3. Поняття та види мита

Мито є загальнодержавним непрямим податком, який діє на всій території України у відповідності із митним законодавством України. Він стягується під час переміщення (ввозу або вивозу) товарних вантажів через митний кордон країни. Мито збільшує ціну товару, формуючи ціну реалізації, і сплачується за рахунок споживача. Мито було і залишається основним засобом торгівельної політики держави, що обмежує ввезення іноземних товарів з метою захисту внутрішнього ринку країни. Це сприяє розвитку вітчизняної промисловості та захисту прав вітчизняного товаровиробника.

Особливістю справляння мита є також те, що контроль за правильністю та своєчасністю його сплати до бюджету здійснює митна служба України, а не податкова служба. В Україні порядок справляння мита регулюється Митним кодексом України, який є зведеним документом про ставки мита та порядок оподаткування.

Класифікація мита передбачає групування різновидів мита за наступними ознаками:

1) залежно від напрямку перетинання митного кордону України існують: ввізне, вивізне та транзитне мито;

2) з точки зору критерію захисту вітчизняного виробника застосовуються особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне.

Спеціальне мито застосовується:

а) як захисний захід, якщо товари ввозяться на митну територію України у таких кількостях або на таких умовах, що можуть завдати шкоди вітчизняним виробникам подібних товарів;

б) як захід у відповідь на дискримінаційні дії з боку іноземних держав проти України;

в) як запобіжний захід щодо учасників зовнішньоекономічної діяльності, які порушують загальнодержавні інтереси у цій галузі, для припинення недобросовісної конкуренції.

Антидемпінгове мито застосовується у випадках:

а) ввезення на митну територію України товарів за ціною, істотно нижчою за їх конкурентну ціну в країни експорту, що загрожує завдати шкоди вітчизняним виробникам;

б) вивезення за межі митної території України товарів за ціною, істотно нижчою за ціни інших експортерів таких товарів.

Компенсаційне мито застосовується у випадках:

а) ввезення на митну територію України товарів, при виробництві або експорті яких прямо чи побічно використовувалась субсидія, якщо таке ввезення завдає шкоди вітчизняним виробникам подібних або безпосередньо конкуруючих товарів;

б) вивезення за межі митної території України товарів, при виробництві або експорті яких прямо чи побічно використовувалась субсидія, якщо такий вивіз може завдати шкоди загальнодержавним інтересам України.

3) в залежності від порядку нарахування розрізняють види мита:

а) адвалорне – нараховуються у відсотках до митної вартості товарів (легкові автомобілі);

б) специфічне – нараховуються у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів (сигарети, нафтопродукти, горілка);

в) комбіноване – поєднують елементи 1) і 2).

4) в залежності від строку дії мито буває:

а) постійне;

б) сезонне (нараховується на строк не більше чотирьох місяців з моменту встановлення).

Запровадження мита може переслідувати кілька цілей:

- фіскальні;

- економічні (захист вітчизняних товарів від конкуренції з імпортними);

- політичні.

На відміну від інших податків, політика в сфері митного оподаткування спрямована здебільшого на формування раціональної структури імпорту та експорту в умовах відсутності прямого втручання держави в регулювання цих процесів. Запровадження мита може мати на меті здійснення економічного тиску на відповідні держави або надання їм режиму найбільшого сприяння з політичних мотивів. Тому фіскальне значення мита частіше має другорядне значення.

4. Об’єкт та порядок нарахування мита

Податково-правовою нормою справляння мита є: Митний Кодекс України, який є зведеним документом про види ставок мита та порядок оподаткування (Закон України №92 від 11.07.2002р.); Закон України «Про таможений тариф України» №2371 від 05.04.2001р.

Платниками мита є фізичні і юридичні особи, що імпортують або експортують товари. Сплата цього податку здійснюється в момент перетинання товарами митного кордону країни, тобто податковий період – миттєвий.

Об'єктом оподатковування митом є операції з ввезення або вивезення продукції на територію або з території України.

Базою оподаткування митом є:

• митна вартість, якщо ставки мита є адвалерними (встановленими у %% до митної вартості продукції);

• кількісне вимірювання товару, що переміщається через митний кордон, якщо ставки мита є специфічними (встановленими у фіксованій грошовій сумі (ЄВРО) в розрахунку на одиницю фізичного виміру товару).

При визначенні митної вартості (МВ) до неї включається ціна товару згідно з контрактом зовнішньоекономічної діяльності (Ц зед), зазначена в рахунку-фактурі, а також наступні фактичні витрати:

• на транспортування (Тр), навантаження, розвантаження, перевантаження (НР) і страхування (Стр) до пункту перетинання митного кордону України;

• на сплату брокерських (Бр), агентських та комісійних винагород (К);

• на сплату за використання об’єктів інтелектуальної власності (ІВ), носієм якої є даний товар.

МВ = Ц вед + Тр + НР + С + Бр + К + ІВ

Для визначення митної вартості валюта контракту перераховується у національну валюту України за курсом НБУ, що діє на день подання митної декларації або перетинання кордону.

