновок про

дієвість закону збереження повної механічної енергії (27) в дослідженні системи рухомих тіл.

EП1 + EКП1 + EКО1 = EП2 + EКП2 + EКО2

4.Контрольні запитання та завдання 4.1 Контрольні запитання

1.Дайте визначення моменту сил.

2.Що таке момент інерції та момент імпульсу тіла?

3.Сформулюйте основне рівняння динаміки обертального руху.

4.Сформулюйте закон збереження моменту імпульсу системи тіл, та умови його виконання.

5.Сформулюйте закон збереження механічної енергії системи тіл при обертальному русі та умови його виконання

6.Приведіть приклади прояву та виконання законів кінематики та динаміки в морській справі.

4.2 Контрольні завдання

1.Уміти пояснити будь-які дії виконані при проведенні експерименту, розрахунках, побудові графіків, аналізі отриманих результатів, формулюванні висновків та використані закономірності.

2.Вантаж масою 20т з палуби судна перемістили в трюм. При цьому вантаж наблизився до центру плавучості на 10м. На скільки змінився момент інерції судна? Розмірами вантажу знехтувати (вважати точковим), центр плавучості судна знаходиться на відстані 15 м від палуби.

3.В результаті незадовільного центрування центр маси маховика двигуна змістився відносно осі обертання на 0,01м. Маса маховика 100кг. Знайти величину додаткових сил, що будуть діяти на підшипники валу двигуна, при

частоті обертання валу n =10с1 .

75

4. Маховик у вигляді суцільного диску, що має радіус 0,2м і масу 50 кг,

розкрутили до частоти обертання n =8с1 і залишили в такому стані. Під дією сили тертя маховик зупинився через 50с. Знайти середній момент сил тертя.

5. В одноциліндровому чотиритактному двигуні для виконання трьох неробочих тактів потрібно виконати роботу 70 Дж. Швидкість обертання валу

двигуна ω = 63с1 , радіус маховика 0,2 м, маховик має форму суцільного диску. Яку мінімальну масу повинен мати маховик для забезпечення роботи двигуна?

Література

1.Воловик П.М. Фізика: Підручник для університетів. – К.: Ірпінь: Перун,

2005. – 864с. – с.27 – 40, 95 – 117

2.Кучерук І.М. і ін. Загальний курс фізики: Т.1: Механіка. Молекулярна фізика і термодинаміка. – К.: Техніка, 1999. – 536 с. – с.57 – 63, 86 – 105.

3.Зачек І.Р. і ін. Курс фізики. – Львів: Бескид Біт, 2002. – 376с. – с.16 – 24.

76

R – відстань від осі обертання до точки

Лабораторна робота №5 Тема: Дослідження гіроскопічного моменту.

Мета: 1. Формувати уміння проводити експериментальні дослідження. 2. Формувати переконання в дієвості законів кінематики та динаміки обертального руху.

Обладнання: лабораторний стенд, пристрій лабораторний «Гіроскоп» ФМ-18М (пристрій «Гіроскоп» ФМ-18М, електронний блок ФМ18, вантаж

mв = 0,209кг).

Міри безпеки

1.До роботи з пристроєм лабораторним «Гіроскоп» ФМ-18М допускаються особи, ознайомлені з його будовою, принципом дії, мірами безпеки та отримавші допуск викладача до виконання лабораторної роботи.

2.Пристрій повинен бути заземленим.

3.До рухомих частин гіроскопу не прикладати різких і великих зусиль.

4.Гранична частота обертання маховика гіроскопу не повинна перевищувати 100Гц.

5.Час неперервної роботи двигуна гіроскопу – 30 хв, перерва – 15хв.

6.Пристрій вмикати тільки на час перевірки його працездатності та досліджень

7.При виявленні неполадків, виконання лабораторної роботи припинити, пристрій вимкнути (вимкнути вимикач 1-SF1 на лабораторному стенді) та повідомити викладача.

1.Теоретичні відомості

1.1 Основні поняття та закономірності кінематики обертального

руху.

1.1.1 Основні поняття.

Обертальним рухом тіла навколо нерухомої осі називають рух, при якому всі точки тіла рухаються по колах з центром на осі і їх площини перпендикулярні осі.

Радіус обертання точки тіла

тіла.

Кутове переміщення ϕ (рад., град.) – вектор, чисельно рівний куту

повороту радіусу обертання R точки тіла і направлений вздовж осі обертання за правилом правостороннього гвинта.

Кут повороту ϕ – кут повороту радіуса обертання R точки тіла.

77

Кутова швидкість ω – вектор, чисельне значення якого, характеризує швидкість зміни кутового переміщення, а напрям співпадає з поступальним

рухом правостороннього гвинта (ω ϕ).

 

 

 

dϕ

 

рад

,с

1

 

ω =

,

dt

 

с

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Модуль кутової швидкості ω = ddtϕ

Частота обертанняν – кількість обертів за одиницю часу

ν =

ω

,

об.

