NPK_do_Kriminalno-protsesualnogo_kodexu
.pdfнеобов’язкова. Уразінеприбуттяпроцесуальнадіябудепроведена безВашоїучасті». Повідомлення підписує посадова особа, яка його здійснює, слідчий, прокурор,
слідчий суддя, суддя.
Серед реквізитів повідомлення відсутні місце, дата його складання та не зазначається, чи виготовляється повідомлення на офіційному бланку, як про те визначено законодавцем щодо постанови (ч. 6 ст. 110 КПК).
За загальним правилом дата зазначається після підпису посадової особи. У разі виготовлення повідомлення на офіційному бланку дата проставляється на ньому.
Крім КПК, вимоги до змісту повідомлень визначені і у деяких інших законах, які єджереламикримінальногопроцесуальногоправа, атакожупідзаконнихнормативних актах. Зокрема, у Законі України «Про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» від 1 грудня 1994 р., у п. 6 ПоложенняпрозастосуванняцьогоЗакону, якезатвердженонаказомМіністраюстиції України, Генерального прокурора України, Міністра фінансів України від 4 березня 1996 р. № 6/5, 3, 41, вказується, що реабілітованій особі одночасно з повідомленням про закриття кримінального провадження, копією виправдувального вироку, що набрав законної сили, направляється повідомлення, в якому роз’яснюється, куди і протягом якого строку можна звернутися за відшкодуванням шкоди і поновленням порушених прав. Повідомлення складається за формою, що встановлена в додатку до цього Положення.
221
ГЛАВА 8 ПРОЦЕСУАЛЬНІ ВИТРАТИ
Стаття 118
Види процесуальних витрат
1. Процесуальні витрати складаються із:
1) витрат на правову допомогу; 2) витрат, пов’язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судо-
вого провадження; 3) витрат, пов’язанихіззалученням потерпілих, свідків, спеціалістів, переклада-
чів та експертів; 4) витрат, пов’язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів.
1. Коментована стаття висвітлює поняття процесуальних витрат. Кримінально-процесуальнівитрати– єпередбаченікримінальнимпроцесуальним
закономвитрати, пов’язаніізздійсненнямкримінальногопровадження, яківідшкодовуютьсядержавою певним суб’єктам кримінального процесуіпідлягають стягненню з осіб, визнаних винними у вчиненні злочину чи, в окремих випадках, зараховуються на рахунок держави.
Процесуальні витрати складаються з витрат на правову допомогу підозрюваного, обвинуваченого, представникапотерпілого, цивільногопозивачатацивільноговідповідача, а також витрат, пов’язаних із прибуттям до місця досудового розслідування абосудовогорозглядупідозрюваного, обвинуваченого, йогозахисника, представника потерпілого, іззалученнямпотерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачівтаекспертів, із зберіганням і пересиланням речей і документів. Про ці витрати йдеться у статтях
120– 123 КПК.
До процесуальних витрат не належать витрати держави на утримання органів досудового розслідування, прокуратур, судів, їх матеріально-технічне оснащення та експлуатацію службових приміщень, канцелярські, поштові та транспортні витрати, пов’язані з кримінальним провадженням.
Витрати, пов’язані зоплатою допомоги захисника, несе підозрюваний, обвинувачений, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Витрати, пов’язані з оплатою представника потерпілого, який надає правову допомогу за договором, несе потерпілий. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законодавством (ст. 120 КПК).
Витрати, пов’язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження, − це витрати обвинуваченого, підозрюваного, до якого не застосовано запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, його захисника, представника потерпілого, пов’язані з переїздом до іншого населеного пункту, найманням житла, виплатою добових (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також втрачений заробіток чи витрати у зв’язку із відривом від звичайних занять (ст. 121 КПК).
Витрати, пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів, несесторонакримінальногопровадження, яказаявилаклопотанняпровикликсвідків,
222
залучила спеціаліста, перекладача чи експерта, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Витрати, пов’язанііззберіганняміпересиланнямречейідокументів, здійснюються за рахунок Державного бюджету України в порядку, встановленому КМУ. Граничний розмір витрат, пов’язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів, встановлюється КМУ.
