- •1. Гпп як самостійна галузь права, наука та навчальна дисципліна
- •2. Предмет і метод гпп
- •3. Господарсько-процесуальні правовідносини: поняття та ознаки
- •4. Поняття та система принципів гпп
- •5. Джерела гпп
- •6. Законодавство, що застосовується при вирішенні господарських спорів
- •7. Суб’єкти гп права
- •7. Суб’єкти господарського процесуального права.
- •8. Правова природа господарських судів і їх місце в судовій системі.
- •9. Історія виникнення господарських судів в Україні До 1917 р.
- •Після 1917 р.
- •Після 1991 р.
- •10. Система, склад і структура господарських судів
- •11. Процесуальна форма діяльності господарських судів.
- •12. Право на звернення до господарського суду
- •13. Стадії господарського процесу
- •14. Автоматизована система документообігу суду
- •15. Роль Верховного суду України у здійсненні господарського судочинства ст. 38 зу Про судоустрій та статус суддів»
- •16. Поняття, переваги та недоліки досудового врегулювання господарських спорів
- •17. Основні положення та порядок досудового врегулювання господарських спорів
- •18. Досудове врегулювання розбіжностей, що виникають під час укладення,зміни, розірвання господарських договорів
- •19. Підвідомчість справ господарським судам
- •20. Підсудність справ господарським судам
- •21. Територіальна підсудність
- •22. Виключна підсудність
- •23. Склад учасників господарського процесу
- •24. Господарський суд як учасник. Відвід судді
- •24. Господарський суд як учасник господарського процесу. Відвід судді.
- •25. Сторони в судовому процесі. Їх права і обов’язки
- •26. Залучення до участі у справі іншого відповідача. Заміна неналежного відповідача.
- •27. Процесуальне правонаступництво
- •28. Треті особи як учасники процесу
- •29. Представники сторін і третіх осіб у господарському процесі
- •30. Участь прокурора у розгляді господарських справ
- •31. Особи, що сприяють здійсненню правосуддя. Їх правовий статус в господарському процесі
- •32. Поняття та види доказів в господарському процесі
- •33. Належність і допустимість доказів. Підстави звільнення від доказування
- •34. Поняття доказування в діяльності господарських судів. Обов'язок доказування і подання доказів.
- •35. Призначення і проведення судової експертизи в господарському процесі
- •36. Витребування доказів. Оцінка доказів.
- •37. Поняття, зміст та призначення інституту запобіжних заходів у господарському процесі
- •38. Види запобіжних заходів та підстави їх вжиття
- •39. Порядок розгляду заяви про застосування запобіжних заходів. Припининення запобіжних заходів
- •40. Поняття та види процесуальних строків
- •41. Встановлення та обчислення процесуальних строків
- •42. Закінчення та зупинення процесуальних строків
- •43. Відновлення та продовження строків.
- •44. Поняття та склад судових витрат
- •45. Розподіл судових витрат
- •46. Поняття позову. Елементи та види позову
- •47. Форма і зміст позовної заяви. Документи, що додаються до позовної заяви
- •48. Ціна позову
- •49. Порядок подання позовної заяви
- •50. Пред’явлення зустрічного позову. Об’єднання позовних вимог
- •51. Відмова у прийнятті позовної заяви. Повернення позовної заяви
- •52. Порушення провадження у справі та дії судді по підготовці справи до розгляду
- •53. Підстави та заходи забезпечення позову
- •54. Порядок вирішення господарських спорів у суді
- •55. Порядок ведення засідання
- •56. Відкладення розгляду справи, перерва в засіданні
- •57. Зупинення провадження у справі та його поновлення
- •58. Припинення провадження у справі та залишення позову без розгляду
- •59. Види процесуальних актів, які приймає суд під час вирішення господарських спорів
- •60. Порядок прийняття, форма та зміст судового рішення. Додаткове рішення, ухвала
- •61. Права господарського суду щодо прийняття рішення
- •62. Оголошення рішення та набрання ним законної сили. Надсилання рішень і ухвал
- •63. Роз'яснення і виправлення рішення, ухвали. Окрема ухвала. Повідомлення господарського суду
- •64. Поняття, сутність і значення апеляційного оскарження
- •65. Право апеляційного оскарження, його суб'єкти. Об'єкти оскарження в апеляційному порядку
- •66. Порядок подання апеляційної скарги, вимоги щодо її форми та змісту. Порядок розгляду скарги
- •67. Межі перегляду справи в апеляційній інстанції
- •68. Повноваження апеляційної інстанції. Постанова апеляційної інстанції
- •69. Підстави для скасування або зміни рішення в апеляційному порядку
- •70. Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду
- •71. Перегляд судових рішень в касаційному порядку. Поняття, сутність і значення касаційного оскарження
- •72. Право касаційного оскарження, його суб’єкти. Об’єкти оскарження в касаційному порядку
- •73. Строк та порядок подання касаційної скарги, її форма та зміст
- •74. Порядок розгляду касаційної скарги
- •75. Межі перегляду справи в касаційній інстанції
- •76. Повноваження качаційної інстанції. Постанова касаційної інстанції
- •77. Касаційні скарги на ухвали господарських судів
- •78. Перегляд судових рішень Верховним судом України
- •79. Повноваження всу. Обов’язковість судових рішень всу
- •80. Вимоги до заяви про перегляд судових рішень господарських судів всу, порядок її подання
- •81. Підготовка справи до розгляду у всу, порядок її розгляду та повноваження всу
- •82. Обов’язковість судових рішень всу
- •83. Поняття ново виявлених обставин. Підстави перегляду судових рішень за ново виявленими обставинами
- •84. Порядок та строк подання заяви про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами
- •85. Прийняття заяви та перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами
- •86. Обов'язковість виконання рішень господарських судів. Поняття та сторони виконавчого провадження
- •87. Наказ господарського суду як виконавчий документ. Строк для пред’явлення наказу для виконання
- •88. Дії господарського суду у разі невиконання рішення, ухвали, постанови. Оскарження дій чи бездіяльності органів двс
- •89. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, зміна способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови
- •90. Провадження у справах за участю іноземних суб’єктів господарювання
34. Поняття доказування в діяльності господарських судів. Обов'язок доказування і подання доказів.
