ekologichne otvet

вони не можуть бути віднесені до засобів відповідальності, передбачених нормами кримінального, трудового і інших галузей права. Таким чином, це істотно новий вид відповідальності. Застосовуючи метод узагальнення, назвемо її відповідальністю природноресурсовою .

На користь самостійності природноресурсової відповідальності вказують властиві лише їй особливості. По-перше, вона передбачається лише екологічним законодавством; по-друге, що особливо важливо, накладається тільки державними органами, що здійснюють управління природними ресурсами і охороною навколишнього природного середовища; по-третє, суб’єктами даного виду відповідальності являються лише природокористувачі і, по-четверте, природноресурсова відповідальність застосовується поряд з адміністративною, кримінальною, дисциплінарною і майновою відповідальністю.

Природноресурсова відповідальність на практиці застосовується часто і являється однією з самих дієвих засобів впливу на порушників екологічного законодавства.

Підсумовуючи вищевказане, необхідно зазначити, що вагомим недоліком чинного законодавства є відсутність визначення поняття природноресурсової відповідальності, що, звичайно, не може сприяти уніфікації цього поняття і не усуває можливості її двоякого тлумачення. Усунути вказані недоліки покликана юридична наука і право в цілому, адже різноманіття поглядів, думок, точок зору науковців з приводу тих чи інших понять веде до розробки і обрання найбільш “вірного” і корисного варіанту, що в майбутньому повинно бути закріплено на законодавчому рівні.

З розвитком науково-технічного прогресу зростає роль екологічного права і, відповідно потреба у його врегулюванні. Вже зараз науковцями, політиками висловлюється думка про необхідність прийняття Екологічного кодексу України, а в кулуарах Верховної Ради вже досить давно блукає проект цього кодексу. Отже, в перспективі є прийняття Екологічного кодексу України, де на нормативному рівні буде закріплено принципи, суб’єкти, об’єкти і, власне поняття природноресурсової відповідальності.

Поскольку эта байда в любом случае пойдет по курсу, единственное что попрошу – напрямую попросить у меня, а не быть вонючим скунсом Сторінка 81

43. Поняття і форми управління в галузі екології

1.Управління в суб’єктивному значенні – керівництво чим-небудь ,ким-небудь. В еколого-пр літературі упр досліджується через ознаки:

1.особливе відношення між людьми на правовій або організаційній основі

2.це є функція суспільної праці Об’єктом управління виступають:

• ФО

• ЮО Об’єктом управління не можуть виступати природні об’єкти.

3.це різновид соц. упр

4.це відпов правовідносини, які базуються на засадах щодо розпорядження прир ресурсами, які знаходяться у вл Укр народу, забезпечення їх використ та відтвор, збереж якості НПС, захист екологічних прав громадян, а також законних інтересів ФО та ЮО

5.покликане забезпечити реалізацію д екологічної політики та екологічного законодавства, їх мети та завдань. Лише за сприянням процесу відповідних приписів можливе здійснення управління

6.мету, завдання, повноваження, функції суб’єктів управління визначають цілою системою правових норм. Система пр. норм – міжгалузевий, комплексний інститут екології, тобто управління в галузі екології в об’єктивному значенні

7.основу управління в галузі екології покладено діяльність відповідних органів д, ОМС та громадських об’єднань, які і складають систему управління в галузі екології. Управління – комплекс повноважень, тобто прав та обов’язків суб управління(суб’єктивне значення). Повноваження цих органів розкриваються через різні напрями діяльності, які наз ф-іями.

Управління в гал екології – врегульовані пр. нормами суспільні відносини, в яких реалізуються повноваження д органів, ОМС, громадських об’єднань, які спрямовані на забезпечення реалізації д політики в сфері ефективного використання природних ресурсів, охорони довкілля, забезпечення екологічної безпеки, дотримання вимог екологічного законодавства всіма ФО і ЮО, правильного застосування пр. норм екологічного законодавства, попередження екологічних правопорушень та захисту екологічних прав громадян.

2.Види:

в гал використ прир рес

в гал екол безпеки

Форма – зовнішнє вираження організації системи:

д управління

самоврядне управління

громадське управління

виробниче управління або система екологічного управління на виробництві Критерії:

за об ЕП:

упр в галузі використ, відтворення та охорони природ ресурсів(земель, вод, лісів тощо) управління в галузі охорони здоровя людей упр в сфері забезпечення екологічної безпеки

за змістом: загальне управління спеціальне управління

Поскольку эта байда в любом случае пойдет по курсу, единственное что попрошу – напрямую попросить у меня, а не быть вонючим скунсом Сторінка 82

44. Система органів управління в галузі екології

Система управління – вн організована сукупність структурних елементів, яка взаємопов’язана, обумовлена єдиною метою, завданням, виконує для їх досягнення відповідні ф-ії.

