- •«Державне регулювання малого підприємництва»
- •Розділ 1. Мале підприємництво в господарському комплексі України.
- •1.1. Роль та розвиток малого підприємництва в Україні.
- •1.2. Правові аспекти регулювання підприємництва в Україні
- •Розділ 2. Державне регулювання малого підприємництва.
- •2.1. Аналіз розвитку малого підприємництва в Івано-Франківській області
- •Таблиця 2
- •Таблиця 3
- •2.2. Досвід іноземних краї в регулюванні підприємницької діяльності
- •Розділ 3 Проблеми і перспективи та іноземний досвід
- •3.1. Основні проблеми розвитку підприємництва в Україні
- •3.2. Перспективи державного регулювання малого підприємництва
- •3.3. Досвід інших країн у розвитку малого підприємництва
- •Висновок
- •Список використаної літератури
Таблиця 3
Структура зайнятих в народногосподарському комплексі Прикарпаття (%)
Показники |
1999 р. |
2000 р. |
2001 р. |
2002 р. |
Всього зайнятих в народному господарстві області |
100,0 |
100.0 |
100,0 |
100,0 |
Всього зайнятих у малому підприємництві |
100,0 |
100,0 |
100,0 |
100,0 |
в т.ч. за видами економічної діяльності: промисловість, в цілому |
39,3 |
45,5 |
45,8 |
45,9 |
в т.ч. на МП |
21,1 |
22,3 |
23,1 |
24,2 |
сільське господарство, в цілому |
20,3 |
18,1 |
16,5 |
16,1 |
в т.ч. на МП |
7,7 |
9,2 |
9,9 |
10,5 |
будівництво в цілому |
9,3 |
8,9 |
8,8 |
8,7 |
в т.ч. на МП |
10,7 |
11,1 |
11,3 |
12,2 |
торгівля, в цілому |
14,4 |
14,1 |
14,1 |
13,4 |
в т.ч. на МП |
38,8 |
33,7 |
30,4 |
26,8 |
інші галузі, в цілому |
16,7 |
13,4 |
14,8 |
15,9 |
в т.ч. на МП |
21,7 |
23,7 |
25,3 |
26,3 |
Як бачимо, в цілому відсутні істотні розбіжності між структурою об’єму виробництва і структурою зайнятих в основних сферах господарської діяльності в краї. Звертає на себе увагу хіба що більш високі темпи зростання обсягу промислового виробництва у порівнянні з динамікою структури зайнятих, ріст чисельності зайнятих на МП у сільському господарстві і будівництві поряд із зменшенням питомої ваги зайнятих у вказаних галузях в цілому і зауважена раніше тенденція ослаблення по найважливіших показниках позицій торгівельних організацій.[7]
2.2. Досвід іноземних краї в регулюванні підприємницької діяльності
За оцінками експертів Світового банку, тільки у країнах, що розвиваються, існує близько 50 визначень малого підприємства. У різних країнах використовують різні класифікаційні ознаки (критерії) віднесення підприємства до розряду малих. Так, у Японії такими критеріями є розмір капіталу, Чисельність працюючих та галузева належність. Згідно з чинним законодавством до малих та середніх відносять юридичне самостійні підприємства, що мають до 300 робітників, у галузях промисловості, будівництва, транспорту, зв'язку, кредиту, комунального господарства; до 100 — в оптовій торгівлі; до 50 — у роздрібній торгівлі та сфері послуг. На практиці малі та середні підприємства поділяють на сім груп залежно від чисельності зайнятих: 1-4, 5-9, 10-29, 30-49, 50-99, 100-299, 300-499 робітників. У Великобританії у виробничій сфері фірма офіційно вважається малою, якщо в ній зайнято до 200 осіб. У більшості інших секторів економіки основним критерієм визначення малого підприємництва є показник річного обороту, який не повинен перевищувати 250 тис. фунтів стерлінгів. Кількість зайнятих і обсяг основного капіталу — такі критерії віднесення підприємства до розряду дрібних в Італії, в Індії — чисельність зайнятих і обсяг інвестицій, а в багатьох галузях — ще й рівень використання енергії.
Суть та значення малого бізнесу полягають у тому, що він є провідним сектором ринкової економіки; становить основу дрібнотоварного виробництва; визначає темпи економічного розвитку, структуру та якісну характеристику ВВП; здійснює структурну перебудову економіки, швидку окупність витрат, свободу ринкового вибору; забезпечує насичення ринку споживчими товарами та послугами повсякденного попиту, реалізацію інновацій, додаткові робочі місця; має високу мобільність, раціональні форми управління; формує новий соціальний прошарок підприємців-власників; сприяє послабленню монополізму, розвитку конкуренції .