- •Питання до заліку з «Етики бізнесу»
- •1)Соціокультурні та теоретичні передумови становлення етичного знання
- •2)Етимологія термінів «етика», «мораль». Діалектика понять «мораль», «моральність».
- •3)Етика як філософське знання. Специфіка філософського знання.
- •4)Структура етики як науки
- •5)Сутність моралі
- •6)Джерела походження моралі
- •7)Структура моралі
- •8)Функції моралі
- •9)Прикладна етика: види та дилеми
- •10)Категорії етики: ідеал
- •11 Добро та зло як провідні категорії етики
- •12.Справедливість
- •13)Сенс життя як провідна особливість людського існування
- •14 Щастя та шляхи його осмислення в етиці
- •15.Совість і сором як контрольно-імперативні механізми моральної свідомості особистості
- •16) Честь і гідність як проекція моральної цінності особи
- •17)Економічна теорія та етика
- •18)«Звільнення» економічної теорії від етики:
- •19)Т.Гоббс та б. Мандевіль про зв'язок економіки та моралі
- •20)Інтеграція економічної теорії та етики
- •21.Передумови та становлення етики бізнесу
- •22.Поняття та предмет етики бізнесу
- •23.Термінологічні колізії: етика бізнесу, ділова етика, підприємницька етика, економічна етика, етична економія, господарська етика
- •24.Основна характеристика англо-американської концепції «етики бізнесу»
- •25.Основна характеристика етико-економічного знання в німецькомовній соціально-філософській традиції
- •26.Характеристика моральних проблем бізнесу на рівні підприємства
- •27.Характеристика моральних проблем бізнесу на рівні держави
- •28.Моральні проблеми бізнесу на міжнародному рівні
- •29. Ділове спілкування: зміст та особливості
- •30. Поняття етикету
- •31. Вербальне спілкування в діловому світі
- •32. Особливості невербального спілкування
- •1.Візуальні:
- •33.Імідж ділової людини
- •34.Типологія ділових культур за р.Гестеландом
- •35. Типологія ділових культур за Льюісом
- •36.Організація та моральні стандарти. Конфлікти в організації
- •37.Механізми забезпечення дієвості моральних стандартів організації
- •38. Глобальний договір оон: історія становлення, загальна характеристика
- •39. Джерела принципів Глобального Договору
- •40. Мережа Глобального договору в Україні: історія заснування, характеристика діяльності (конкретні приклади)
- •41.Нефінансова звітність
- •42. Головні стандарти нз
6)Джерела походження моралі
Питання про природу, суть і розвиток моралі розглядається по-різному: з позицій релігійної догматики, натуралізму, з позицій матеріалізму формулюються соціально-історичні концепції.
У релігійних концепціях мораль обґрунтовується як дана самим Богом, підкреслюється її універсальний, загальнолюдський характер, тобто поширюється на всіх людей без винятку і всі рівні перед її вимогами, усі мають їх дотримуватися. Релігійна етика наповнює мораль високим духовним змістом, захищає її від спрощення, утилітарності. Релігійні концепції виносять джерела моралі за межі суспільства і недооцінюють значення особи у становленні моральної свідомості
Ще в стародавності виникло натуралістичне пояснення вимог моралі: учення Геракліта про мораль як закон єдиного логоса, уявлення піфагорійців про небесну гармонію, теорія Конфуція про небесний світ та ін. Концепції натуралізму, моралі в етиці одержують поширення в епоху Відродження і в період XVII — XVIII ст.: теорії природної моралі і права, розумного егоїзму, утилітаризму та ін. У XIX ст. ідеї натуралізму формулюються Чарльзом Дарвіном, Полем Лафаргом, Карлом Каутським, Гербертом Спенсером, Петром Кропоткіним, Зігмундом Фрейдом, Карлом Юнгом та іншими соціологами, які розглядали етику як фазу біологічної еволюції світу в біологічній природі людини.
Англійський природознавець Чарльз Дарвін вважав, що постійні вправи вдосконалювали стадний інстинкт. Це і привело до появи у вищих тварин морального чуття. Значення моралі полягає в забезпеченні біологічно доцільної діяльності, а органічний світ включається в сферу моральних відносин. Суть моралі вбачається, в кінцевому результаті, в інстинктах самозбереження та продовження роду (виду). Спрощується і спотворюється процес виникнення і розвитку моралі у теоріях суспільного договору. Більш виваженим і глибоким видається соціально-історичний підхід до виникнення людини і моралі. Аристотель, Карл Маркс, Еміль Дюркгейм, Макс Вебер та інші обґрунтовували соціальну природу моралі, її джерела шукали у розвитку суспільного життя.
На думку прихильників соціально-історичного підходу, мораль є наслідком матеріально-економічних відносин суспільства. її виникнення пов'язується з необхідністю підтримання суспільного (людського), на відміну від тваринного способу життя, з потребами координації, узгодження індивідуальної за характером діяльності в колективну взаємодію для виживання людини в суворих умовах життя. У сучасній етиці подібної позиції дотримується Карл Лоренц, розглядаючи моральні норми як просте продовження і ускладнення тваринних інстинктів. Основні з них: боротьба за збереження і продовження роду дає початок у людській практиці доброчесності, любові, турботі, жалості, відповідальності, боротьба за існування, охорону території мешкання виявляється в конкурентності і агресивних основах людини.У результаті людство повинно зізнатися, що природа натуральна, біологічна і треба навчитися приборкувати агресивність, спробувати знизити її вплив на життя. Раціональний спосіб подолання агресивності — любов, творчість і гумор, що дозволяє орієнтувати життєдіяльність позитивно.
Макс Рьюз, намагається довести, що мораль породжена біологією для того, щоб забезпечити соціальне існування людей. Різновидністю концепцій натуралізму з питань походження моралі є соціологізаторський підхід в етиці. Прихильники соціологізації етики вказують на відмінність між людською культурою і тваринним світом, але підкреслюють загальну основу виникнення — ген як елементарну інформаційну одиницю, що є засобом (охоронцем і передавачем) інформації, способом біологічного і соціального успадкування на молекулярному рівні індивідуального і колективного досвіду живого.
Походження моралі випливає з природи людини як природної істоти, її потреб і інтересів, незмінної біолого-психологічної суті індивіда. Початок рекомендації антропологічного напрямку проголошений ще в V ст. до н. е. грецьким філософом Протагором: «Людина є міра всіх речей». У межах антропологізму в етичних вченнях можна розглядати і концепцію утилітаризму, її основним поняттям є користь індивіда (вигода, особистий інтерес тощо). Джерелом моралі є природа людини, а зміст морального вибору оцінюється шляхом арифметичного підрахунку вигод і втрат за результатами вчинку.