Структурні ел системи – це д, громадські, самоврядні, виробничі органи, які юр відособлені один від одного і уповноважені здійснювати владні повноваження, а саме організаційно-розпорядчі, координаційні, експертні, контрольні та ін. ф-ії в галузі викорсит прир ресурсів та забезпечення екол безпеки.

Систему орг. упр в галузі екол очолюють органи д викон влади, органи загального д управління:

•ВРУ: затвердження загальнодержавних програм, особливо д цільових екол програм. ЗУ «про д цільові програми» ВРУ здійснює контроль за реалізацією цих програм, затверджує кошторис витрат на реалізацію цих програм. ВРУ через уповноваженого з прав л забезп парламентський контроль за додерж екол пр. гр.-ян. ВРУ ратифікує міжн екол угоди, здійсн контроль за станом застос екол зак-ства

– діє комітет ВРУ з питань екол та природокористування, який організовує парламентські слухання.

•ПУ: гарант нац., в тому числі екол безпеки, гарант прав л і гр.-на. Формує уряд, затверджує положення про міністерства та відомства. При ПУ діє координаційний орган – РНБО

•КМУ: зобов’язаний організувати реалізацію положень екол зак-ства, екологічних прав громадян, режим використання природних ресурсів, режим діяльності об’єктів прир ресурсів, відповідний стан НПС. ЗУ «про охорону НПС», ресурсові закони і кодекси. Вони приймають підзаконні НПА: постанови, якими затвердж порядки використ природних ресурсів. При КМУ можуть формуватись постійно діючі або тимчасові органи. Напр., урядова комісія з питань техногенної екол безпеки.

•Д адміністрації: ЗУ «про МДА», виконують повноваження, які їх делеговані або ЗУ, або ОМС. Органи спеціального д управління – центральні органи д виконавчої влади, міністерства та відомства:

•Органи надвідомчого управління і контролю:

Міністерство екології та природних ресурсів – ст. 20 ЗУ «про охорону НПС», Пост КМУ від 2 листопада 2006 року №1524. в його склад входять урядові органи: Д екологічна інспекція України 17 лист 2001року, нац. агентство екол інвестицій 30 липня 2004 року, Д геологічна служба 24 вересня 2005 року №980 тощо.

Міністерство охорони здоров’я України Постанова КМУ від 2 листопада 2006 року: д санітарноепідеміологічну службу, певні комітети МНС – ЗУ «про пр. режим тер … Чорнобильської катастрофи» тощо, Положення Пост КМУ від 2 лист 2006 року № 1539: д пожежна служба

•Органи поресурсового упр та контролю: д екол служба У, Д комітет У із земельних ресурсів, Пост КМУ від 19 без 2008 року №224, Д комітет по водному господарству України 27 червня 2007 року №882, Д комітет лісового господарства У 27 червня 2007 року №883, Д комітет рибного господарства У 24 січня 2007 року №42, Д комітет з промислової безпеки, охорони праці та гірничого напряму ЗУ «про охорону праці», КУпН, Пост КМУ від 23 листопада 2006 року №1640, Д комісія по запасах корисних копалин Пост КМУ від 16 березня 2006 року №342

•Орг. спеціального ф-ного спрямування: Д комітет ядерного регулювання Пост КМУ від 27 грудня 2006 року №1830, Д автомобільна інспекція МВС України, Міністерство з питань ЖКГ, Міністерство аграрної політики та продовольства, Міністерство інфраструктури, Міністерство регіонального розвитку та будівництва, Міноборони тощо.

•Галузеві органи: будь-які ін. міністерства та відомства ЗУ «про ЦОВВ» від 17 березня 2011 року.

