- •2. Акустичний каротаж (ак). Фізичні принципи і характеристики пружних хвиль при вимірюваннях методів ак. Сейсмоакустичні дослідження в свердловинах
- •3. Бокове каротажне зондування (бкз) та боковий каротаж (бк). Їх суть і призначення
- •4. Вертикальне сейсмічне профілювання (всп)
- •12. Гама-каротаж
- •44.Складнопобудовані колектори нафти та газу. Ознаки їх виділення, визначення вторинної пористості колекторів.
- •5. Види радіоактивних випромінювань та їх взаємодія з речовиною
- •7. Визначення коефіцієнту глинястості гірських порід за даними геофізичних досліджень свердловин
- •Визначення глинистості по гк. Побудова моделі (залежності) іКгл.
- •8. Водонафтовий контакт (внк) і газонафтовий контакт (гнк), способи їх визначення.
- •10. Гамма-гамма каротаж (ггк)
- •32. Методи вивчення технічного стану свердловини. Призначення і задачі, що вирішуються
- •33. Методи визначення питомого електричного опору гірських порід. Їх переваги та недоліки в різних свердловинних умовах
- •39. Нейтронна та дійсна пористість порід. Визначення повної пористості порід-колекторів за даними нейтронного гама-методу.
- •40. Нейтронні методи каротажу.
- •41. Нейтронно-активаційний метод дослідження елементного складу гірських порід і руд
- •49. Підрахункові параметри нафтогазонасичених колекторів. Основні способи їх визначення
- •Коефіцієнт пористості, коефіцієнт глинистості
- •55. Радіоактивні методи каротажу
- •Методы изучения естественной радиоактивности горных пород в скважинах
- •Методы скважинных исследований с искусственным облучением горных пород
- •70. Умови вимірів в свердловинах та їх вплив на вибір методів гдс та врахування при інтерпретації даних гдс. Навести приклади.
- •71. Фізичні основи і модифікації методів електричного каротажу
- •20.1.Фізичні основи електричного каротажу
- •20.2.Геологічні задачі і область застосування ядерно-геофізичних методів
- •22.1 Магнітний каротаж. Принципи вимірювання магнітної сприйнятливості і магнітного поля. Геологічна інтерпретація результатів
- •25.1 Метод термометрії. Фізична суть і схема випромінювання теплового поля. Термофізичні властивості гірських порід.
- •25.3 (5.2.,15.3). Класифікація порід-колекторів. Якісні та кількісні ознаки виділення нафтогазонасичених колекторів
39. Нейтронна та дійсна пористість порід. Визначення повної пористості порід-колекторів за даними нейтронного гама-методу.
Коефіцієнт пористості гірських порід визначають нейтронними методами в тих випадках коли поровий простір породи заповнено водою, нафтою або газом з відомим водневим еквівалентом, відомі вміст wк+г кристалізаційної і гігроскопічно зв’язаної води. Зв’язана вода міститься в найбільших кількостях в глинистих мінералах і так як водневий еквівалент скелетної складової невеликий, то нейтронними методами
Оскільки показання НГМ в загальному випадку залежить від сумарного вмісту водню, то спочатку можна записати Wн= Kппов+Wсвkгл+wх,св, Kппов = Kп n – коли нема зв’язаної води.
Алгоритм інтерпретації НГК:
виділяється пласт і знімається відлік.
вводяться необхідні поправки
V - вводяться для тонких пластів.
Відповідні для ГК вводяться поправки в це показання.
k - коефіцієнт який враховує різницю ефективності відліку.
k=1, коли в каналі ГК і НГК стоять абсолютно однакові лічильники.
будують модель.
визначають Kп n.
Якщо необхідно вносять поправку за пелітову фракцію
Kппов= Kп n+wсвКгл
Якщо Кгл=0, то Kппов збігається з Kп n і Кгл береться по ГК.
wсв – вміст зв’язаної води (у ) в пелітовій фракції даного віку wсв=0,1-0,35.
40. Нейтронні методи каротажу.
Різноманітні гірські породи по-різному пропускають нейтрони крізь себе, по-різному їх сповільнюють розсіюють. Хар-р взаємодії породи і нейтрона залежить від енергії останнього:
холодні нейтрони 0,001 eV4
теплові 0,025;
повільні 0,5; (після теплових всі вважаються надтепловими)
резонансні 0,5-104;
проміжні 104-108;
швидкі 105-108;
Розрізняють пружне і непружне розсіювання нейтронів. Використовують поняття захоплення ядра (див. конспект ГДС по всім нейтронним методам)
Нейтрон-нейтронний метод на надтеплових нейтронах (ННМнт). Нейтрон-нейтронний метод на теплових нейтронах (ННМт). Засновані на реєстрації потоку надтепловими (середня кінетична енергія руху молекул 0,5еV) і тепловими(0,025еV) нейтронами. В ННМт час реєстрації це час, відколи нейтрон став тепловим до моменту його розсіяння.. В ННМнт час реєстрації час термалізації час зіткнення з ядрами водню. Від народження нейтрона до його захоплення це НГМ.
Надтеплові нейтрони сповільнюються лише воднем, звідси вихід на пористість і вологоємність.
Застосовують заінверсійні зонди L>25 см, максимальна глибинність 40 см.
Нейтронний гамма-метод (НГМ). Вивчають вторинне гамма-випромінювання радіаційного захоплення при опроміненні гірських порід потоком швидких нейтронів (Е=105-108еV). Стосовно НГМ важливим є не лише водень H, а й хлор Cl (міститься в буровому розчині NaCl, KCl; у воді породи як зв’язаній, так і вільній; в зоні проникнення промитій частині пласта, що фільтрує). Джерело нетронів полоній-верілієве Ро-Ве. Глибинність метода залежить від довжини зонда L і від нейтронних властивостей породи, тобто сумарного вмісту водню.
Глина вологоємна, хоча пористіть в неї невелика; дає мінімальні значення НГМ, Доломіни СаСО3, якщо чисті, на показання НОК не впливають. Максимальні значення НОК у ангідрита породи мало пористої і неколектора.
Різновиди НГМ: НГМс спектральний: вивчає гамма-спектри дечких ізотопів елементів при опроміненні їх потоком швидких нейтронів. Досліджувані елементи групуються по енергії: <4МеV H, K,Mg; 4-6 МеV Hg, Va, Sr; >6 МеV Al, Fe, Cu, Ti, Ni….
Імпульсний нейтрон-нейтронний метод (ИННМ). Метод існує в модифікаціях ИННМнт, ИННМт. На відміну від стаціонарних джерел, тут джерела випускають нейтрони через певні проміжки часу. В проміжку між імпульсами вимірюють щільність нейтронів (ИННМ) або інтенсивність радіаційного випромінювання (ИНГМ).