60.Наслідки золотоординського ярма

• Щоби вповні оцінити наслідки монгольської навали на українські землі, варто пам’ятати, що йдеться не лише про руйнівні походи 1238–1242 рр., а й – і то головним чином! – про столітнє перебування під владою монгольських ханів.

• Величезні людські та матеріальні втрати, що їх зазнали українські князівства під час першого – найпотужнішого удару, з роками зростали, адже монгольські орди час від часу хвилями накочувались на завойовані землі грабіжницькими походами.

• Дослідники зауважують, що під час таких набігів українські землі втрачали князів, священиків, ремісників, воїнів, а це завдавало великої шкоди поступальному розвиткові народу, гальмувало господарське й культурне життя.

• Втрата політичної незалежності, виконання князями ролі слухняних виконавців волі золотоординських зверхників притлумлювали державотворчі традиції, що далося взнаки впродовж наступних століть.

• Адже ослабленням Русі внаслідок монгольської навали поквапилися скористатися західні сусіди, передусім Польща, Угорщина, Литва, Тевтонський орден, а знекровлені українські землі не мали снаги до належного опору.

Це, зрештою, призвело до розподілу українських земель між кількома державами – і в цьому найтрагічніший наслідок золотоординського лихоліття.

1. Антропогенез

2. Соц. Структура мисливського сусп.

Живуть племенами. Мисливці-збирачі формально група людей, які ночують у безпосередній близькості друг від друга. Такі співтовариства непостійні: члени співтовариств увесь час переходять із однієї групи в іншу. Це дуже гнучка соціальна структура. Середній розмір співтовариства від 10-15 до 30-40 чоловік.

3. Спосіб життя мисливців неоліту

Зяв лук та стріли. Мезоліт(12-7 тиср р.) потепління! Людині вдалося приручити собаку, який став вірним другом мисливця, Для стріл потрібні були наконечники-невеликі, легкі, але міцні. Такі вимоги змушують удосконалювати техніку обробки кременю. З луком і стрілами вел колектив полюв відход на задній план, зяв рибальство, Міняється і характер збиральництва, його основою стає збір диких злаків Гроти Кам'яної Могили містять понад 1 тисячу зображень різних епох (від верхнього палеоліту до доби бронзи). В одному з гротів, який називають Гротом Мамонта, відкрито зображення людини з піднесеними догори руками, її оточують ловецькі пристрої та вовчі ями. Люди та тварини на стінах цього гроту зображені червоними фарбами.

4. Рання-первісна община доби палеоліту-мезоліту

Крапаль з 3-го. Кіїк-Коба — печера за 25 км від Сімферополя. У 1924—1926 pp. тут знайдено залишки палеолітичної стоянки мустьєрської епохи. Це перша знахідка решток первісної людини (неандертальця) на території України. Близько 100 тис. років тому, в Пізньому Плейстоцені, в житті первісних людей відбулися значні зміни. Відбулося нове значне похолодання клімату, і "на Європу насунувся великий льодовик", тобто розвинулася чергова холодна епоха, яка супроводжувалася значним розвитком покривних зеледенінь. Навколишній світ, до якого люди пристосувалися, змінився. Замість слонів, гіпопотамів і тигрів з'явилися величезні мамути, печерні ведмеді, північні олені та інші пристосовані до холодів тварини. У цей час людям довелося вчитися виготовляти одяг, розпалювати вогнище, будувати житло. Помітно вдосконалилися кам'яні знаряддя праці: з'явилися ножеподібні пластини, списи-дротики зі спеціальними загостреними кінцями, вироби з кісток і рогу тварин. Матріархат — термін, уживаний для позначення материнського роду, першої універсальної стадії в історії людства, яка настає безпосередньо за епохою первісного стада. Охоплює період від верхнього палеоліту до розвинутого неоліту. Характеризується домінуючим становищем жінки в суспільстві, матрілінейностью (по материнській лінії) спадкування майна. Основний господарський колектив — материнська родова общіна. Суспільство носить характер дуально-родової організації, яка об'єднує шлюбними відносинами два екзогамних матрілінейних роду. Шлюб носить форму групового, який з часом переходить в парний шлюб з роздільним (дислокальним)проживанням подружжя. На пізніших етапах розвитку матріархату переходить в парний шлюб з матрілокальним шлюбним поселенням (поширена в давнину при матріархаті форма шлюбного поселення, за якою чоловік переходить на проживання в родову общину дружини). Матрілокальність' — перша форма спільного проживання шлюбної пари.