Тема 3. Пізнавальні психічні процеси: відчуття, сприйняття, пам’ять та увага.

Основні поняття теми: психічні процеси; пізнання; відчуття: чуттєве пізнання, контактні відчуття, дистантні відчуття, екстерорецептори, інтерорецептори, пропріорецептори, адаптація, сенсибілізація, синестезія;  сприйняття: предметність, цілісність, структурність, осмисленість, константність, апперцепція, ілюзії, конвергенція, акомодація, синкретичне сприйняття; пам’ять: асоціація, запам’ятовування, відтворення, впізнавання, згадування; увага: уважність, довільна увага, мимовільна увага, післядовільна увага.

План

1.     Поняття відчуття. Класифікація відчуттів.

2.     Поняття та види сприйняття.

3.     Пам’ять як мнемічний процес.

4.     Загальне поняття про увагу. Її властивості.

5.     Розвиток пам’яті та уваги.

 

  Завдання для роботи в аудиторії:

1. Діагностика уваги. Розділитися на пари та провести діагностику довільної уваги один в одного, використовуючи наведену методику. Протягом 2-х хвилин ви повинні розташувати у вільних клітинках порожнього квадрата в порядку зростання числа, розміщенні в квадраті ліворуч. Числа слід записувати послідовно, жодних позначок робити не можна.

16	37	98	29	54
88	92	46	59	35
43	21	8	40	2
65	84	99	7	77
13	67	60	34	18

Оцінка проводиться за кількістю правильно записаних чисел. Середня норма – 22 числа і вище.

2. Які види та властивості уваги проявляються в таких ситуаціях:

а) гросмейстер веде одночасну гру з декількома досвідченими шахістами;

б) випускник посилено готується до іспиту з геометрії;

в) читаючи розповіді Л.М.Толстого, школярка чує гучну музику, що лунає з вікна;

г) учням слід прослухати невелике оповідання й назвати всі прикметники, які в ньому зустрічаються;

д) робочу тишу в класі порушують звуки сигналізації автомобіля, припаркованого на шкільному подвір’ї;

є) отримавши нові підручники, діти почали з інтересом їх розглядати, не звертаючи уваги на виступ вчителя;

ж) досліджувані за командою психолога протягом п’яти хвилин повинні знаходити в тексті й максимально швидко підкреслювати літери «к» та «а»;

з) учитель з хімії під час демонстрації досліду говорить учням, що зараз забарвлення розчину в пробірці повинно змінитися;

і) перед поясненням нового матеріалу вчитель попереджає учнів про те, що тема дуже складна;

к) коректор перевіряє помилки в надрукованій статті;

л) секретар набирає на комп’ютері текст наказу під диктовку керівника;

м) приблизно 65–70 % часу перекладач слухає виступ оратора йодночасно передає його зміст іншою мовою;

н) закінчується заняття, учні намагаються розібратися в матеріалі, але час від часу вони відволікаються, говорячи один з одним. Щоб активізувати їх діяльність вчитель різко підвищує голос. Клас заспокоюється, але невдовзі знову починає шуміти. Учитель змушений знову підвищувати голос [14].