Призасудженніусправікількохосібсудовівитратипідлягаютьстягненнюучастковому порядку з урахуванням вини, ступеня відповідальності і майнового стану кожного.
Усправах неповнолітніх згідно з п. 11 ППВСУ «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину тасудових витрат» від 7 липня 1995 р. № 11 витрати можуть бути покладені в передбаченому законом порядку на їх батьків (усиновителів), опікунів або піклувальників.
Увипадках виправдання обвинуваченого за однією із статей пред’явленого обвинувачення або при виключенні одного або кількох епізодів обвинувачення витрати, пов’язанііззборомтадослідженням доказівзацимобвинуваченням, приймаютьсяна рахунок держави.
Згідно з ч. 4 ст. 572 КПК витрати, пов’язані з наданням міжнародної правової допомоги на території України, здійснюються за рахунок коштів, передбачених у державномубюджетінаутриманняорганівдосудовогорозслідування, прокуратури, суду та інших установ України, на які покладається виконання запитів про надання такої допомоги.
Витрати, пов’язані з вирішенням питання про видачу особи іноземній державі, регламентуються ст. 594 КПК.
Видпроцесуальних витратпідчасдосудовогорозслідування таїхрозмірповинен зазначатися у відповідних процесуальних документах. Так, відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 291 КПК обвинувальний акт має містити відомості про розмір витрат на залучення експерта. Оскільки про інші витрати у цьому рішенні не йдеться, до обвинувального акта слід приєднувати довідку про вид та розмір процесуальних витрат.
Стаття 119
Зменшення розміру процесуальних витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення процесуальних витрат
1.Суд, враховуючимайновийстанособи(обвинуваченого, потерпілого), завласною ініціативою або за її клопотанням має право своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати процесуальних витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чивідстрочитиаборозстрочитисплатупроцесуальнихвитратнавизначений строк.
2.Якщо оплату процесуальних витрат відстрочено або розстрочено до ухвалення судового рішення, витрати розподіляються відповідно до судового рішення.
3.У разі зменшення розміру належних до оплатипроцесуальних витрат чизвільнення від їх оплати повністю або частково відповідні витрати компенсуються за
223
рахуноккоштівДержавногобюджетуУкраїнивпорядку, встановленомуКабінетом Міністрів України.
1.Коментована стаття встановлює підстави та порядок відстрочення та розстрочення сплати судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати.
Судприймаєрішенняпрозменшеннярозміруналежнихдооплатипроцесуальних витрат або звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення та розстроченняцихвитратнавизначенийстрокзавласноюініціативоюабозаклопотанням обвинуваченого, потерпілого. Прийняття такого рішення залежить від їх майнового стану. Такий стан є поняттям оціночним, оскільки у КПК не визначено його змісту. Для оцінки майнового стану обвинуваченого, потерпілого слід враховувати розмір їхнього заробітку, пенсії, стипендії, грошових доходів від підприємницької діяльності, доходів у вигляді відсотків за банківськими вкладами, від земельної ділянки, нерухомого та іншого майна, а також наявність на утриманні непрацездатних осіб. Під час судового провадження повинні бути досліджені документи, які підтверджують фінансову неспроможність обвинуваченого, потерпілого.
2.Суд при вирішенні питання зменшення розміру процесуальних витрат може взяти до уваги вимоги Закону України «Про безоплатну правову допомогу» від 8 липня 2011 р., згідно з яким право на безоплатну вторинну правову допомогу мають: особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо середньомісячний сукупний дохід їхньої сім’ї нижчий суми прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженоговідповіднодоЗаконуУкраїни«Пропрожитковиймінімум» дляосіб, якіналежать до основних соціальних і демографічних груп населення, інваліди, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі менше двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, – на всі види правових послуг, передбачені ч. 2 ст. 13 цього Закону.