Поскольку эта байда в любом случае пойдет по курсу, единственное что попрошу – напрямую попросить у меня, а не быть вонючим скунсом Сторінка 83

45. Види та повноваження органів державного спеціального управління в галузі екології

Органами державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища спеціальної компетенції, як зазначалося, є центральні органи виконавчої влади та урядові органи державного управління із підпорядкованими їм територіальними підрозділами, для яких забезпечення реалізації екологічної політики на загальнодержавному та місцевому рівнях є єдиним, головним призначенням. Такими органами є: Міністерство екології та природних ресурсів; Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство); Державний комітет України по водному господарству (Держводгосп України); Державний комітет лісового господарства України (Держлісгосп України); Державний комітет рибного господарства України (Держкомрибгосп), який має забезпечувати проведення державної політики у галузі рибного господарства і рибної промисловості, охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів; Міністерство охорони здоров'я України (МОЗ України); Державна санітарно-епідеміологічна служба (Держсанепідемслужба); Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС); Державний комітет ядерного регулювання України (Держатомрегулювання України); Державна екологічна інспекція (Держекоінспекція); Державна служба заповідної справи; Державна гідрометеорологічна служба (Держгідромет).

Серед цих органів слід Міністерство екології та природних ресурсів України (Мінприроди України)

є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Указ през 13 квітня 2011

Мінприроди України є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, екологічної безпеки, заповідної справи, поводження з відходами, формування, збереження та використання екологічної мережі, геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр, а також топографо-геодезичної та картографічної діяльності.

У межах своїх повноважень Мінприроди має організовувати виконання актів законодавства і здійснювати контроль за їх реалізацією. Також на Мінприроди покладено узагальнення практики застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробку пропозицій щодо вдосконалення законодавства і внесення їх на розгляд Кабінету Міністрів України.

Основними завданнями Мінприроди є:

—забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів (землі, надр, поверхневих та підземних вод, атмосферного повітря, лісів, тваринного і рослинного світу та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України), поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, розвитку мінерально-сировинної бази, заповідної справи, формування, збереження та використання екологічної мережі, геологічного вивчення надр, топографо-геодезичної та картографічної діяльності;

—здійснення управління та регулювання у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, геологічного вивчення надр, забезпечення екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, організації охорони і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду України, формування, збереження та використання екологічної мережі;

Поскольку эта байда в любом случае пойдет по курсу, единственное что попрошу – напрямую попросить у меня, а не быть вонючим скунсом Сторінка 84

—здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, зокрема за використанням та охороною земель, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, охорону та використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, формування, збереження та використання екологічної мережі, з питань поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, а також забезпечення здійснення державного геологічного контролю, державного геодезичного нагляду за топографо-геодезичною і картографічною діяльністю.

Державне агентство земельних ресурсів Указ През 8 квітня 2011р.

Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі – Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Держземагентство забезпечує реалізацію державної політики та управління у сфері регулювання земельних відносин, використання, охорони та проведення моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру, а також міжгалузеву координацію та державне регулювання у сфері встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища. Основними завданнями Держземагентства є: підготовка та внесення міністрові охорони навколишнього природного середовища пропозицій щодо формування державної політики у сфері регулювання земельних відносин, використання, охорони та проведення моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру, встановлення меж області, району міста, району в місті, села і селища та забезпечення її реалізації, проведення земельної реформи; координація роботи з проведення земельної реформи; організація і забезпечення ведення державного земельного кадастру, підготовка земельно-кадастрової документації; здійснення землеустрою і проведення моніторингу земель; розроблення та участь у виконанні державних, галузевих і регіональних програм з питань регулювання земельних відносин, встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища, раціонального використання, охорони та проведення моніторингу земель, відтворення родючості ґрунтів, ведення державного земельного кадастру, територіального планування; проведення державної експертизи програм і проектів з питань землеустрою, ведення державного земельного кадастру, охорони земель, реформування земельних відносин, а також техніко-економічних обґрунтувань таких програм і проектів.

Забезпечення формування і реалізації державної політики у сфері розвитку водного господарства, меліорації земель, забезпечення потреб населення і галузей національної економіки у водних ресурсах покладено на Державне агентство водних ресурсів України Уках през. 31.04.2011 Він, зокрема:

бере участь у розробленні економічних цільових програм розвитку галузей національної економіки з урахуванням забезпечення раціонального використання водних ресурсів; визначає потреби населення і галузей національної економіки у водних ресурсах, розробляє пропозиції щодо визначення пріоритетних напрямів розвитку водного господарства та меліорації земель; здійснює контроль за додержанням режиму роботи водосховищ комплексного призначення, водогосподарських систем і каналів, використання прибережних захисних смуг, достовірністю державного обліку водокористування, технічним станом гідротехнічних споруд, які належать підприємствам, установам, організаціям, що перебувають у сфері його управління; розробляє довгострокові прогнози водогосподарських балансів і схеми комплексного використання вод та охорони водних ресурсів, бере участь у вирішенні питань, пов'язаних із міждержавним розподілом стоку річок і використанням прикордонних вод; організовує виконання робіт, пов'язаних з мінімізацією наслідків шкідливої дії вод, у тому числі щодо захисту від підтоплення, протипаводкового і протиповеневого захисту земель, а також сільських населених пунктів; розглядає відповідно до законодавства справи про адміністративні