Стаття 33. Обов'язок доказування і подання доказів
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
---------------------------------------------
Доказування у господарському процесі — це врегульована правовими нормами діяльність господарського суду та учасників господарського процесу зі збирання і закріплення, дослідження і оцінки доказів. Процесуальна форма і правовий порядок збирання, закріплення, перевірки й оцінки доказів є гарантіями досягнення істинного знання. Доказування як пізнавальна діяльність має свій предмет. Предмет доказування — це те, що необхідно доказувати у кожній господарській справі, тобто коло фактів, які необхідно встановити для прийняття обґрунтованого рішення у господарській справі. До таких фактів належать обставини, якими обґрунтовуються позовні вимога чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення позовної давності тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі. Предмет доказування конкретизується з урахуванням особливостей кожної господарської справи.
Якщо сторона не може подати господарському суду докази самостійно, суд сприяє зацікавленим особам в реалізації обов'язку доказування шляхом витребування необхідних доказів. Крім того, у господарському процесі, якщо подані сторонами докази є недостатніми, суд витребує необхідні докази самостійно.
У разі невиконання сторонами обов'язку доказування господарський суд може розглянути справу за наявними в ній матеріалами (ст. 75 цього Кодексу). У цьому випадку судове рішення ґрунтуватиметься переважно на доказах, що підтверджують обставини, на які посилаються інші зацікавлені особи і, вірогідно, не задовольнятиме інтереси особи, що не виконує обов'язок доказування.
35. Призначення і проведення судової експертизи в господарському процесі
Стаття 41. Призначення і проведення судової експертизи
Для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.
Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені устатті 31цього Кодексу.
Сторони і прокурор, який бере участь в судовому процесі, мають право до початку проведення судової експертизи заявити відвід судовому експерту в порядку та з підстав, зазначених у частинах п'ятій і шостій статті 31 цього Кодексу.
Стаття 42. Висновок судового експерта
Висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обгрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам.
Якщо під час проведення судової експертизи встановлюються обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких судовому експерту не були поставлені питання, у висновку він викладає свої міркування і щодо цих обставин.
У випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експерта господарський суд може призначити додаткову судову експертизу.
При необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту.
Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.
Відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні.
--------------------
Експертиза — це вивчення, перевірка, аналітичне дослідження, кількісна чи якісна оцінка висококваліфікованим фахівцем, установою, організацією певного питання, явища, процесу, предмета тощо, які вимагають спеціальних знань у відповідній сфері суспільної діяльності.
головним призначенням експертизи у господарському судочинстві є якісна оцінка фахівцем (фахівцями) з урахуванням вимог законодавства обставин справи, усвідомлення та оцінка яких виходять за межі обов'язкових знань суддів господарського суду. Такими знаннями є спеціальні знання у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо. Слід зазначити, що чітко встановленого кола обставин, коли має бути призначена експертиза, у нашому законодавстві немає.
Коло експертних установ, яким може бути доручено проведення відповідної експертизи, є досить широким. Судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ.
До державних спеціалізованих установ належать:
науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України;
науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України;
експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.
Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз. Основними видами експертиз, які проводяться в експертних установах, є: криміналістична; ґрунтознавча; біологічна; інженерно-технічна; авто-технічна; транспортно-трасологічна; пожежно-технічна; будівельно-технічна; бухгалтерська; товарознавча, зокрема авто-товарознавча; комп'ютерної техніки та програмних продуктів; психологічна.
Найчастіше господарські суди звертаються за товарознавчою та бухгалтерською експертизою.
У постанові (ухвалі) про призначення експертизи зазначаються такі дані: місце й дата винесення постанови чи ухвали; посада, звання та прізвище особи, назва суду, який виніс постанову (ухвалу); назва справи та її номер; обставини справи, які стосуються експертизи, підстави призначення експертизи, прізвище експерта або назва установи, експертам якої доручається проведення експертизи; питання, поставлені експертові; перелік об'єктів, що підлягають дослідженню, порівняльних матеріалів, а також матеріалів, направлених експертові для ознайомлення, або посилання на такі переліки, які є в матеріалах справи; інші дані, які мають значення для проведення експертизи.