У випадку відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування процесуальних витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджетуУкраїниувипадкахтавпорядку, передбаченихзакономдлякомпенсаціїшкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Слід також врахувати міжнародні правові акти з цих питань.
У резолюції 78 (8) про безоплатну правову допомогу й юридичні консультації, прийнятій Комітетом міністрів Ради Європи 2 березня 1978 р., передбачено, що кожна особа має бути наділена правом на необхідну безоплатну правову допомогу в судовому провадженні. Під такою правовою допомогою розуміється саме допомога адвоката. Особа, якійнадається допомога, маєбутивільноюувиборікваліфікованого захисника, а відповідальність за фінансування безоплатної правової допомоги має бути покладена на державу.
Ціпринципиуподальшомудеталізованівпевнихпрактичнихнастановах, втілених
урекомендаціях Комітету міністрів Ради Європи № R (81) 7 14 травня 1981 р., № R (93) 1 від 8 січня 1993 р., № R (2005) 12 від 15 червня 2005 р. Серед них – право кожногонадопомогуадвокатазарахунокдержави, якщоособанеможесплатитигонорар, в усіх судових процедурах (кримінальних, господарських, адміністративних, цивільних тощо) із збереженням права на вибір адвоката; надання безоплатної правової
224
допомоги найбіднішим особам, які не мають громадянства або є іноземцями; спрощення порядку надання безоплатної правової допомоги найбіднішим верствам населення; простота судових та позасудових процедур; можливе скорочення судових витрат; сприяння в доступі до позасудових методів розв’язання конфліктів тощо.
Робота адвоката у справах за призначенням оплачується за довідками, передбаченими постановою КМУ від 11 червня 2008 р. № 539, що становить 2,5 відсотка мінімальної заробітної плати за годину роботи адвоката при провадженні дізнання, досудового слідства чи розгляду кримінальної справи судом.
У вироку суд зобов’язаний мотивувати своє рішення про зменшення розміру належних до оплати процесуальних витрат чи звільнення від їх оплати зазначених учасників кримінального провадження повністю або частково. У випадку прийняття такого рішення відповідні витрати компенсуються за рахунок держави.
Стаття 120
Витрати на правову допомогу
1.Витрати, пов’язані з оплатою допомоги захисника, несе підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.
2.Витрати, пов’язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач.
3.Допомога захисника, залученого для здійснення захисту за призначенням у випадках, передбаченихцимКодексомта/абозаконом, щорегулюєнаданнябезоплатної правової допомоги, надається за рахунок коштів Державного бюджету України і є безоплатною для підозрюваного, обвинуваченого. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законодавством.
1. У статті 59 Конституції України гарантується: кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура. З приводу цієї норми Основного Закону держави є Рішення КСУ від 16 листопада 2000 р.
№ 13-рп/2000.
Роз’яснення терміна «правова допомога» надано КСУ у п.3.2 мотивувальної частини Рішення від 30 вересня 2009 р. № 23-рп/2009 у справі за конституційним зверненням І. В. Голованя щодо офіційного тлумачення положень ст. 59 Конституції України. Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз’яснення, складання позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема всудах таіншихдержавних органах, захист від обвинувачення тощо.
Правовадопомогазахисникапідозрюваному, обвинуваченомуможебутибезоплатною і платною. Надання першої із них регламентується ч. 1 ст. 59 Конституції України, ст. 49 КПК, ЗУ «Про безоплатну правову допомогу» від 2 червня 2011 р., постановою КМУ «Про затвердження Порядку і умов укладення контрактів з адвокатами,
225
якінадаютьбезоплатнувториннуправовудопомогунапостійнійоснові, тадоговорів задвокатами, якінадаютьбезоплатнувториннуправовудопомогунатимчасовійоснові» від 11 січня 2012 р. № 8, постановою КМУ «Питання оплати послуг адвокатів, які надають вторинну правову допомогу особам, затриманим в адміністративному або кримінально-процесуальному порядку, а також у кримінальних справах» від 18 квітня 2012 р. № 305. Розмір оплати за годину адвоката з надання безоплатної правової допомогистановить2,5 відсотка мінімальної заробітноїплати, визначеної закономна час надання послуг адвокатом. Розмір оплати послуг адвоката з надання такої допомоги особі, затриманій в кримінально-процесуальному порядку, у неробочий час, вихідні тасвяткові дні обчислюється виходячи зподвійного розміру оплати загодину роботи адвоката. Оплата здійснюється протягом 10 банківських днів з дати підписання акта наданих послуг.
