Тема 2. Структурно-функціональні ознаки пристосування рослин до нестачі води. Ярусна мінливість ксероморфних ознак (закон Заленського).

Для підтримання рівноваги між надходженням і витрачанням води в рослинах сформувалася складна та ефективна система морфологоструктурних та анатомо-фізіологічних пристосувань. Вони властиві представникам різних екологічних груп рослин, проте найрізноманітніші вони у ксерофітів. В.Р. Заленський виявив закономірне наростання структурно-функціональних ознак ксероморфності в листках кожного наступного ярусу рослин – від нижнього до верхнього, що і визначає градацію підвищення посухостійкості їх і цьому напрямку. За його даними, вище розташовані листки відрізняються від нижче розташованих більшою кількістю продихів на одиницю поверхні і меншими розмірами їх, більш густою сіткою водоносних структур, краще розвиненою палісадною паренхімою, підвищеною концентрацією клітинного соку, меншою товщиною листків тощо.

Визначення кількості продихів на одиницю поверхні листків різних ярусів є відносно доступним методом, що демонструє реальність ярусної мінливості ксероморфних ознак.

Мета роботи.Встановити залежність між кількістю продихів на одиниці поверхні листків і розташуванням їх по висоті пагонів. Переконатися, що наростання ксероморфних ознак корелює з ускладненням водозабезпечення листків вищих ярусів і автоматично забезпечує більш інтенсивну транспірацію їх.

Матеріали, реактиви, обладнання. Мікроскопи, добре розвинуті гілки різних рослин, предметні та накривні скельця, скляні палички, стакани з водою, лінійки.

Хід роботи. Для демонстрування закону Заленського на лабораторних заняттях можна обмежитися вивченням однієї анатомічної ознаки ксероморфності – кількості продихів на одиницю поверхні. При цьому для обчислення продихів на кожному листку вибирають ділянку листка, яка розташована посередині між основою і верхівкою його та між центральною жилкою та краєм листової пластинки.

Перед початком досліду в зошиті малюють 10-15 довільного розміру кіл, які будуть виражати поля зору мікроскопа.

Після цього з нижнього боку листка відривають шматочок епідерми, розміщують її у воді на предметному склі, накривають накривним скельцем і розглядають препарат при великому збільшенні мікроскопа. Схематично відмічають на одному з викреслених кіл всі продихи, які видно в полі зору. пІдраховують кількість їх і записують під цим колом. Такі дослідження проводять з кожним ярусом листків.

Набуті власні дані а також результати досліджень , одержані іншими студентами, заносять до таблиці.

Обєкт дослідження	Ярус листків на пагонах
	1	2	3	4	5

Всі ці цифри складають, суму їх ділять на кількість кілець і обчислюють середню кількість продихів у полі зору мікроскопа для першого ярусу. Аналогічно проводять розрахунки для інших ярусів.

Контрольні запитання

1. Чому, вивчаючи закон Заленського, на листках кожного ярусу слід проводити визначення завжди в тих самих місцях листка?

2. Чим можна пояснити формування ознак ксероморфної будови у вище розташованих листків порівняно з нижче розташованими?

3. Перелічити ознаки ксероморфізму.

Література

1. Бєловашина Н.М., Дубровіна А.В. Навчально-польова практика та лабораторні роботи з фізіології рослин – К.: “Радянська школа”, 1960 – 98 с.

2. Летние практические задания по физиологии растений. (Полевая практика.) //Под ред. М.С. Миллер. Пособие для студентов пед. вузов. – М.: Просвещение, 1973. – 208 с.

3. Слободян С.М. Фізіологія рослин з основами мікробіології. Конспект лабораторного практикуму з контрольними питаннями для самостійної роботи студентів. – Кіровоград, РВЦ КДПУ. – 1998 – 27 с.

4. Слободян С.М.Показники фотосинтетичної активності рослин. Методичні вказівки для студентів, магістрантів, аспірантів. – Кіровоград, РВЦ КДПУ. – 2001. – 15 с.

5. Фізіологія рослин. Практикум //О.В.Брайон, В.Г.Чикаленко, П.С.Славний та ін.; К.:Вища школа,1995. – 191 с.