Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

NPK_do_Kriminalno-protsesualnogo_kodexu

.pdf
Скачиваний:
24
Добавлен:
19.03.2015
Размер:
6.38 Mб
Скачать

Міністрів України. Залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.

3.Потерпілим, цивільним позивачам, свідкам оплачуються проїзд, наймання житлатадобові(уразіпереїздудоіншогонаселеногопункту), атакожкомпенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять.

Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять − пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.

4.Експертам, спеціалістам, перекладачам оплачуються проїзд, а також добові

вразіпереїздудоіншогонаселеногопункту. Експертам, спеціалістаміперекладачам повинна бути сплачена винагорода за виконану роботу, якщо це не є їх службовим обов’язком.

5.Граничний розмір компенсації витрат, пов’язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів та експертів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

1.За загальним правилом витрати, пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів, несе та сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучила спеціаліста, перекладача чи експерта.

2.Разом з тим витрати, пов’язані із залученням та участю перекладачів для перекладу показань підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. Так само здійснюються витрати, пов’язані із участю потерпілих у кримінальному провадженні.

Порядок виплати і розмір суми, що підлягає виплаті, визначаються Інструкцією про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, яких викликаютьдоорганівдізнання, досудового слідства, прокуратури, судуабодоорганів,

упровадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів.

Перекладачам, а також особам, які виконують функції експертів чи спеціалістів невпорядкуслужбовогозавдання, запроведенуроботутакожвиплачуєтьсявинагорода. Сумавинагородивизначаєтьсязурахуваннямхарактерупроведеноїроботиумежах від 20 до 30 відсотків неоподатковуного мінімуму доходів громадян за день.

3.Витрати, пов’язані із явкою, відшкодовуються у розмірах, передбачених законодавствомдлявідрядженихпрацівників(постановаКМУ«Просумитаскладвитрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» від 2 лютого 2011 р. № 98). У частині 7 вказаної статті зазначається, що за рахунок коштів бюджетів, за наявності підтверджуючих документів, відшкодовуються витрати:

– на проїзд (у тому числі на перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад, а також за місцем відрядження (у тому числі на

орендованому транспорті);

231

наоплату вартості проживання уготелях (мотелях), іншихжитлових приміщеннях; на побутові послуги, що включені до рахунків на оплату вартості проживання у місцях проживання (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), але не більш як 10 відсотків сум добових витрат для держави, до якої відряджається працівник, визначених удодатку1 доцієїпостанови, завсідніпроживання; на бронювання місць у готелях (мотелях) у розмірах не більш як 50 відсотків вартості місця за добу; на користування постільними речами в поїздах; на оформлення закордонних паспортів;

на оплату вартості страхового поліса життя або здоров’я відрядженого працівникаабойогоцивільноївідповідальності (уразівикористання транспортногозасобу) занаявностіоригіналутакогополісазвідміткоюпросплатустраховогоплатежу, якщо згідно іззаконами держави, доякої відряджається працівник, або держав, територією яких здійснюється транзитний рух до зазначеної держави, необхідно здійснити таке страхування;

наобов’язковестрахуваннятаіншідокументальнооформленівитрати, пов’язані

зправилами в’їзду та перебування у місці відрядження; на оплату службових телефонних розмов.

4. Згідно із Законом України «Про судову експертизу» проведення експертних досліджень і обстежень державними спеціалізованими установами здійснюється за рахунок замовника.

Залученнястороноюобвинуваченняекспертівспеціалізованихдержавнихустанов,

атакож проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України. Разом з тим суд має стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, а тому в обвинувальномуактіобов’язковозазначаютьсявідомостіщодорозмірувитратназалучення експерта (у разі провадження експертизи під час досудового розслідування).

Вартість проведення експертизи, а також досліджень, що призначаються за кримінальною справою, визначається за домовленістю між установою та замовником та складається із собівартості проведеної роботи, а також рентабельності у межах 25 відсотків собівартості. У разі проведення судової експертизи особливої складності розмір винагороди збільшується на 25 відсотків (п. 5 Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, затверджена постановою КМУ від 1

липня 1996 р. № 710).