Існує два методи розрахунку мита, що підлягає сплаті до бюджету:

1) за адвалорними ставками (у відсотках) до митної вартості товарів:

М = МВ * См : 100%, де См – ставка мита у %.

2) за специфічними ставками (у визначеній фіксованій грошовій сумі) на одиницю фізичного виміру товару або в межах визначеної митної вартості:

М = См * К* Є, де См – ставка мита у твердій сумі на одиницю товару.

Адвалорна ставка мита застосовується для товарів нестандартної якості, тобто коли їх назва нічого не говорить про споживчу вартість. Наприклад: меблі, автомобілі, тощо.

Специфічна ставка мита застосовується для товарів стандартної якості, коли частина товарного вантажу зберігає якості цілого. Наприклад: тютюнові вироби, алкогольні вироби, газ природний, тощо.

При справлянні мита діє розгалужена система пільг. Так, від сплати мита повністю звільняються:

• транспортні засоби, на яких здійснюються регулярні міжнародні перевезення вантажів;

• валюта України, іноземна валюта та цінні папери;

• товари, що підлягають поверненню у власність держави;

• товари, які стали непридатними для використання у результаті пошкодження;

• товари, які ввозяться або вивозяться в межах неоподатковуваних обсягів згідно нормам Митного Кодексу України.

Приклади застосування адвалорних ставок мита

Вид митного контролю та об’єкт оподаткування	Розмір ставки (% або долл. США)
За митне оформлення товарів та інших предметів: при митній вартості вантажу до 100 долл. США при митній вартості вантажу від 100 до 1000 долл. США при митній вартості вантажу більше 1000 долл. США	не утримується 5 долл. США 0,2% від митної вартості, але не більше 1000 долл. США в національному еквіваленті
За кожний день перебування товарів та інших предметів під митним контролемє: до 15 календарних днів більше 15 календарних днів (за кожний наступний календарний день)	не утримується 0,05% митної вартості
За реєстрацію о'бєктів інтелектуальної власності на строк до 6 календарних місяців	200 долл. США

Приклади застосування специфічних ставок мита

Код товару	Назва товару	Ставки мита, ЄВРО
		преференці- йована	пільгова	повна
2001	Овочі та плоди консервовані з додаванням оцету: - огірки та корнішони		1 ЄВРО за 1б/кг	1 ЄВРО за 1б/кг

Сума мита, належна до сплати, перераховується платниками на рахунки митних служб, що здійснюють митне оформлення вантажів, або вноситься готівкою в касу митної служби, після чого у встановлені строки перераховується до бюджету.

Документом, який є підставою для внесення мита платником є вантажна митна декларація або її копія. Без сплати усіх належних сум мита випуск товарів та майна митними службами забороняється.

Порядок нарахування та сплати митних зборів

Єдиний митний збір стягується в пунктах пропуску товарних вантажів через державний кордон України. Порядок нарахування та сплати збору регулюється Законом України від 04 листопада 1999 року № 1212 "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України".

Єдиний збір складається із зборів за здійснення відповідно до законодавства України митного, санітарного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного й екологічного контролю, а також плати за проїзд транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів автомобільними дорогами України.

Платниками єдиного митного збору є юридичні і фізичні особи, що здійснюють митне оформлення. Митне оформлення і допуск товарів здійснюється лише після сплати чи збору за умови надання митними органами у встановленому порядку відстрочки чи розстрочки його сплати.

Об'єктом оподатковування митних зборів є операції з ввезення або вивезення продукції на територію або з території України.

Митні збори характеризуються наступними особливостями:

• за економічною природою вони є засобом відшкодування витрат митниці, пов’язаних зі здійсненням митного огляду;

• за своєю господарською сутністю – госпрозрахунковими надходженнями на розрахунковий рахунок митниці, як субєкта господарювання, який несе витрати на здійснення митного контролю;

• за податковою формою – різновидом обов’язкових платежів.

Базою оподаткування митними зборами є митна вартість продукції.

Ставки митних зборів встановлюються у відсотках до митної вартості продукції:

МЗ = МВ * С мз : 100%, де С мз – ставка митних зборів у %.

Сплачується єдиний збір в національній валюті України за офіційним курсом національного банку України на день його сплати.

Митне оформлення і допуск товарів здійснюється лише після сплати збору за умови надання митними органами у встановленому порядку відстрочки чи розстрочки його сплати.

Основні питання для самоконтролю:

1. Які товари входять до складу підакцизних?

2. Які операції є об'єктом оподатковування акцизним податком?

3. Які особи входять до складу платників акцизного податку в Україні?

4. Які пільги з акцизного податку предбачені Податковим кодексом України?

5. Як визначаються строки сплати акцизного податку для підакцизних товарів, вироблених на митній території України?

6. Для чого передбачена акцизна марка?

7. Які функції виконує мито в сучасній державі?

8. У чому полягає зміст спеціального, антидемпінгового, компенсаційного мита?

9. Які існують види мита залежно від порядку нарахування та строку дії?

10. Як визначається база нарахування адвалорного мита?

11. Як нараховується специфічне мито?

12. Які платежі входять до складу єдиного митного збору?

Змістовий модуль 4.