- •2. Акустичний каротаж (ак). Фізичні принципи і характеристики пружних хвиль при вимірюваннях методів ак. Сейсмоакустичні дослідження в свердловинах
- •3. Бокове каротажне зондування (бкз) та боковий каротаж (бк). Їх суть і призначення
- •4. Вертикальне сейсмічне профілювання (всп)
- •12. Гама-каротаж
- •44.Складнопобудовані колектори нафти та газу. Ознаки їх виділення, визначення вторинної пористості колекторів.
- •5. Види радіоактивних випромінювань та їх взаємодія з речовиною
- •7. Визначення коефіцієнту глинястості гірських порід за даними геофізичних досліджень свердловин
- •Визначення глинистості по гк. Побудова моделі (залежності) іКгл.
- •8. Водонафтовий контакт (внк) і газонафтовий контакт (гнк), способи їх визначення.
- •10. Гамма-гамма каротаж (ггк)
- •32. Методи вивчення технічного стану свердловини. Призначення і задачі, що вирішуються
- •33. Методи визначення питомого електричного опору гірських порід. Їх переваги та недоліки в різних свердловинних умовах
- •39. Нейтронна та дійсна пористість порід. Визначення повної пористості порід-колекторів за даними нейтронного гама-методу.
- •40. Нейтронні методи каротажу.
- •41. Нейтронно-активаційний метод дослідження елементного складу гірських порід і руд
- •49. Підрахункові параметри нафтогазонасичених колекторів. Основні способи їх визначення
- •Коефіцієнт пористості, коефіцієнт глинистості
- •55. Радіоактивні методи каротажу
- •Методы изучения естественной радиоактивности горных пород в скважинах
- •Методы скважинных исследований с искусственным облучением горных пород
- •70. Умови вимірів в свердловинах та їх вплив на вибір методів гдс та врахування при інтерпретації даних гдс. Навести приклади.
- •71. Фізичні основи і модифікації методів електричного каротажу
- •20.1.Фізичні основи електричного каротажу
- •20.2.Геологічні задачі і область застосування ядерно-геофізичних методів
- •22.1 Магнітний каротаж. Принципи вимірювання магнітної сприйнятливості і магнітного поля. Геологічна інтерпретація результатів
- •25.1 Метод термометрії. Фізична суть і схема випромінювання теплового поля. Термофізичні властивості гірських порід.
- •25.3 (5.2.,15.3). Класифікація порід-колекторів. Якісні та кількісні ознаки виділення нафтогазонасичених колекторів
3. Бокове каротажне зондування (бкз) та боковий каротаж (бк). Їх суть і призначення
БКЗ – це вимірювання к серією зондів одного типу, але різного розміру. Розрізняють потенціал зонд(БКПЗ) і градієнт зонд (БКГЗ). В серію зондів входять 5-7 зондів, довжина найменшого зонду дорівнює діаметру свердловини, а кожний наступний зонд в 2-2,5 рази довший попереднього. До серії зондів входить стандартний зонд. Частіше всього використовують серію підошвенних градієнт зондів, при цьому один з них (4 м) обернений з метою уточнення відбивки пластів. БКЗ – детальний метод дослідження свердловин і його проводять в інтервалах перспективних на корисні копалини. Швидкість запису 1000-2000 м/год. для проведення і інтерпретації даних БКЗ необхідно знати діаметр свердловини і опір розчину. Головні вирішувані задачі:
більш детально і точно розчленити розріз
більш точно оцінити літологію порід
матеріали дозволяють більш однозначно виділяти пласти-колектори в прцесі інтерпретації.
Дозволяють судити про характер насичення
Знання істинного значення опору пласта і опору зони проникнення дозволяють вийти на Кп і Кнгн.
В основі метода БК (СЭЗ) лежить поняття опору заземлень. Крім основного електрода А існують додаткові електроди (екранні), які фокусують електричне поле, яке створюється електродом А в свердловині таким чином, щоб силові лінії цього поля були перпендикулярні до осі свердловини (або в латеральному напрямку).екранні електроди перешкоджають розтіканню струму від електрода А по стволу свердловини і направляють його в глибину досліджуваних порід. Це забезпечує найбільш різку залежність опору заземлення RA, а отже і ефективного опору Э від питомого опору порід, проти яких розміщено заземлення А. Фокусуюча дія екранних електродів залежить від сили струму, який протікає в них.
В модифікації БК-3 екранні електроди розміщені симетрично відносно електрода А. Його загальна довжина становить 3,2 м, мінімальна потужність пласта, який виділяється цим зондом 0,5 м при довжині центрального електрода 0,15 м.. Ця модифікація дуже ефективна при вивченні тонкошаруватих розрізів і неоднорідних пластів, а також високоомних розрізів, недолік такого зонда - неможливість збільшити радіус дослідження (1-2 м) шляхом зміни його розмірів.
В БК-7 крім живлячого електрода А є два екранні електроди А1 і А2 і дві пари вимірювальних електроди М1 М2 N1 N2. в БК-9 між основними електродами А1 і А2 і N1 N2 встановлюються додаткова екранні електроди В1 і В2. Головними задачами крім вище названих є визначення параметрів зони проникнення фільтрату промив очної рідини і істинний питомий опір пластів. При дуже сольоних промив очних рідинах і частому чергуванні пластів питомий опір останніх визначається тільки по даним Э методів БК.
4. Вертикальне сейсмічне профілювання (всп)
Метод вертикального сейсмічного профілювання (ВСП) застосовується для визначення вирішення геологічних, методичних та технологічних задач протягом усіх етапів геологорозвідувального процесу. Метод полягає у виконанні білясвердловинних та міжсвердловинних досліджень у сейсморозвідувальному діапазоні частот. При ВСП використовують системи спостережень які складаються з двох елементів (джерел та приймачів) пружних хвиль. Один з яких розташовується і пересувається вздовж стовбуру свердловини, це як правило сейсмоприймач, а другий розташовується на денній поверхні чи в іншій свердловині. Проводячи вибухи на різних відстанях і по різним азимутам від устя свердловини можна вивчати додаткові явища, такі, як нахил пластів, зміну відбиваючої здатності при зміні кута падіння хвилі, обмінні хвилі, головні хвилі, анізотропію і т.д. Методом ВСП вивчається саме процес формування хвильового поля, яке спостерігається на земній поверхні. Одночасно виділяються, простежуються, вивчаються хвилі різних типів (поздовжні, поперечні та обмінні) та неоднакової природи (кратні), що збуджуються у джерелі та утворюються на неоднорідності середовища. Реєструються та вивчаються не лише перші вступи хвиль, як при інтегральному сейсмічному каротажі, але й уся наступна частина сейсмограми. На відміну від більшості геофізичних свердловинних методів, що вивчають розріз лише поблизу стовбуру свердловини ВСП дозволяє вивчати середовище навколо свердловини, та між свердловинами, на значних відстанях та для дуже широкого кола геологічних умов і задач.