Надання платної правової допомоги регламентується законодавством про адвокатуру. У договорі про надання правової допомоги підозрюваному, обвинуваченому, потерпілому, цивільному позивачеві, цивільному відповідачеві визначається їх обов’язок сплатити гонорар за правозахисні дії захисника, а у випадку необхідності й фактичні витрати, пов’язані з виконанням договору. Ці витрати не включаються до суми гонорару, який є винагородою за виконані захисником дії з надання правової допомоги. Роз’яснення терміна «гонорар» наведено у ст. 33 Правил адвокатської етики, схвалених 1 жовтня 1999 р. Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури.
Витрати, пов’язані зоплатою допомоги захисника, несе підозрюваний, обвинувачений, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
2.Витрати, пов’язанізоплатоюдопомогиадвоката– представника, несевідповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач.
3.Оплата праці захисника у разі його участі в справі за призначенням проводиться за правилами, передбаченими Порядком оплати праці адвокатів з надання громадянам правовоїдопомоги укримінальних справах зарахунокдержави, затвердженим постановою КМУ від 14 травня 1999 р. № 821 із змінами від 11 червня 2008 р.
Відповідно до ЗУ «Про безоплатну правову допомогу» після прийняття рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги призначає адвоката, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом. Під час призначення адвоката враховуються його спеціалізація, досвід роботи, навантаження, складність справ, у яких адвокат бере участь.
Уразінеможливостінаданнябезоплатноївторинноїправовоїдопомогиадвокатом, якийнадаєбезоплатнувториннуправовудопомогунапостійнійосновізаконтрактом, Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги укладає договір з адвокатом, включеним до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі на підставі договору про її надання. У договорі про наданнябезоплатноївторинноїправовоїдопомогизазначаютьобсягправовоїдопомоги, строк, протягом якого така допомога надаватиметься, та розмір оплати. Адвокат, з яким укладено договір про надання безоплатної вторинної правової допомоги, зобов’язаний надати таку допомогу якісно в обсязі та у строки, визначені договором.
226
Слід також зазначити, що Законом передбачено підстави та порядок припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги, зокрема:
–встановлено факт подання особою неправдивих відомостей або фальшивих документів, що стали підставою для віднесення особи до категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, та прийняття рішення про надання їй безоплатної вторинної правової допомоги;
–особа користується захистом іншого захисника (захисників) у справі. Фінансування безоплатної вторинної правової допомоги здійснюється за рахунок
видатків Державного бюджету України.
ЗУ «Про безоплатну правову допомогу» від 8 липня 2011 р. № 3671-VI передбачено порядок реалізації права на безоплатну правову допомогу, підстави, порядок та державні гарантії щодо надання такої допомоги.
Право на безоплатну правову допомогу гарантовано Конституцією України. Відповіднодост. 13 ЗУ«Пробезоплатнуправовудопомогу» безоплатнавторинна
допомога включає такі види правових послуг:
1)захист від обвинувачення;
2)здійснення представництва осіб, які мають право на безоплатну вторинну правовудопомогу, всудах, іншихдержавнихорганах, органахмісцевогосамоврядування, перед іншими особами;
3)складання документів процесуального характеру.