Суми на оплату робіт обчислюються в порядку, визначеному договором між сторонами та на підставі встановлених науково-дослідними установами рахунків.

За рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються спеціалізованим державним установам з державного бюджету, відбувається залучення стороною обвинувачення експертів цих установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду. Вартість проведення експертиз визначається відповідно до

232

нормативної вартості однієї експертогодини у державних спеціалізованих установах судової експертизи, що коригується щороку станом на 1 січня з урахуванням індексу споживчих цін (індекс інфляції) за відповідний період.

Потерпілим, цивільним позивачам, свідкам оплачуються: а) проїзд; б) наймання житла; в) добові у разі переїзду до іншого населеного пункту. Витрати, пов’язані з їх явкою, відшкодовуються у розмірах, передбачених постановою КМУ «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються в відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» від 2 лютого2011 р. №98 та листом МФУкраїни «Щодо відшкодування витрат на відряджен-

ня» від 3 лютого 2012 р. №31-07230-2-6/534.

Потерпілим, цивільним позивачам, свідкам також сплачується компенсація за втраченийзаробітокчивідриввідзвичайнихзанять. Обчислення компенсації завтрачений заробіток здійснюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку. Такий розмір визначається у порядку, передбаченому постановою КМУ «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 8 лютого 1995 р. № 100 зподальшими змінами тадоповненнями. Компенсація завідриввідзвичайних занять встановлюється пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати. Такий розмір

– це грошова сума, що дорівнює місячному розміру мінімальної заробітної плати, встановленоїзакономна1 січнякалендарногороку, вякомуприймаєтьсяпроцесуальне рішення або здійснюється процесуальна дія.

Експертам, спеціалістам, перекладачам оплачуються: а) проїзд; б) добові в разі переїзду до іншого населеного пункту. Експертам, спеціалістам і перекладачам має бути сплачена винагорода за виконану роботу, якщо це не є їх службовим обов’язком. Розміртакоївинагороди, наприкладдляперекладача, залежитьвідтого, якийпереклад, письмовий чи усний, здійснювався під час досудового розслідування чи судового провадження. Такийрозмірзбільшуєтьсяприперекладі зрідкісних мов, зписьмовою в’яззю, своєюграфікою, ієрогліфами, клинописом, атакожстародавніхмов, таксамо, якіпереклади наіноземні мови, щовіднесені дорідкісних мов, якімаютьписемність в’яззю, свою графіку, написані ієрогліфами, клинописом.

У разі виклику працівника державної спеціалізованої установи судової експертизи органами досудового розслідування чи суду для виконання функції спеціаліста заробітна плата за час виконання зазначеної функції і витрати на відрядження відшкодовуються за рахунок державного бюджету в межах коштів, передбачених на проведення судових експертиз.

5. Порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, яких викликають до органів досудового розслідування, прокурорів та судів, визначається відповідноюІнструкцією, затвердженоюпостановоюКМУвід1 липня1996 р. №710.

Певніособливостіполягаютьувідшкодуваннівитратсвідкам, експертамзавиклик натериторіюіноземноїдержавиузв’язкузвиконаннямзапитупроміжнароднуправову допомогу. Відповідно до ч. 5 ст. 572 КПК, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана ВР України, їм відшкодовуються витрати за рахунок компетентного органу іноземної держави.

233

Стаття 123

Витрати, пов’язані із зберіганням і пересиланням речей

ідокументів

1.Витрати, пов’язані із зберіганням і пересиланням речей і документів, здійснюються за рахунок Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

2.Граничнийрозмір витрат, пов’язанихіззберіганням іпересиланням речей

ідокументів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

1.Витрати, пов’язанііззберіганням тапересиланням речейідокументіввідповідно до ст. 118 КПК є різновидом процесуальних витрат. Їх умовно можна поділити на два види: ті, що виникають у зв’язку з потребою у зберіганні, та ті, що зумовлені пересиланням речей і документів під час кримінального провадження. До першої групи належать витрати органів досудового розслідування та суду, здійснені для забезпечення схоронності документів та речей, які мають відношення до провадження, коли через певні обставини (значні габарити, інші особливості) їх неможливо зберігати у звичайному порядку.

