- •1 Матеріали та технічні засоби для систем газопостачання
- •1.1 Сталеві труби та з'єднувальні деталі
- •1.2 Поліетиленові труби та з'єднувальні деталі
- •1.3 Гумотканинні рукави
- •1.4 Нормативні вимоги до запірного і регулювального обладнання та інших технічних засобів
- •1.5 Трубопровідна арматура систем газопостачання
- •1.5.1 Основні конструктивні елементи арматури
- •1.5.2 Класифікація арматури
- •1.5.3 Маркування арматури
- •1.5.4 Способи приєднання арматури
- •1.5.5 Умовне позначення арматури
- •Кран пробково-спускний 10
- •Механічний з циліндричною передачею 4
- •Стеліт ст
- •1.5.6 Найбільш поширені типи запірної арматури
- •Оао "Тяжпромарматура" (Росія)
- •Оао “Тяжпромарматура” (Росія)
- •І з пристроєм для продування (б).
- •9.5.7 Вибір арматури
- •1.5.8 Випробування арматури
- •1.6 Пристрої для захисту газопроводів та арматури від пошкоджень
- •Фундаменти і стіни
1.5.8 Випробування арматури
Перш ніж установити запірну арматуру її перевіряють: реконсервують змащування, перевіряють сальники і прокладки і випробують на герметичність відповідно до вимог державних стандартів на вироби.
Арматуру загального призначення (не призначену спеціально для горючих газів) крім того випробують на міцність і щільність. Якщо на крани пробкові, які установлені на газопроводах з тиском до 0,1 МПа, наявні паспорт чи інший документ, що засвідчує їх якість і проведення заводських випробувань, то випробування на міцність і щільність матеріалу можна не проводити.
Арматуру загального призначення, що установлена на газопроводах низького тиску, слід випробовувати:
крани на міцність і щільність матеріалу деталей водою або повітрям тиском 0,2 МПа; на герметичність затвора, сальникових ущільнень і прокладок повітрям тиском, що рівний 1,25 від робочого тиску. Крани, розраховані на робочий тиск не менше 0,04 МПа, повинні випробуватися тиском 0,05 МПа;
б) засуви на міцність і щільність матеріалу водою тиском 0,2 МПа, а також додатково на щільність повітрям тиском 0,1 МПа; на герметичність затвора заливанням гасу, при цьому результати випробувань повинні відповідати вимогам для арматури першого класу герметичності.
Випробування арматури у всіх випадках повинні проводитися при сталому тиску протягом часу, необхідного для ретельного її огляду. Однак кожне випробування повинно тривати не менше однієї хвилини. "Потіння" металу, а також витоки середовища через нього, сальникові і прокладкові ущільнення не допускаються.
1.6 Пристрої для захисту газопроводів та арматури від пошкоджень
До пристроїв, що захищають окремі частини газопроводів та арматури від ушкоджень, відносяться ковери, люки, муфти, компенсатори і футляри.
Ковери служать для захисту від механічних пошкоджень пристроїв газопроводів, що виходять на поверхню землі: кранів, пробок і трубок збірників конденсату, гідрозатворів, контрольних провідників і трубок. Ковери і люки виготовляють з чавунними литими корпусами і відкидними кришками (рисунок 1.14). З метою запобігання осідання коверов і люків та пошкодження пристроїв, котрі вони захищають, ковери і люки установлюють на спеціальних бетонних подушках з легким армуванням.
Запобіжні муфти (рисунок 1.15) із двох напівмуфт, що зварюються, установлюють з метою підвищення експлуатаційної надійності газопроводів при сумнівах у міцності зварних швів.
Компенсатори (рисунки 1.16-1.17) застосовують з метою зниження напружень, які спричинені коливаннями температури ґрунту на фланці чавунної арматури, а також для можливості демонтажу, заміни прокладок і подальшої їх установки. Слід пам’ятати, що сталеві трубопроводи при зміні температури на 1 оС змінюють свою довжину на 1,2 мм на кожні 100 метрів трубопроводу.
Найбільш широко використовують лінзові компенсатори, які установлюють на підземних газопроводах систем газопостачання у колодязях разом з арматурою. Ці компенсатори виконують з тонколистової сталі у вигляді окремих напівлінз, що зварюються між собою. Зазвичай для забезпечення нормальних умов демонтажу і монтажу, а також для зняття температурних напруг із фланців арматури використовують дволінзові компенсатори, що складаються з чотирьох напівлінз. Включення більшої кількості лінз в компенсатор недоцільно, бо це може призвести до його згинання відносно осі трубопроводу.
1 - корпус; 2 - кришка; 3- болт; 4 – гайка
Рисунок 1.14 Ковер чавунний
1 — верхня напівмуфта; 2 — нижня напівмуфта;
поздовжні шви муфти не повинні приварюватися до тіла труби. Отвір 3/8" після випробування заварюють
Рисунок 1.15 – Муфта запобіжна
Лінзові компенсатори монтують у трохи стиснутому стані з врахуванням їх максимальної компенсувальної здатності та осьових зусиль. Під максимальною компенсувальною здатністю компенсатора розуміють двосторонню зміну його довжини. Для багатолінзового компенсатора цю здатність визначають за сумою компенсувальних здатностей окремих лінз.
1- напівлінза; 2 - кронштейн; 3 - цанга; 4 - сорочка; б - фланець;
6 - патрубок; 7 — гайка; S — тяга.
Рисунок 1.16- Компенсатор дволінзовий з одним фланцем
Рисунок 1.17 – Гумотканинний компенсатор
Крім лінзових компенсаторів у системах газопостачання застосовують гнучкі компенсатори із безшовних труб, що мають П - подібну або ліроподібну форму (рисунок 1.18).
Застосовувати на підземних газопроводах сальникові компенсатори заборонено.
1- гнутий відвід подвійний, 2- кран, 3- колодязь
Рисунок 1.18 - Схема монтажу крана на гнутих відводах
у колодязі
Футляри на газопроводах використовують при перетині залізничних і магістральних шосейних доріг, безнапірних колекторів, колодязів різного призначення, а також за вимушеного прокладання газопроводів, особливо високого і середнього тиску, поблизу житлових і громадських будівель, при укладанні газопроводів на малих глибинах, на яких відчувається вплив дії транспорту. Їх використовують також у випадках, коли через місцеві умови неможливо вирити траншеї для газопроводів при перетині ними проїздів з удосконаленими покриттями і напруженим рухом автомобільного транспорту. У цих випадках газопроводи прокладають у футлярах, попередньо протиснутих через грунт під проїздом без зупинки руху.
Призначення футлярів – захист газопроводів від механічного впливу споруд, що знаходяться над і під ними та запобігання попаданню в них газу при розриві або нещільності газопроводів. Схема влаштування найпростіших футлярів, що служать для прокладання газопроводів через фундаменти, стіни будинків і споруд, зображена на рисунку 1.19.
1-газопровід; 2-футляр; 3- бітумна емаль марки ІV; 4- просмолена пенька або джут; 5-бетон марки 110
Рисунок 1.19- Футляр для проходу газопроводу через