- •1.1. СутніСна характеристика бізнес-плану
- •1.2. Цілі розробки бізнес-плану
- •1.3. Формування інформаційного поля бізнес-плану
- •1.4. Загальна методологія розробки бІзнес-плану
- •Розділ 2
- •2.1. Логіка процесу стратегічного планування
- •2.2. Оцінка сприятливих зовнішніх
- •Приклад заповнення матриці конкурентного профілю
- •2.3. Виявлення сильних і слабких сторін фірми
- •2.4. Визначення місії фірми
- •2.5. Формулювання цілей діяльності фірми
- •2.6. Аналіз стратегічних альтернатив і вибір стратегії
- •Розділ 3
- •3.1. Структура бізнес-плану
- •3.2. Логіка розробки бізнес-плану
- •3.3. Вимоги до стилю написання
- •Розділ 4
- •4.1. Галузь, фірма та її продукція
- •Перелік контрольних запитань стосовно розділу «Галузь, фірма та її продукція»
- •4.2. Дослідження ринку
- •Матриця вибору місцезнаходження фірми
- •Порівняльний аналіз ринкових стратегій найближчих конкурентів
- •Перелік контрольних запитань до підрозділу «Дослідження ринку»
- •Розділ 5
- •5.1. Мета й логіка розробки маркетинг-плану
- •5.2. Стратегія маркетингу
- •5.3. Стратегія збуту та реалізації
- •Види та напрямки застосування знижок із цін
- •Бюджет витрат на рекламну діяльність фірми
- •5.4. Прогнозовані обсяги продажу
- •Перелік контрольних запитань до розділу «Маркетинг-план»
- •Розділ 6
- •6.1. Головне завдання й складові
- •Машини та устаткування
- •Сировина, матеріали та комплектуючі вироби
- •Перелік контрольних запитань до розділу «Виробничий план»
- •Розділ 7
- •7.1. Цілі та структура організаційного плану
- •7.2. Зміст основних розділів організаційного плану
- •Контрольні запитання до розділу бізнес-плану «Організаційний план»
- •Розділ 8
- •8.1 Види можливих ризиків
- •Види ризиків і причини їх виникнення
- •8.2. Концепція управління ризиками
- •8.3. Заходи для нейтралізації або мінімізації
- •Види ризиків, які доцільно страхувати
- •Контрольні запитання до розділу «Оцінка ризиків»
- •Розділ 9
- •9.1. Значення, зміст і технологія розробки
- •9.2. План доходів і видатків
- •9.3. План грошових надходжень і виплат
- •9.4. Плановий баланс
- •Плановий баланс фірми (на 31 грудня 199_ року)
- •9.5. Очікувані фінансові коефіцієнти
- •Контрольні запитання до розділу «Фінансовий план»
- •Розділ 10
- •10.1. Цілі та завдання презентації бізнес-плану
- •10.2. Організація проведення презентації
- •10.3. Способи підвищення ефективності презентації
- •Розділ 11
- •11.1. Бізнес-план товариства з обмеженою
- •1. Резюме (ключові положення)
- •2. Хлібопекарне виробництво, тов «Спарта» та його продукція
- •3. Дослідження ринку
- •Запитання для анкетування покупців щодо обсягу та якості хлібобулочних виробів, котрі споживають їхні сім’ї
- •Матриця конкурентного профілю деяких продуцентів хлібобулочних виробів у Києві
- •Кількість хліба та хлібобулочних виробів, що завозиться щоденно до трьох торговельних точок, розміщених на вул. Туполєва, кг
- •4. Маркетинг-план
- •Система знижок рівня відпускної ціни на хлібобулочні вироби для оптових покупців (у середньому)
- •5. Виробничий план
- •Комплект технічного устаткування фірми «Прома» для пекарного цеху фірми «Спарта»
- •Основні види сировини для випічки хліба в тов «Спарта», їх постачальники, ціни та умови поставки
- •Види і площа орендованих приміщень та щомісячна орендна плата за користування ними
- •6. Організаційний план
- •Розміри оплати праці різних категорій персоналу тов «Спарта»
- •7. Оцінка ризиків
- •Імовірні ризики й практичні заходи для зменшення їхнього впливу на хлібопекарний бізнес тов «Спарта»
- •8. Фінансовий план
- •11.2. Бізнес-план організації експериментально-
- •1. Резюме (основні положення)
- •2. Продукція
- •3. Дослідження ринку й маркетинг
- •Виробництво гофрокартонної тари в розрахунку на одного жителя в розвинутих країнах у 1995 році
- •Виробнича потужність, виробництво та споживання гофрокартонної тари в Україні
- •4. Розміщення підприємства
- •5. План виробництва
- •Виробничі потужності і програма випуску гофрованих картону та ящиків на експериментально-промисловому виробництві ат «Дніпроважпапірмаш» ім. Артема
- •Річна потреба ат «Дніпроважпапірмаш» у сировині, матеріалах та енергоресурсах для виробництва гофрованих картону та тари
- •Очікуваний прибуток від виробництва гофрокартону й гофротари в ат «Дніпроважпапірмаш» ім. Артема у 2000 і 2004 році, гривень
- •6. Організаційний план
- •Чисельність і структура персоналу експериментально-промислового виробництва гофрованих картону й тари в ат «Дніпроважпапірмаш»
- •Річний фонд заробітної плати різних категорій персоналу започатковуваного виробництва гофрованих картону й тари в ат «Дніпроважпапірмаш» ім. Артема
- •7. Програма фінансування та ефективність інвестиційного проекту
- •Капітальні вкладення в організацію експериментально-промислового виробництва гофрокартону й гофротари в ат «Дніпроважпапірмаш»
- •Загальна сума кредиту та умови кредитування для інвестиційного проекту ат «Дніпроважпапірмаш»
- •Література
1.3. Формування інформаційного поля бізнес-плану
Процес розробки бізнес-плану розпочинається з формування інформаційного поля, тобто зі збирання інформації щодо майбутнього бізнесу.