Другугрупувитратвідносятьдокримінальнихпроцесуальнихнезалежновідтого, яким чином відбувається пересилання речей чи документів. Так, наприклад, окремі об’єкти можуть направлятися в експертні установи для дослідження або навіть у центральніголовніекспертніустанови, щопотребуєвідповіднихматеріальнихзатрат.

На відміну від положень Кримінально-процесуального кодексу України 1960 р., ця стаття передбачає витрати на зберігання і пересилання речей та документів, а не лише речових доказів.

Правовий зміст категорії річ – значно ширший ніж категорії речового доказу. Річчю вважається будь-який предмет матеріального світу (ст. 179 ЦК). Тому поняттям «річ» охоплюються і речові докази. Спрямованість коментованої статті на більш ширше коло об’єктів обумовлена тим, що не лише речові докази потребують зберіганнятапересилання. Так, укримінальномупровадженнічастовиникаютьобставини, що вимагають особливих умов зберігання та/або пересилання документів, які виконані на специфічних матеріалах, а також предметів, які взагалі не можна вважати доказами– цезразкидляпроведеннярізногородудосліджень(волосся, сперма, кров). Однак такі речі і документи повинні мати безпосереднє відношення до матеріалів кримінального провадження.

2.Інструкція про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів укримінальних справах, цінностей таіншогомайна органами дізнання, досудового слідства і суду (у новій редакції), затверджена наказом Генеральної прокуратури України, Міністерствавнутрішніхсправ, Державноїподатковоїадміністрації, Служби безпеки України, Верховного Суду України, Державної судової адміністрації України №51/401/649/471/23/125 від27.08.2010 р., спрямовананавстановленняєдинихправил вилучення, обліку, зберігання та передачі не лише речових доказів, а й цінностей та іншого майна. Тому положення цього нормативно-правового акта стосуються:

а) речових доказів – матеріальних об’єктів, які були знаряддям вчинення кримінальногоправопорушення, збереглинасобійогослідиабомістятьіншівідомості, які

234

можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом (ст. 98 КПК);

б) предметів і документів, обіг яких заборонено (якщо у власника немає дозволу на їх придбання і зберігання);

в) документів, якізасвідчуютьособузаарештованихпідозрюваних, обвинувачених; г) інших документів, що мають значення у справі; д) грошей та інших цінностей, виявлених під час накладення арешту на майно

підозрюваних, обвинувачених, підсудних або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за їх дії, на які може бути звернено стягнення з метою відшкодування заподіяної матеріальної шкоди або забезпечення виконання вироку в частині конфіскації майна (п. 2 Інструкції).

Усі названі категорії підпадають під ознаки речей, однак у ст. 123 КПК йдеться не лишепроречі, айокремопродокументи. Так, використовуючиположенняст. 99 КПК, доцільновказати, щовитрати, пов’язанііззберіганняміпересиланнямдокументів– це витрати, здійснені під час кримінального провадження на спеціальні умови зберігання та/або пересилання спеціально створеного з метою збереження інформації матеріального об’єкта, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, що мають значення для справи. Тому з наведеного вбачається, що документ також можна розглядати як річ.

Під час зберігання і передачі речових доказів, цінностей, документів та іншого майнавживаютьсязаходидлязабезпеченняналежногозберіганняувилученихоб'єктів ознак і якостей, які визначають їх значення як речових доказів у кримінальному провадженні і які є на них, а також зберігання самих речових доказів, ознак і якостей з метою можливості їх подальшого цільового використання (п. 12 Інструкції).

За загальним правилом зберігання речей та документів забезпечується стороною кримінального провадження, якійвіннаданий, таздійснюється впорядку, визначеному КМУ. Документ повинен зберігатися протягом усього часу кримінального провадження. Речові докази у вигляді громіздких або інших предметів, що вимагають спеціальних умов зберігання, можуть знаходитися в спеціальних місцях зберігання

(ч. 5 ст. 100).

У таких випадках, коли майно як таке, що потребує спеціальних умов зберігання, передається в інші установи, підприємства, організації, витрати покриваються за рахунокДержавногобюджетуУкраїнивпорядку, визначеномуКМУ, якийвстановлює їх граничний розмір.

