![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Університету імені Тараса Шевченка)
- •Тема 1. Призначення покарання як специфічний етап
- •Тема 4. Особливості призначення окремих видів покарань
- •Тема 5. Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті
- •Тема 6. Пом’якшення покарання при його призначенні
- •Тема 7. Призначення покарання за сукупністю
- •Тема 8. Призначення покарання за сукупністю вироків
- •Список літератури
- •Методика
- •1. Загальні положення
- •2. Оцінювання поточної успішності студентів
- •3. Допуск до залікової роботи,
- •4. Робота студентів в позааудиторний час.
- •Додаток 2. Загальні орієнтири щодо Модулю 1 та Модулю 2 спецкурсу «Проблеми призначення покарання»
- •Основні навчальні форми самостійної роботи студентів
- •Задача №2. (“Розірвана сукупність”)
- •Резолютивна частина.
- •Задача №3. (“Розірвана сукупність” - 2)
- •Резолютивна частина.
- •Задача №4. (“Призначення покарання за сукупністю вироків”)
- •Резолютивна частина.
- •Задача №5. (“Призначення покарання за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків”)
- •Резолютивна частина.
- •Задача №6. (“Призначення покарання за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків”- 2)
- •Резолютивна частина.
- •Межі остаточного покарання суб’єкта
- •Можливі принципи призначення остаточного покарання суб’єкту:
- •Межі остаточного покарання суб’єкта
- •Можливі принципи призначення остаточного покарання суб’єкту:
- •Завдання 2. (“Сукупність вироків”).
- •Завдання 3. (Поєднання “сукупності злочинів” та “сукупності вироків”).
- •Завдання 4. (Поєднання “сукупності злочинів” та “сукупності вироків”-2).
- •Рішення:
Рішення:
І. На підставі ч.1,2 ст.70 КК визначаємо межі ОП за сукупністю злочинів, вчинених в установі виконання покарання, та можливі принципи його призначення.
Межі остаточного покарання суб’єкта
8 р. п/в < ОП ≤ 15 р. п/в
Можливі принципи призначення остаточного покарання суб’єкту:
3) суд не може обрати принцип поглинення більш суворим покаранням менш суворого, оскільки вони однакові за видом і за розміром і кожне з них не досягає максимальної межі остаточного покарання, яке може бути призначене за сукупністю злочинів в даній кримінально-правовій ситуації (такою межею є 15 р. п/в, оскільки обидва злочини – умисні тяжкі);
4) суд не може обрати принцип повного складання покарань, оскільки одержаний таким чином показник перевищує встановлену законом межу для даної кримінально-правової ситуації ( п/в 15 р/);
5) отже, суд зобовєязаний обрати тільки принцип часткового складання покарань.
2. Встановлюємо невідбуту частину покарання за попереднім вироком:
5 р. п/в – 1 р. п/в = 4 р. п/в
3. На підставі ч.1,2,3,4,5 ст.71 КК визначаємо межі ОП за сукупністю вироків та можливі принципи його призначення.
Межі остаточного покарання суб’єкта
8 р. п/в < ОП ≤ 15 р. п/в.
Можливі принципи призначення остаточного покарання суб’єкту:
1) cуд може обрати принцип повного приєднання невідбутої частини покарання до покарання, призначеного новим вироком, якщо покарання, призначене новим вироком (остаточне покарання за сукупністю злочинів, вчинених в установі виконання покарання), не перевищує 11 років;
2) суд не може обрати принцип повного приєднання невідбутої частини покарання до покарання, призначеного новим вироком, якщо покарання, призначене новим вироком (остаточне покарання за сукупністю злочинів), перевищує 11 років п/в; інакше остаточне покарання, призначене за цим принципом, буде перевищувати максимальну межу остаточного покарання, яке може бути призначене за сукупністю вироків у даній кримінально-правовій ситуації (такою межею є 15 років п/в, оскільки жоден злочин, за який суб’єкт засуджувався чи засуджується кожним з вироків, не є особливо тяжким);
3) суд може обрати принцип часткового приєднання невідбутої частини покарання до покарання, призначеного новим вироком, якщо останнє не дорівнює 15 років п/в;
4) якщо покарання, призначене новим вироком (остаточне покарання за сукупністю злочинів), дорівнює 15 років п/в, суд зобов’язаний як виняток застосувати принцип поглинення, оскільки таке покарання дорівнює максимальній межі остаточного покарання, яке може бути призначене за сукупністю вироків у даній кримінально-правовій ситуації.