Поскольку эта байда в любом случае пойдет по курсу, единственное что попрошу – напрямую попросить у меня, а не быть вонючим скунсом Сторінка 85

правопорушення і в межах своїх повноважень приймає відповідні рішення; здійснює інші функції, необхідні для виконання покладених на нього завдань.

Формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, здійснення управління в цій сфері, а також міжгалузеву координацію та функціональне регулювання питань покладено на Державне агентство лісових ресурсів України

(Держлісагентство України) 13.04.2011 є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи центральних органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері лісового та мисливського господарства.

Держлісагентство України відповідно до покладених на нього завдань: готує пропозиції щодо формування та реалізації державної політики у сфері лісового і мисливського господарства; забезпечує проведення єдиної науково-технічної політики у сфері лісового і мисливського господарства, впровадження досягнень науки і техніки, а також нових технологій і передового досвіду у цих галузях; розробляє норми, правила та інші нормативні документи у сфері охорони, захисту, раціонального використання лісових ресурсів і відтворення лісів; визначає основні засади та організовує проведення лісовпорядкування, впорядкування мисливських угідь, а також веде державний лісовий кадастр, облік лісів, а також моніторинг та державний кадастр мисливських тварин; видає дозволи на спеціальне використання лісових ресурсів державного значення в межах встановлених лімітів, за винятком територій природно-заповідного фонду; погоджує проекти використання лісових ресурсів державного значення; бере участь у розробленні лімітів та норм використання мисливських тварин, доводить затверджені у встановленому порядку зазначені ліміти до відома користувачів мисливських угідь; встановлює відповідно до законодавства строки полювання, сезонні строки початку і закінчення заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань; здійснює інші функції, необхідні для виконання покладених на нього завдань.

казом Президента України "Про Державне агентство рибного господарства України" від 16.04.2011 № №454/2011 було затверджено Положення про Держрибагентства

Державне агентство рибного господарства України (Держрибагентство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і

координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр).

Держрибагентство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних живих ресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства.

Основними завданнями Держрибагентства України є:

1)реалізація державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства;

2)внесення на розгляд Міністрові пропозицій щодо формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства.

4. Держрибагентство України відповідно до покладених на нього завдань:

1)узагальнює практику застосування законодавства з питань рибного господарства, рибної промисловості, охорони і відтворення водних живих ресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства, розробляє пропозиції та проекти відповідних актів

Поскольку эта байда в любом случае пойдет по курсу, единственное что попрошу – напрямую попросить у меня, а не быть вонючим скунсом Сторінка 86

щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів Мінагрополітики України з питань, що належать до сфери діяльності Держрибагентства України, та в установленому порядку подає їх Міністрові;

2)вживає заходів щодо забезпечення збереження запасів анадромних видів риб у виключній (морській) економічній зоні України;

3)вносить на розгляд Мінагрополітики України пропозиції щодо розроблення та здійснення заходів, спрямованих на підтримку виробників рибогосподарської продукції, створення і забезпечення функціонування механізму торгівлі рибогосподарською продукцією та продуктами її переробки;

4)здійснює державний контроль у галузі охорони, використання та відтворення водних живих ресурсів у виключній (морській) економічній зоні України, територіальному морі, внутрішніх водах України, внутрішніх водоймах України та у водах, що знаходяться поза межами юрисдикції України, щодо риболовних суден, що плавають під Державним Прапором України відповідно до міжнародних договорів України;

5)видає спеціальний дозвіл на ведення промислу водних живих ресурсів у виключній (морській) економічній зоні України;

6)здійснює державний контроль технічного стану рибозахисних споруд, проводить рибозахисні заходи на водозабірних та інженерних спорудах меліоративних систем;

7)здійснює контроль за дотриманням правил рибальства;

8)здійснює контроль за дотриманням лімітів і нормативів використання водних живих ресурсів;

9)здійснює контроль за дотриманням правил використання об'єктів тваринного світу в частині водних живих ресурсів;

10)складає протоколи та розглядає справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

11)веде облік суб'єктів господарювання, які здійснюють виробництво консервів і пресервів із риби та інших водних живих ресурсів, присвоює таким підприємствам номери;

12)веде реєстр риболовних суден;

13)акредитує органи сертифікації персоналу риболовних суден;

14)видає дипломи, кваліфікаційні сертифікати та документи про відповідність компаній і суден згідно з вимогами Міжнародної конвенції про стандарти підготовки, сертифікації персоналу риболовних суден та несення вахти 1995 року ( 995_707 ),

Держекоінспекція (13 квітня 2011)

Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України (далі - Міністр).

Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

. Основними завданнями Держекоінспекції є: участь у межах своєї компетенції в реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів (земля, надра, поверхневі води, атмосферне повітря, тваринний та рослинний світ, природні ресурси територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України), поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, екологічної та в межах компетенції радіаційної безпеки, заповідної справи; здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, екологічну та в межах своєї

Поскольку эта байда в любом случае пойдет по курсу, единственное что попрошу – напрямую попросить у меня, а не быть вонючим скунсом Сторінка 87

компетенції радіаційну безпеку, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) та небезпечними хімічними речовинами.

Державна служба заповідної справи (Положення про Державну службу заповідної справи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2001 р., з наступними змінами) є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінприроди і підпорядковується йому та має основними завданнями: участь в реалізації державної політики у сфері збереження та невиснажливого використання природно-заповідного фонду, відтворення його природних комплексів та об'єктів; забезпечення державного управління територіями та об'єктами природно-заповідного фонду; здійснення державного контролю за додержанням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду; забезпечення збереження біологічного та ландшафтного різноманіття на територіях природнозаповідного фонду; підготовка пропозицій щодо сталого розвитку репрезентативної мережі природнозаповідного фонду та формування національної екологічної мережі.

Державна гідрометеорологічна служба (Держгідромет) (Положення про Державну гідрометеорологічну службу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р.) є урядовим органом державного управління, який діє у складі МНС і підпорядковується йому та має своїми основними завданнями: участь в реалізації державної політики у сфері гідрометеорології та моніторингу довкілля; здійснення управління і контролю у сфері гідрометеорологічної діяльності; організацію гідрометеорологічного та кліматичного вивчення території України, функціонування системи гідрометеорологічних спостережень і прогнозування, здійснення в установленому порядку гідрометеорологічного забезпечення та обслуговування, ве дення галузевого державного архіву даних спостережень; реалізацію в межах своєї компетенції науково-технічної політики, організацію і координацію наукових досліджень з питань гідрометеорології та клімату; взаємодію з міжнародними організаціями і національними гідрометеорологічними службами інших держав, представництво України у Всесвітній метеорологічній організації та участь в межах своєї компетенції у реалізації Рамкової конвенції ООН про зміну клімату.

Зокрема, МОЗ України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, та забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони здоров'я, санітарного та епідемічного благополуччя населення, створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів і виробів медичного призначення.

На МОЗ України, зокрема, покладено здійснення контролю і нагляду за додержанням санітарного законодавства, державних стандартів, критеріїв та вимог, спрямованих на забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення; забезпечення відповідно до законодавства проведення державної санїтарно-гігієнічної експертизи; вивчення, аналіз і прогнозування показників стану здоров'я населення залежно від стану середовища життєдіяльності людини; взяття участі у розробці заходів, спрямованих на недопущення шкідливого впливу факторів довкілля на здоров'я людини; затвердження відповідно до законодавства державних санітарних норм, правил, гігієнічних нормативів; встановлення в межах своєї компетенції державних стандартів якості питної води; взяття участі у розробці та введенні в дію екологічних нормативів та норм радіаційної безпеки; погодження в установленому законодавством порядку всіх державних стандартів, технічних умов, промислових зразків, іншої нормативно-технічної документації об'єктів, які можуть мати шкідливий вплив на здоров'я населення тощо.