Інформаційне поле бізнес-плану — це сукупність документів чи даних правового, політичного, економічного, комерційного, науково-технічного, зовнішньоекономічного та соціального характеру, які забезпечують інформаційні потреби підприємця в процесі опрацювання бізнес-плану.
Яка конкретно інформація необхідна підприємцеві для розробки бізнес-плану?
Підприємницька ідея, втілена в будь-якій продукції, може бути успішною лише тоді, коли ця продукція знайде споживача. За умов ринкової економіки споживачам неможливо продати товар, який вони не хочуть купувати. очевидним є й протилежне — легко продати те, чого люди бажають і що можуть купити. Саме для цього збирають маркетингову інформацію, тобто інформацію про:
потенційних споживачів продукції майбутнього бізнесу, їхні запити і незадоволені потреби;
технічні, експлуатаційні та споживчі якості аналогічних видів продукції й ціни на них;
особливості просування даної групи продукції на споживчий ринок, інші відомості, що характеризують ринок майбутнього бізнесу.
Раніше ніж вийти з товаром на ринок, товар необхідно спочатку виготовити. Часто приваблива з маркетингових позицій підприємницька ідея наражається на нездоланні перешкоди виробничого характеру, як от: брак необхідної сировини й матеріалів, машин та устаткування, робітників і спеціалістів відповідної кваліфікації тощо. Тому збирання виробничої інформації (технологія виробництва даної продукції, машини й устаткування, сировина й матеріали, спеціальності та кваліфікація робітників, потреба у виробничих площах), встановлення контактів і проведення попередніх переговорів з потенційними постачальниками та партнерами по виробничій кооперації є необхідним елементом формування інформаційного поля бізнес-плану.
Завдання підприємця полягає не лише в тому, щоб виготовити й довести свій продукт до споживача. Зробити це треба так, щоб окупити всі витрати на виробництво та реалізацію продукту та ще й отримати певний прибуток. Інакше підприємницька ідея просто не має права на реалізацію. З цього погляду підприємця інтересує також і фінансова інформація (рівень рентабельності аналогічної продукції, необхідний стартовий капітал, потреби в коротко- та довгострокових кредитах, особливості руху готівки, оподаткування, страхування тощо).
З погляду системного підходу будь-який підприємницький проект — це відкрита система, яка може існувати за умови активної взаємодії з навколишнім діловим середовищем. Це означає, що успіх реалізації підприємницького проекту багато в чому залежатиме від того, як вдало він буде пристосований до реальної дійсності. Отже, для опрацювання бізнес-плану необхідна також інформація про загальноекономічні й галузеві фактори, що впливають на процес реалізації підприємницького проекту (загальноекономічна ситуація, соціальні та політичні умови, законодавчі обмеження, сприятливі можливості й загрози, тенденції розвитку галузі).
Таким чином, зусилля підприємця в процесі формування інформаційного поля бізнес-плану мають бути зосереджені в основному на пошуку маркетингової, виробничої, фінансової та загальноекономічної інформації (рис 1.1). При цьому підприємці-початківці, як правило, не мають достатніх коштів для проведення маркетингових, науково-технічних та інших досліджень з метою отримання найоб’єктивнішої первинної інформації. Тому основними джерелами інформації для опрацювання бізнес-плану, як правило, є:
власний досвід практичної діяльності;
безпосередні контакти з майбутніми споживачами, постачальниками, торговими агентами;
відомості про конкурентів, які отримують, збираючи всі наявні дані про них, контактуючи з їхніми працівниками;
статистична інформація про стан і тенденції розвитку галузі (сфери майбутньої діяльності);
поточні аналітичні огляди економічної та ринкової ситуації;
рекламні матеріали, інформаційно-комерційні матеріали виставок, ярмарків та науково-практичних конференцій;
публікації з питань підприємництва тощо.
рис. 1.1
Корисним є також самостійне опитування потенційних споживачів.
Цінність бізнес-плану залежить від корисності інформації, яку він містить. Корисна інформація відповідно до відомого у менеджменті принципу Джойгоу, не може бути отримана з поверхових чи неправдивих відомостей («сміття там — сміття тут»). Тому у процесі формування інформаційного поля бізнес-плану особливу увагу звертають на якість базової інформації. основними показниками якості інформації вважають:
об’єктивність (інтегральний показник, що поєднує оцінки повноти, точності та несуперечливості інформації);
актуальність (відповідність конкретним інформаційним потребам);
своєчасність (здатність задовольняти інформаційні потреби у прийнятний для використання термін);
комунікативність (зрозумілість для відповідного суб’єкта господарювання);
наочність (очевидність).
Водночас інформаційне поле бізнес-плану не може складатися тільки з фактичної інформації. Будь-яке передбачення майбутнього, у тому числі й розробка бізнес-плану, завжди характеризується тим чи іншим ступенем невизначеності. Навіть найліпший бізнес-план завжди грунтується на певних припущеннях стосовно можливих обсягів продажу та їх динаміки, можливих цін на продукцію бізнесу, частки та місткості ринку тощо. Кожне з таких припущень треба стисло, але чітко охарактеризувати в бізнес-плані. Тільки після ретельного аналізу таких передбачень і припущень потенційні інвестори та кредитори зможуть оцінити ступінь їхньої ймовірності.