- •Питання до заліку з «Етики бізнесу»
- •1)Соціокультурні та теоретичні передумови становлення етичного знання
- •2)Етимологія термінів «етика», «мораль». Діалектика понять «мораль», «моральність».
- •3)Етика як філософське знання. Специфіка філософського знання.
- •4)Структура етики як науки
- •5)Сутність моралі
- •6)Джерела походження моралі
- •7)Структура моралі
- •8)Функції моралі
- •9)Прикладна етика: види та дилеми
- •10)Категорії етики: ідеал
- •11 Добро та зло як провідні категорії етики
- •12.Справедливість
- •13)Сенс життя як провідна особливість людського існування
- •14 Щастя та шляхи його осмислення в етиці
- •15.Совість і сором як контрольно-імперативні механізми моральної свідомості особистості
- •16) Честь і гідність як проекція моральної цінності особи
- •17)Економічна теорія та етика
- •18)«Звільнення» економічної теорії від етики:
- •19)Т.Гоббс та б. Мандевіль про зв'язок економіки та моралі
- •20)Інтеграція економічної теорії та етики
- •21.Передумови та становлення етики бізнесу
- •22.Поняття та предмет етики бізнесу
- •23.Термінологічні колізії: етика бізнесу, ділова етика, підприємницька етика, економічна етика, етична економія, господарська етика
- •24.Основна характеристика англо-американської концепції «етики бізнесу»
- •25.Основна характеристика етико-економічного знання в німецькомовній соціально-філософській традиції
- •26.Характеристика моральних проблем бізнесу на рівні підприємства
- •27.Характеристика моральних проблем бізнесу на рівні держави
- •28.Моральні проблеми бізнесу на міжнародному рівні
- •29. Ділове спілкування: зміст та особливості
- •30. Поняття етикету
- •31. Вербальне спілкування в діловому світі
- •32. Особливості невербального спілкування
- •1.Візуальні:
- •33.Імідж ділової людини
- •34.Типологія ділових культур за р.Гестеландом
- •35. Типологія ділових культур за Льюісом
- •36.Організація та моральні стандарти. Конфлікти в організації
- •37.Механізми забезпечення дієвості моральних стандартів організації
- •38. Глобальний договір оон: історія становлення, загальна характеристика
- •39. Джерела принципів Глобального Договору
- •40. Мережа Глобального договору в Україні: історія заснування, характеристика діяльності (конкретні приклади)
- •41.Нефінансова звітність
- •42. Головні стандарти нз
3)Етика як філософське знання. Специфіка філософського знання.
Міркуючи далі над природою моралі (в широкому розумінні, тобто включаючи й моральність) як предмета етики, неважко u переконатися, що предмет цей досить своєрідний. Його неможливо звести до звичай-ного зовнішнього об'єкта, котрий ми можемо виділити з його оточення, описувати, вимірювати, аналізувати якпевну окрему цілість. Можна скільки завгодно дослід-жувати енергетичний аспект того чи іншого людського 20 вчинку, будувати його математичні моделі, розглядатийого як фізіологічний акт чи соціальний феномен, як відтворення певних традиційних взірців поведінки, як символічне діяння тощо — і все ж нічого не з'ясувати в його власне моральному єстві. Можна розглядати біологічні, психологічні, соціокультурні, етнічні умови й чинники формування певного типу людської вдачі, осмислювати його під кутом зору фрейдівської концепції лібідо і т. п. — і залишатися як небо від землі далеким від розуміння його етичних характеристик.
Осягнути останні неможливо, не вводячи безпосередній предмет розгляду — скажімо, той або інший поведінковий акт людини — в цілісну систему загального людського осмислення дійсності, що включає ті або інші ціннісні орієнтації, уявлення про добро і зло, свободу й справедливість тощо. Не звертаючися до цієї сфери теоретичних і практичних універсали (найбільших узагальнень, що описують певний стан світу і людського світовідношення загалом), ми не в змозі будемо не тільки з'ясувати власне моральну якість того чи іншого людського вчинку, але навіть визначити його принципове відношення до галузі моралі в цілому.
Проте зазначені універсали — предмет роздумів і пошуків філософії як особливої галузі людського пізнання. Звідси й випливає, що етика, принаймні у своїй сутнісній основі, може бути тільки наукою філософською (що, зрозуміло, не виключає існування часткових,
віддалених від філософської тематики галузей етичного пізнання — скажімо, тих або інших прикладних фахових етик, емпіричного моралезнавства тощо).
Вище йшлося про етику як науку про мораль. Однак, як теж випливає із сказаного, етика — це й наука про 27 людське ставлення до самої моралі: про те, який смисл, яку внутрішню необхідність вбачає людина в прийнятті тих або інших моральних норм, на чому Грунтує свій вибір, звідки взагалі виникає в неї потреба в моральному самообмеженні. Таким чином, до сфери інтересів етики потрапляє найширше коло духовних пошуків людини, поєднаних спільною тональністю вільного обмеження нею своїх суб'єктивних потенцій заради вищих смисложиттєвих цінностей.
Саме останнє становить, можна сказати, філософську й, ширше, духовну специфіку етичного погляду на світ.
Взагалі ж етика як дисципліна свідомого самовизначення суб'єкта нерідко вінчала собою найвеличніші філософські системи. Зрештою це закономірно, оскільки для філософи завжди існує потреба в подоланні абстрактності, у втіленні своїх ідей і візій, у самовизначенні її автора, який має продемонструвати світові певні життєві висновки згідно з власною доктриною; етика ж спирається на розроблюваний філософією духовний потенціал, на тлумачення нею інтегрального досвіду людини. Цей зв'язок між загальнофілософською концепцією людського буття й відповідними етичними системами ще буде на конкретних історич них прикладах проаналізований нами.
Як філософська дисципліна, етика розширює духовне видноколо особистості, з'ясовує для неї зміст і смисл моральних цінностей та проблем, утверджує і розвиває культуру філософсько-етичного мислення і дискусій, стимулює власний духовно-моральний пошук, власну моральну творчість людини.