Прикладамизабезпеченняособливихумовсхоронностіокремихречей, наприклад, вибухових речовин, є зберігання їх на складах військових частин або відповідних державних установ, підприємств, організацій. Отруйні та сильнодіючі речовини передаються на склади організацій, які мають відповідний дозвіл на їх зберігання, і де є належні умови для зберігання, за узгодженням чи з відома їх керівництва (командування) (п.16 Інструкції).

Вилучена в ході досудового розслідування або судового розгляду вогнепальна і холодна зброя та боєприпаси передається лише в господарчі підрозділи МВС, Голо-

235

вних управлінь МВС, управлінь МВС, СБУ, Головних управлінь та управлінь СБУ після перевірки та дослідження в державних судово-експертних установах. У разі необхідності поміщення зразків боєприпасів, вогнепальної або холодної зброї до на- турно-довідковихколекційвонизаузгодженнямзіслідчим, якийрозслідуєкримінальнусправу, можутьзберігатисьудержавнихсудово-експертнихустановахдоотриман- ня відповідного рішення суду (п.16 Інструкції).

Робочатадомашняхудоба, птиця, сім'їбджіл, атакожшкірянаіхутрянасировина, зерно, фураж, овочі та інша сільськогосподарська продукція, вилучена як речові докази, до прийняття кінцевого рішення компетентною особою видається потерпілим особам або організаціям, а при їх відсутності – державним чи колективним сільськогосподарським підприємствам затериторіальністю зоформленням відповідного акта (п. 39 Інструкції).

Твори мистецтва і антикваріат, предмети, що мають історичну, наукову, художню чи іншу культурну цінність, на які накладено арешт, після проведення спеціальної експертизи і за погодженням з Міністерством культури України та Національною комісією з питань повернення культурних цінностей при КМУ можуть бути передані до державних музеїв, бібліотек, наукових та інших закладів. Предмети релігійного культу, крімтаких, щомаютьісторичну, наукову, художнючиіншукультурнуцінність, можуть бути передані на зберігання релігійним організаціям (п. 41 Інструкції).

Ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, монети з дорогоцінних металів і такі, що містять у собі дорогоцінні метали, лом цих виробів, банківські метали та іноземна валюта, вилучені у громадян органами досудового розслідування, які визнані речовими доказами або на які може бути звернено стягнення з метою відшкодування завданої майнової шкоди або забезпечення вироку судувчастиніконфіскаціїмайна, реєструютьсяувідповідномужурналітапередаються в упакованому вигляді в спеціально пристосоване для зберігання речових доказів приміщення, до Державного сховища дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України, в касу фінансового підрозділу або до банківських установ у порядку, передбаченому чинним законодавством України, зокрема з дотриманням вимог постанови КМУ від 25.08.1998 № 1340 «Про порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним» та наказу МФУ від 04.11.2004 № 692, зареєстрованого в МЮ України 30.11.2004 за № 1513/10112, яким затверджено Порядок обліку, зберігання і розпорядження дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням, що переходять у власність держави (п. 25 Інструкції).

Під час досудового розслідування та судового розгляду виникають ситуації, коли потрібно переслати відповідні речі чи документи від одного органу до іншого або від органу, який здійснює провадження, доекспертної установи. Дляприкладу, продукти абопромтовари, які булиоб'єктами злочинних дій абозберегли насобі сліди злочину, передаються дляекспертного дослідження повністюабовнеобхідній частині (проби, зразки). Такі витрати, як і витрати на зберігання речей та документів, що мають відношення до справи, здійснюються за рахунок Державного бюджету України.

236

Витрати, пов'язані із зберіганням та пересиланням, цінностей, відшкодовуються з державного бюджету за рахунок коштів, передбачених у законі про державний бюджетнаутриманняорганівдержавноївиконавчоївлади, яківідповіднодопокладених функцій здійснюють облік, зберігання і розпорядження дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням, що переходять у власність держави (п. 4.7 Порядку обліку, зберігання і розпорядження дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням, що переходять у власність держави)

Стаття 124

Розподіл процесуальних витрат

1.Уразіухваленняобвинувальноговирокусудстягуєзобвинуваченогонакористь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

2.Уразіухваленняобвинувальноговирокусудстягуєзобвинуваченогонакористь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

3.Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, Верховний Суд України, не приймаючи рішення про новий судовий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл процесуальних витрат.

