Області застосування та вирішувані задачі
Метод високочастотного індукційного ізопараметричного зондування призначений для дослідження просторового розподілу питомого електричного опору порід, розкритих свердловинами, що буряться на нафту і газ.
Задачі, що вирішуються ВІКІЗ:
розчленування розрізу, в тому числі тонкошаруватого, з високою просторовою роздільною здатністю;
визначення питомого опору незміненої частини пласта, зони проникнення фільтрату бурового розчину з оцінкою глибини витіснення пластових флюїдів (діаметру зони проникнення);
оцінка положення водонафтового та газонафтового контактів.
На
відміну від трикотушкових зондів
індукційного каротажу, в яких вимірюються
абсолютні значення сигналів на фоні
скомпенсованого прямого поля, метод
ВІІЗ, що базується на вимірі відносних
фазових характеристик, може використовуватися
для дослідження в свердловинах, заповнених
високомінералізованим (
Ом·м)
буровим розчином. Результати інтерпретації
діаграм ВІКІЗ в комплексі з даними інших
методів ГДС і петрофізичною інформацією
дозволяють визначати літологію
геологічного розрізу, виділяти проникні
пласти (пласти-колектори), оцінювати
їхні колекторські властивості, включаючи
коефіцієнт нафтогазонасичення.
Література
Горбачев Ю. М. Геофизические исследования скважин. – М.: «Недра», 1990.
Курганський В. М., Тішаєв І. В. Електричні та електромагнітні методи дослідження свердловин. – Підручник для ВНЗ.
Дахнов В. Н. Электрические и магнитные методы исследования скважин. – М.: Недра, 1981.
Итенберг С. С., Дахкильгов Т. Д. Геофизические исследования в скважинах. – М.: Недра, 1982.
Добрынин В. М., Вендельштейн Б. Ю.,. Геофизические исследования скважин.
Геофизические методы исследования скважин. Справочник геофизика / Под ред. В. М. Запорожца. – М.: Недра, 1983.