МНС України 6 квітня 2011

є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту, забезпечення керівництва діяльністю єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій, поводження з радіоактивними відходами, ліквідації

Поскольку эта байда в любом случае пойдет по курсу, единственное что попрошу – напрямую попросить у меня, а не быть вонючим скунсом Сторінка 88

наслідків Чорнобильської катастрофи, рятувальної справи, техногенної і пожежної безпеки, створення та функціонування системи страхового фонду документації, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

Основними завданнями МНС України є: забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту, запобігання, реагування та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного та військового характеру, поводження з радіоактивними відходами, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, рятувальної справи, техногенної і пожежної безпеки, створення та функціонування системи страхового фонду документації, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з питань цивільного захисту та запобігання надзвичайним ситуаціям, готовності органів управління та сил реагування до проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення надзвичайної ситуації, техногенної небезпеки на потенційно небезпечних об'єктах, а також здійснення державного пожежного нагляду; здійснення в межах своїх повноважень заходів щодо виконання Державної програми забезпечення безпечного зберігання відпрацьованих високоактивних джерел іонізуючого випромінювання; ліквідація наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, реабілітація радіоактивно забруднених територій і забезпечення захисту населення від впливу іонізуючого випромінювання, організація і координація робіт та здійснення заходів щодо комплексного розв'язання проблем, пов'язаних із зняттям з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворенням об'єкта «Укриття» в екологічно безпечну систему; організація та координація робіт на території зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення, інших радіоактивно забруднених унаслідок Чорнобильської катастрофи територіях; забезпечення координаціїдій органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, установ та організацій з питань біологічного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Поскольку эта байда в любом случае пойдет по курсу, единственное что попрошу – напрямую попросить у меня, а не быть вонючим скунсом Сторінка 89

46. Органи державного управління загальної компетенції та їх повноваження в галузі екології

Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених у статтях 85, 87 Конституції України.

(ст. 113 Конституції України). Відповідно до свого статусу Кабінет Міністрів України здійснює різноманітні функції, які поширюються на сферу охорони навколишнього природного середовища. У загальних рисах ці функції визначені у ст. 116 Конституції і конкретизовані у Законі «Про охорону навколишнього природного середовища» (ст. 17) та в інших актах екологічного законодавства. Зокрема, Кабінет Міністрів України: здійснює реалізацію екологічної політики; забезпечує розробку державних екологічних програм; координує діяльність центральних органів виконавчої влади, інших установ та організацій України у питаннях охорони навколишнього природного середовища; встановлює порядок розробки та затвердження екологічних нормативів, лімітів використання природних ресурсів, скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, розміщення відходів; встановлює порядок визначення збору та її граничних розмірів за користування природними ресурсами, забруднення навколишнього природного середовища, розміщення відходів, інші види шкідливого впливу на нього тощо. Кабінет Міністрів України реалізує свої повноваження різноманітними засобами. Насамперед, це здійснюється шляхом прийняття постанов та розпоряджень із ключових питань управління в цій сфері.

Серед актів, що приймаються Кабінетом Міністрів України, слід виділити:

а) акти, що визначають програми природоохоронних заходів з певних питань (наприклад, Комплексна програма розвитку меліорації земель і поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь у 2001—2005 роках та прогноз до 2010 року (постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2000 р. № 1704);

б) акти, що присвячені утворенню та визначенню повноважень органів у цій сфері (прикладом тут є постанови про створення: Державної екологічної інспекції (12 грудня 1993 р.); служби екологічного контролю у пунктах пропуску через державний кордон (20 березня 1995 р.); Національного центру поводження з небезпечними відходами (28 жовтня 1997 р.); служби медицини катастроф (11 квітня 1997 р.) тощо);

в) акти, що мають організаційно-упорядкувальний характер (спрямовані на фінансове, матеріальнотехнічне забезпечення діяльності органів виконавчої влади, упорядкування їх діяльності, організацію здійснення заходів оперативного характеру, спрямованих на ліквідацію надзвичайних екологічних ситуацій, розв'язання нагальних екологічних проблем в окремих регіонах);

г) акти, що приймаються відповідно до приписів екологічного законодавства. Так, відповідно до Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» Кабінет Міністрів України має визначати порядок здійснення державного моніторингу навколишнього природного середовища (ст. 22), порядок ведення державних кадастрів природних ресурсів (ст. 23), порядок встановлення нормативів збору і стягнення зборів за використання

природних ресурсів (ст. 43), порядок встановлення нормативу зборів і стягнення зборів за забруднення навколишнього природного середовища (ст. 44) тощо.

Важливими напрямами діяльності Кабінету Міністрів України є й організація розробки і внесення до Верховної Ради України проектів законів з охорони навколишнього природного середовища,

Поскольку эта байда в любом случае пойдет по курсу, единственное что попрошу – напрямую попросить у меня, а не быть вонючим скунсом Сторінка 90