Ііі. Державне управління охороною праці

Відповідно до ст.37 Закону України “Про охорону праці” державне управління охороною праці в Україні

здійснюють:

1. Кабінет Міністрів України:

• забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони праці;

• визначає функції міністерств, інших центральних органів державної, виконавчої влади;

• встановлює порядок створення і використання державних, галузевих і регіональних фондів охорони праці.

2. Комітет по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України здійснює:

• належне управління охороною праці;

• державний нагляд за дотриманням вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів;

• координацію робіт з профілактики і травматизму;

• проведення експертизи проектної документацію, та видачу дозволів на введенню в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств;

• встановлення та розвиток міжнародних зв’язків;

3. Міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади виконують:

• проведення єдиної науково-технічної політики в галузі охорони праці;

• розробка і реалізація комплексних заходів щодо покращання безпеки та гігієни праці;

• укладення з відповідними галузевими профспілками угоди з питань покращення умов і безпеки праці;

• фінансування і перегляд нормативних актів з охорони праці;

• організація навчання і перевірка норм та знань охорони праці;

• створення, при необхідності, професійних воєнізованих аварійно-рятувальних формувань;

• створення внутрівідомчого контролю за станом охорони праці.

4. Місцева державна адміністрація, місцеві Ради народних депутатів:

• забезпечую реалізацію державної політики на місцях;

• створюють, при необхідності, фонди охорони праці.

5. Асоціації, концерни, корпорації та інші об’єднання підприємств.

- повноваження визначається їх статутами або договорами між підприємствами, які утворили об’єднання.

3.1. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці.

В Законі України “Про охорону праці” (ст. 4) задекларовані основні принципи державної політики в галузі охорони праці:

- пріоритет життя і здоров’я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства;

- повна відповідальність роботодавця за створення безпечних і нешкідливих умов праці;

- обов’язковий соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань;

- використання економічних методів управління охороною праці, проведення політики пільгового оподаткування;

- комплексне розв’язання завдань охорони праці на основі національних програм з цих питань;

- встановлення єдиних нормативів з охорони праці для всіх підприємств, незалежно від форм власності і видів їх діяльності;

- здійснення навчання населення, професійна підготовка і підвищення кваліфікації працівників з охорони праці;

- співробітництво між роботодавцями та профспілками (представниками трудових колективів) при прийнятті рішень з охорони праці;

- міжнародне співробітництво в галузі охорони праці, використання світового досвіду.

Для реалізації цих принципів було створено:

1. Національну раду з питань безпечної життєдіяльності при Кабінеті Міністрів України.

2. Держнаглядохоронпраці.

3. Національний НДІ охорони праці.

4. Навчально-методичний центр Держнаглядохоронпраці.

5. Служби охорони праці в обласних, районних, місцевих органах виконавчої влади.