Згідно зі ст. 14 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу» право на безоплатну вторинну допомогу мають:
1)особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо середньомісячний сукупний дохід їхньої сім’ї нижчий від суми прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до ЗУ «Про прожитковий мінімум» для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, інваліди, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі менше двох прожитковихмінімумівдлянепрацездатнихосіб, – навсівидиправовихпослуг, передбачених ч. 2 ст. 13 Закону;
2)діти-сироти, діти, позбавленібатьківськогопіклування, безпритульнідіти, діти, якіможутьстатиабосталижертваминасильствавсім’ї, – навсівидиправовихпослуг, передбачені ч. 2 ст. 13 Закону;
3)особи, до яких застосовано адміністративне затримання, – на правові послуги, передбачені пп. 2 і 3 ч. 2 ст. 13 Закону;
4)особи, до яких застосовано адміністративний арешт, – на правові послуги, передбачені пп. 2 і 3 ч. 2 ст. 13 Закону;
5)підозрювані у вчиненні злочину особи, які затримані органами дізнання та слідства, – на правову послугу, передбачену п. 1 ч. 2 ст. 13 Закону;
6)особи, до яких як запобіжний захід обрано взяття під варту, – на правову послугу, передбачену п. 1 ч. 2 ст. 13 Закону. Така допомога надається протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання. У разі якщо суд прийняв рішення про тримання особипідвартою, безоплатнаправовадопомоганадається, якщотакаособаналежить до однієї з категорій осіб, зазначених у пунктах 1 і 2 ч. 1 цієї статті;
227
7)особи, у справах яких відповідно до положень КПК України участь захисника
єобов’язковою, – на правову послугу, передбачену пп. 1 і 3 ч. 2 ст. 13 Закону;
8)особи, на яких поширюється дія ЗУ «Про біженців», – на всі види правових послуг, передбачені ч. 2 ст. 13 Закону, до моменту прийняття рішення про надання статусу біженця та у разі, якщо особа оскаржує рішення щодо статусу біженця;
9)ветерани війни та особи, на яких поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань, – на правові послуги, передбачені пп. 1–3 ч. 2 ст. 13 Закону, стосовно питань, пов’язаних з їх соціальним захистом;
10)особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, – на правові послуги, передбачені пп. 2 і 3 ч. 2 ст. 13 Закону, протягом розгляду справи в суді;
11)особи, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, – на правові послуги, передбачені пп. 2 і 3 ч. 2 ст. 13 Закону, протягом розгляду справи в суді;
12)особи, реабілітовані відповідно до законодавства України, – на правові послуги, передбачені пп. 2 і 3 ч. 2 ст. 13 Закону, стосовно питань, пов’язаних з реабілітацією.
Правонабезоплатнувториннуправовудопомогумаютьтакожгромадянидержав, з якими Україна уклала відповідні міжнародні договори про правову допомогу, згода наобов’язковістьякихнаданаВРУкраїни, атакожіноземцітаособибезгромадянства відповідно до міжнародних договорів, учасником яких є Україна, якщо такі договори зобов’язують держав-учасниць надавати певним категоріям осіб безоплатну правову допомогу.
Суб’єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є:
1)центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, які утворюються МЮ України при головних управліннях юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі зурахуванням потреб відповідної адміністратив- но-територіальної одиниці;
2)адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом;
3)адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі на підставі договору.
Відповідно до Положення про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, затвердженого наказом МЮ 2 липня 2012 р. № 967/5, такі центри утворюютьсязарішеннямМЮяктериторіальнівідділенняКоординаційногоцентрузнаданняправовоїдопомогивідповідно доЗУ«Пробезоплатнуправовудопомогу» тадіють при головних управліннях юстиції в АРК, в областях, містах Києві та Севастополі.
Згідно з п. 7 Положення основними завданнями таких центрів є створення рівних можливостейдоступудоправосуддяшляхоморганізаціїнаданнябезоплатноївторинної правової допомоги, а саме надання відповідних послуг, передбачених ст. 13 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу».