1. Відповіднодоположенькримінальногопроцесуальногозаконодавства, витрати суб’єктів кримінального провадження можуть відшкодовуватися обвинуваченим або компенсуватися за рахунок держави. За результатами судового розгляду суд приймає рішення у формі вироку. Водночас судді в кожному випадку повинні з’ясовувати, які судові витрати понесені під час досудового розслідування, чи правильно обчислено їх розмір, адже у резолютивній частині вироку зазначається рішення суду щодо відшкодування процесуальних витрат.

Якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок і призначає покарання, звільняє від покарання чи від його відбування у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, або застосовує інші заходи, передбачені законом України про кримінальну відповідальність. Водночас суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілоговсіздійснені нимпроцесуальнівитрати, якідокументально підтверджені (наприклад квитанції про оплату житла, проїзні квитки тощо). Якщо обвинувачуються декілька осіб, суд вирішує питання відшкодування (компенсації) процесуальних витрат та їх розмірів окремо щодо кожного з обвинувачених з урахуванням ступеня вини, майнового стану, тощо.

До витрат, що підлягають розподілу відносять:

– витрати, пов’язані з оплатою допомоги представника потерпілого, який надає правову допомогу за договором;

237

витрати, пов’язані із прибуттям до місця досудового розслідування представникапотерпілого(переїзд, найманняжитла, виплатадобовихвитрат, втраченийзаробіток чи витрати у зв’язку з відривом від звичайних занять);

витрати, пов’язанііззалученнямсвідків, спеціалістів, перекладачів таекспертів. Однак стягнення із засудженого безпосередньо на користь свідка, потерпілого,

експерта, спеціаліста, понятого, перекладачавитрат, пов'язанихзїхявкоюзавикликом, єнеприпустимим (п. 11 постанови ПВСУ«Провідшкодування витратнастаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» № 11 від 07.07.1995).

Крім зазначених витрат КПК визначає види процесуальних витрат, які покриваютьсязарахунокДержавногобюджетуУкраїнивімперативномупорядку, наприклад, витрати, пов’язані із зберіганням і пересиланням речей і документів, тощо.

У випадку відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету Україниувипадкахтавпорядку, передбаченихзакономдлякомпенсаціїшкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Так, відповідно до ст. 127 КПК шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, компенсується йому за рахунок ДержавногобюджетуУкраїниувипадкахтавпорядку, передбаченихзаконом. Водночас майнова шкода, завдана майну фізичної особи внаслідок злочину, відшкодовується державою, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною. Умовитапорядоквідшкодуваннямайновоїшкоди, завданоїмайнуфізичної особи, яка потерпіла від злочину, встановлюються законом (ст. 1177 ЦК).

2.Залученнястороноюобвинуваченняекспертівспеціалізованихдержавнихустанов, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються з Державного бюджету України. Однак суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. В обвинувальному акті, який передається досуду, обов’язково зазначаються відомості щодорозміру витратназалучення експерта (у разі провадження експертизи під час досудового розслідування) (п. 8

ч. 2 ст. 291).

Граничнийрозміркомпенсаціївитрат, пов’язанихіззалученнямекспертів, встановлюється КМУ. Так, розмір винагороди експерта, який виконує свої функції не в порядку службового завдання, визначається залежно від його кваліфікації та складності завдання у межах від 3 до 5 відсотків неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за годину роботи. У разі проведення судової експертизи особливої складності розмір винагородизбільшуєтьсяна25 відсотків(п. 5 Інструкціяпропорядокірозміривідшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, досудовогослідства, прокуратури, судуабодоорганів, упровадженніякихперебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, затверджена постановою КМУ № 710 від 1 липня 1996 р.)

3.Суд апеляційної, касаційної інстанції та Верховний Суд України, змінюючи чи ухвалюючи нове рішення без прийняття рішення про направлення справи на новий судовий розгляд, вирішує питання розподілу процесуальних витрат відповідно до вимог ч. 1 ст. 124 КПК.

238

Відповідно до ст. 418 КПК суд апеляційної інстанції уповноважений приймати рішення у формі вироку чи ухвали. У разі скасування вироку суду першої інстанції повністю чи частково суд апеляційної інстанції ухвалює новий вирок відповідно до статей374, 420 КПК, вякомувирішуєпитаннявідшкодування процесуальних витрат. Будь-яке інше рішення суд апеляційної інстанції приймає у формі ухвали. У резолютивній частині ухвали суду апеляційної інстанції вирішується питання розподілу процесуальних витрат (ст. 419 КПК).

З усіх процесуальних питань суд касаційної інстанції постановляє ухвали, в резолютивній частині яких вирішується питання розподілу процесуальних витрат.

Стаття 125

Визначення розміру процесуальних витрат

1. Суд за клопотанням осіб має право визначити грошовий розмір процесуальних витрат, які повинні бути їм компенсовані.

1. Згідно з кримінальним процесуальним законодавствам суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити, накогомають бутипокладені процесуальні витрати івякому розмірі (ст. 368 КПК). Якщо обвинувачується декілька осіб у вчиненні злочину, суд вирішує ці питання окремо щодо кожного з них.

Відповідно до положень КПК під час розгляду кримінального провадження учасники процесу мають право заявляти клопотання. Клопотання учасників судового провадженнярозглядаютьсясудомпіслятого, якбудезаслуханадумкащодонихінших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала (ст. 350 КПК). Такі клопотанняможутьстосуватисягрошовогорозмірупроцесуальнихвитрат, якіповинні бути їм компенсовані. Чіткий перелік суб’єктів, які можуть заявляти відповідні клопотання, КПК не встановлює. Тому, виходячи з положень статей 118–126 КПК, доцільно вказати, що з таким клопотанням мають право звертатися потерпілий, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі. Такі клопотання можуть стосуватися витрат, пов’язанихізприбуттямдомісцядосудовогопровадження, іззалученнямсвідківтощо.

Форма та зміст клопотання осіб про грошовий розмір процесуальних витрат, що має бути їм компенсований, законодавчо не визначені, але таке клопотання повинно бути обґрунтованим, при можливості документально підтвердженим та викладеним у письмовому вигляді.

Визначаючи розмір таких витрат, суд повинен враховувати граничні розміри, які встановлюються для певних видів витрат у відповідних нормативноправових актах. Наприклад, п. 5 Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративніправопорушення, тавиплатидержавнимспеціалізованимустановамсудової експертизизавиконанняїхпрацівникамифункційекспертівіспеціалістів, затверджена постановою КМУ № 710 від 1 липня 1996 р.

239

Стаття 126

Рішення щодо процесуальних витрат

1.Суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.

2.Сторони кримінального провадження, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі мають право оскаржити судове рішення щодо процесуальних витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.

1.Відповідно до вимог КПК суд приймає процесуальне рішення у справі: ухвалу чи вирок. Судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається

уформі вироку. Судове рішення, у якому суд вирішує інші питання, викладається у формі ухвали. Ухвалюючи вирок (обвинувальний чи виправдувальний), суд в його резолютивній частині повинен вирішити питання щодо розподілу процесуальних витрат та їх розміру.

Суд, враховуючимайновийстанособи(обвинуваченого, потерпілого), завласною ініціативою або за її клопотанням має право своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати процесуальних витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частковочивідстрочитиаборозстрочитисплатупроцесуальнихвитратнавизначенийстрок.

2.КПК гарантує право захисту законного інтересу на відшкодування процесуальних витрат окремим суб’єктам кримінального провадження, разом з тим визначення цієї категорії не дає. Під законним інтересом у кримінальному процесі слід розуміти передбачене нормами КПК бажання суб’єкта кримінальних правовідносин користуватися конкретним соціальним благом, а за необхідності звертатися за захистом до компетентних органів.

Законний інтерес сторін кримінального провадження, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо процесуальних витрат може полягати у відповідних розмірах відшкодування (компенсації), правильності їх визначення, правильності визначення джерел такого відшкодування тощо.

240

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]