,с

1

 

 

 

 

 

 

2π

с

 

 

 

 

 

 

 

Період обертання T – час, за який тіло робить один оберт

 

1

 

2π

 

[c]

T =ν

=

ω

,

Миттєве кутове прискорення ε тіла характеризує швидкість зміни його кутової швидкості в заданий момент часу

 

 

 

 

 

 

dω

 

 

 

 

рад.

,с

2

 

 

 

ε =

,

 

 

 

 

dt

 

 

с

2

 

 

ε

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

,

– вектор, який лежить на вісі обертання, а напрям визначається знаком

похідної

dω

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.1.2 Основні закономірності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кутове переміщення точки ϕ

= t

ω

dt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

Кутове переміщення точки при рівноприскореному русі

 

 

 

 

 

ϕ

=ω

t

 

 

 

 

 

 

(1)

Кутова швидкість тіла при прискореному русі

 

 

 

 

 

 

 

 

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ω

=ω

0 +

ε

dt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

де ω0 – початкова кутова швидкість тіла (швидкість при t = 0).

Кутова швидкість тіла при рівноприскореному русі

ω =ω0 +εt

Модуль кутової швидкості руху тіла (при ω0 ε )

78

ω =ω0 +εt

Кутове переміщення тіла при прискореному русі

 

t

 

 

 

t

 

ϕ

=

ω

0

+ ε

dt dt

0

 

 

 

0

 

Кутова координата точки тіла при рівноприскореному русі

ϕ =ϕ0 +ω0t + εt2

2

Кут повороту тіла при рівноприскореному русі (при ω0 ε )

ϕ =ω0t + εt2

2

Зв'язок між лінійним і кутовим переміщенням точок тіла

υ =[ω r ],

де r – радіус вектор точки тіла.

При r = R перпендикулярному до осі обертання :

модуль швидкості υ =ωR ;

нормальне прискорення точок тіла в скалярній формі

(2)

(3)

(4)

 

an =ω

2 R

=

υ2

(5)

 

R

 

 

 

 

 

 

– тангенціальне прискорення точок тіла:

 

aτ =

d (ωR)

 

= dω R =εR

(6)

dt

 

 

 

dt

 

 

– повне прискорення a =

 

a2

+ a2

 

 

 

 

n

 

τ

 

1.2 Основні поняття та закономірності динаміки обертального руху. 1.2.1 Основні поняття

Момент сили M відносно точки О характеризує здатність сили F обертати тіло навколо цієї точки і рівний векторному добутку радіус-вектора

r , який проведений з точки О до точки прикладання сили, на силу F .

 

 

 

 

 

 

 

[

Н м

]

 

M

= r F

,

(7)

 

 

 

 

 

 

 

Модуль моменту сили M = F r sinα = F l

(8)

де α – кут між r

 

 

 

 

l = r sinα – плече сили,

 

і F

 

,

довжина

перпендикуляра, опущеного з точки О на лінію дії сили F .

79

Головний (результуючий) момент зовнішніх сил рівний векторній сумі моментів окремих сил.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M

= M1 + M2 +... + Mn

 

 

 

 

 

 

 

(9)

 

Момент імпульсу

 

матеріальної точки, масою

m, що рухається зі

 

L

швидкістю

υ

відносно

нерухомої

точки

О,

називають

векторний

добуток

радіус-вектора r точки на її імпульс

p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

L =[r p]=[r mυ],

кг м

 

 

 

 

 

 

 

(10)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

с

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Модуль моменту імпульсу матеріальної точки

 

 

 

 

L

=

r

 

p

 

sin

α =

r

υ

sin

α =

R

υ =

mR

2ω =

π

 

2

g ,

(11)

 

 

 

 

 

 

m

 

 

 

 

 

 

m

 

 

2 mR

 

 

де r sinα = R – відстань точки від осі обертання

Момент імпульсу системи матеріальних точок (тіла) відносно нерухомої точки О рівний векторній сумі моментів імпульсів окремих точок (частин тіла)

 

 

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(12)

 

L

L1 + L2 +... + Ln

 

 

 

Момент імпульсу L точки масою m відносно осі обертання Z

 

 

 

L

= mR2 ω

Z

= J

Z

ω

Z

 

 

 

 

Z

 

 

 

 

 

 

 

Z

Момент імпульсу системи точок (тіла) відносно осі обертання

 

 

 

 

 

N

 

 

 

 

 

 

 

JZ ωZ = 2πJZνZ

 

LZ = LZ1 + LZ2 +... + LZN =

mi Ri2 ωZ =

(13)

 

 

 

 

i=1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Момент інерції J точки(тіла) є мірою інертності тіла при обертальному русі.

Момент інерції JZ точки масою m відносно осі Z розміщеній на

відстані R від точки рівний

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

JZ = mR

2

,

 

 

 

2

 

 

 

(14)

 

кг м

 

 

 

 

 

Момент інерції системи точок (тіла) відносно осі Z

 

 

 

 

 

 

 

 

N

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

JZ = mi Ri2

 

 

 

 

 

 

 

(15)

i=1

Момент інерції суцільного тіла

J = mr2dm = Vρr2dV

0 0

де ρ = dVdm – густина маси тіла

80