228
Центризнадання безоплатної вторинноїдопомогирозглядаютьпосутізвернення суб’єктів права на безоплатну правову допомогу, забезпечують складання процесуальних документів за зверненнями таких суб’єктів, забезпечують участь захисника при проведенні дізнання, досудового слідства та розгляді кримінальних проваджень
усудах, колиучастьзахисникавідповіднодоположенняКПКєобов’язковою, атакож
увипадках, коли підозрюваний, обвинувачений, підсудний не може запросити захисника через відсутність коштів чи з інших об’єктивних причин; укладають контракти та договори з адвокатами, включеними до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу тощо.
Стаття 121
Витрати, пов’язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження
1.Витрати, пов’язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження, − це витрати обвинуваченого, підозрюваного, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, його захисника, представника потерпілого, пов’язані з переїздом до іншого населеного пункту, найманням житла, виплатою добових (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також втрачений заробіток чи витрати у зв’язку із відривом від звичайних занять.
Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять − пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.
2.Витрати, пов’язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження підозрюваного, обвинуваченого, він несе самостійно.
3.Витрати, пов’язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження захисника, несе підозрюваний, обвинувачений.
4.Витрати, пов’язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження представника, несе особа, яку він представляє.
5.Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат, пов’язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
1. Коментована стаття встановлює витрати, пов’язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження, обчислення компенсації за втрачений заробіток.
Витрати, пов’язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження: а) підозрюваного, обвинуваченого – він несе особисто; б) захисника – несе підозрюваний, обвинувачений; б) представника – несе потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, яких він представляє. Підозрюваний, обвинувачений ненесевитрат, пов’язанихізприбуттямзахисникадомісцядосудовогорозслідування або судового провадження, якщо йому надається безоплатна правова допомога.
229
2. Разом з тим суд згідно зі ст. 119 КПК може зменшити розмір процесуальних витрат або звільнити від їх оплати, враховуючи майновий стан підозрюваного, обвинуваченого.
Крім того, слід зазначити, що стягнення з засудженого безпосередньо на користь свідка, потерпілого, експерта, спеціаліста, понятого, перекладача витрат, пов’язаних з їх явкою за викликом, є неприпустимим, про що, зокрема, вказано в п. 11 ППВСУ «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» від 7 липня 1995 р. № 11.
У разі закриття справи за реабілітуючими особу обставинами або виправдання підсудного процесуальні витрати приймаються на рахунок держави.
За вимогою особи, що незаконно була притягнута до кримінальної відповідальності та реабілітована, їй повинні бути відшкодовані за рахунок державного бюджету суми, витрачені на оплату проїзду за викликами органів досудового розслідування і суду та найм жилого приміщення. Про це йдеться у п. 3 ст. 3 Закону України від 1 грудня 1994 р. «Про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» та п. 10 Положення про застосування цього Закону, яке затверджено наказом МЮ України, Генерального прокурора України, МФ України від 4 березня 1996 р. № 6/5, 3, 41.
Згідно із постановою КМУ «Про затвердження Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованимустановамсудовоїекспертизизавиконанняїхпрацівникамифункцій експертів і спеціалістів» від 1 липня 1996 р. № 710 відшкодування витрат (вартість проїздудомісцявикликуіназад, витрати, пов’язанізнайманнямжилогоприміщення, добові) військовослужбовцям, яківикликаються доорганудізнання, досудовогослідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, як свідки, потерпілі, законні представники потерпілих, експерти, спеціалісти, перекладачітапоняті, провадитьсянавимогувійськових частин за встановленими нормами.
Стаття 122
Витрати, пов’язані із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів
1.Витрати, пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів, несесторонакримінальногопровадження, яказаявилаклопотанняпровиклик свідків, залучила спеціаліста, перекладача чи експерта, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
2.Витрати, пов’язані із участю потерпілих у кримінальному провадженні, залученням та участю перекладачів для перекладу показань підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, здійснюються зарахуноккоштівДержавногобюджетуУкраїнивпорядку, передбаченомуКабінетом
230