4. Визначення права платника на податкову знижку

Базою оподаткування резидента за підсумками року є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу на суми податкової знижки такого звітного року.

Це означає, що при проведенні річного перерахунку податку на доходи фізична особа може повернути частину податку, сплачену до бюджету протягом податкового року, скориставшись правом на податкову знижку.

Податкова знижка – сума чи вартість витрат, понесених платником податку-резидентом у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) протягом звітного року (крім витрат на сплату ПДВ та акцизного податку), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за результатами звітного податкового року.

До складу податкової знижки включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податків документально, а саме: фіскальним чи товарним чеком, касовим ордером, товарної накладної, іншими розрахунковими чи документами договором, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і визначають суму таких витрат. Зазначені документи не надсилаються податковому органу, але підлягають збереженню платником податків протягом терміну, достатнього для проведення податковим органом податкової перевірки щодо нарахування такого податкової знижки. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням кокретних сум відображаються у річній податковій декларації.

До складу податкової знижки можуть бути віднесені наступні види витрат:

1. частина суми процентів за іпотечним кредитом, сплачених платником податку. Розмір цієї частини розраховується як добуток фактично сплаченої протягом року суми процентів у рахунок погашення іпотечного кредиту на коефіціент :

К = МП/ФП , де

МП – мінімальна загальна площа житла (100 кв.м.);

ФП – фактична площа житла, яке придбається платником за рахунок іпотечного кредиту.

Якщо коефіціент перевищує 1, до складу податкової знижки включається сума фактично сплачених процентів.

2. суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої освіти платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Така сума не може перевищувати суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 грн., в розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року (у 2010р. – 1220 грн., у 2011 – 1320 грн.):

ПКнав = Онав міс < ПМміс * 1,4 де

ПКнав – податкова знижка, що пов’язана з платою за навчання у розрахунку за місяць,

Онав міс – фактичні витрати на оплату навчання за місяць;

ПМміс – місячний прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 1 січня відповідного року (на 01.01.2011р. – 941 грн.).

3. суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ у розмірі, що не перевищує 4% суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;

4. суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості визначеного переліку платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення,

5. суму витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади, яка не перевищує:

а) при страхуванні платника податку – суму місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 грн. (у 2011р. ця сума дорівнює 1320 грн. = 941грн.*1,4);

б) при страхуванні члена сім’ї платника податку – 50% суми, визначеної для платника (див. а)), в розрахунку на кожного члена сім’ї ( в 2011р. – 660 грн.).

6. суму витрат платника податку на:

а) оплату допоміжних репродуктивних технологій, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;

б) оплату вартості державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;

7. суму коштів, сплачених платником податку у зв’язку із переоб­ладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива.

Податкова знижка може бути нарахована винятково резидентом, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку.

Загальна сума нарахованої податкової знижки не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податків, отриманого протягом звітного року як заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

Для реалізації права на податкову знижку платник має подати Декларацію про доходи до органів Державної податкової служби протягом року, наступного за звітним. Якщо платник податків не скористався правом на нарахування податкової знижки за результатами звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься.