2.2. Порядок постановки на облік та використання відчуженого та вилученого майна у військових частинах Збройних сил України.

Майно, яке було вилучене або відчужене не можна просто використовувати після вилучення, його необхідно облікувати на рахунках військової частини, для того щоб була можливість слідкувати за його кількісним та якісним станом, та для того щоб на основі відповідних записів в обліку власники майна могли отримати компенсацію за використане майно, або отримати його назад.

Перш за все потрібно розібратися після якого моменту військова частина набуває права власності на відчужене та вилучене майно під час правового режиму воєнного та надзвичайного стану.

Потрібно уточнити, що на час проведення мобілізації Законом України від 25 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»[27] не передбачено процедур відчуження та вилучення майна. Даним Законом передбачено лише покладення віськово-траснспортного обов’язку на громадян України. Також можуть використовуватися сили та засоби підприємст для забезпеченення проведення мобілізації на безоплатній основі. Що до військов-транспортного обов’зяку то приймання-передача транспортних засобів, залучених під час мобілізації, та їх повернення після оголошення демобілізації здійснюються на підставі актів приймання-передачі, в яких зазначаються відомості про власників, технічний стан, залишкову (балансову) вартість иа інші необхідні відомості, що дають змогу ідентифікувати транспортний засіб.[27; ст.6] Тобто після заповнення акту прийому-передачі транспортного засобу право власності на нього фактично переходить до військової частини, та обліковується на правах військового майна.

Повернення транспортних засобів здійснюється на протязі 30 календарних днів з моменту оголошення демобілізації.

Що до вічдуження та вилучення майна в умовах правового режиму надзвичайного стану, то відповідно до Цивільного кодексу України у разі стихійного лиха, аварії, епідемії, епізоотії та за інших надзвичайних обставин, з метою суспільної необхідності майно може бути примусово відчужене у власника на підставі та в порядку, встановлених законом, за умови попереднього і повного відшкодування його вартості (реквізиція). [4; ст.353]

В умовах воєнного або надзвичайного стану майно може бути примусово відчужене у власника з наступним повним відшкодуванням його вартості.

Але саме пункт 3 статті 353 Цивільного кодексу України визначає, що в умовах воєнного чи надзвичайного стану реквізоване (відчужене) у власника майно переходить у власність держави або знищується. Оскільки вилучення майна відбувається з попереднім або наступним здійсненням компенсації за таке майно, то держава, в особі військової частини, як юридичної особи, фактично купує це майно у власника, хоча процес передання вилученого майна так назвати не можна. Тобто право власності на відчужене майно після передання Акту про відчуження майна особі-власнику набуває військова частина. Тобто дане майно після відчуження відноситься до категорії «військове майно» та обліковується згідно з постановою Кабінету міністрів України від 4.08.2000р. №1225 «Про затвердження Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах». Відповідно до цього Закону [38] обліку підлягає все військове майно незалежно від його призначення та джерел надходження, тобто це ж саме стосується і майна яке було відчужено та вилучено, оскільки воно перейшло до категорії «військове майно».

В юридичній літературі військовим майном називають частину державного майна, яке перебуває в постійному чи тимчасовому розпорядженні військового відомства. На законодавчому рівні, зокрема в Законі України від 21 вересня 1999 року «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», визначено, що військове майно – це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України , яке включає: будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойову та іншу техніку, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв’язку тощо.[25] Але цей перелік не є вичерпним. Майно також може потрапити у розпорядження Збройних Сил в результаті ведення військовими частинами господарської діяльності: виконання робіт і надання послуг, отримання в оренду певного рухомого і нерухомого майна, що дозволяється Закону України від 21.09.1999р. «Про господарську діяльність в Збройних Силах України» [26]. Крім того, майно може бути надано військовим частинам як благодійна допомога. У таких випадках з моменту надходження такого майна у військову частину воно набуває правового статусу військового.

Особливий статус військового майна полягає в тому, що воно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління. Але між правом власності і правом оперативного управління є суттєві розбіжності: якщо власник володіє, користується та розпоряджається належним йому майном за власним розсудом (у межах встановлених законом), то організація, що наділена правом оперативного управління, володіє, користується та розпоряджається закріпленим за нею майном не тільки у межах закону, але й у відповідності до цілей своєї діяльності, передбачених власником (тобто державою) при її створенні, та згідно із призначенням самого майна. Таким чином, право оперативного управління – залежне право, воно пов’язано із правом власності держави. Військова установа, що наділена таким правом, одночасно несе зобов’язання перед власником (державою), який її створив. Вона не тільки має право володіти, користуватися та розпоряджатися закріпленим за нею майном, але й повинна це робити згідно з цілями, покладеними на неї власником.

Отже, військове майно – це об’єкти державної власності, які закріплені за органами військового управління, військовими установами, частинами на праві оперативного управління з метою реалізації наданих їм повноважень. До військового майна належать майно та майнові права.

Облік військового майна ведеться з метою отримання даних про його наявність, втрату, нестачу рух, вартість кількісний та якісний(технічний) стан, необхідних для організації матеріально-технічного забезпечення військових частин, встановлення належного контролю за умовами зберігання, доцільністю та ефективністю його використання (витрачання), а також з метою підготовки даних для складання облікових документів та державної статистичної звітності.[38]

Облік військового майна ведеться як у мирний, так і в особливий період на об’єктах військового (корабельного) господарства, у службах забезпечення органів військового управління, службах військових частин і з’єднань, на складах, базах, в арсеналах.

Облік військового майна ведеться шляхом запису (відображення) в книгах (картках) обліку, інших матеріальних носіях інформації (далі - облікові документи) даних про кількість, якісний (технічний) стан, облікові та заводські номери, вартість (ціну) військового майна, а також про його рух, втрату та нестачу.

У фінансово-економічному органі військової частини ведеться бухгалтерський облік військового майна. Суцільне, безперервне, документально обґрунтоване та взаємопов’язане відображення у вартісному виразі всіх господарських операцій з надходження та вибуття військового майна забезпечується за допомогою бухгалтерського обліку.

Ведення бухгалтерського обліку у військових частинах Збройних Силах України визначається відповідно до Наказу Міністра оборони України № 905 від 19.12.2014 року «Про затвердження Інструкції з організації та ведення бухгалтерського обліку у Збройних Силах України».[49]

Інструкція з організації та ведення бухгалтерського обліку у Збройних Силах Українивстановлює порядок організації і ведення бухгалтерського обліку у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, що утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

У разі отримання військового майна відповідальна особа на документі постачальника або на акті про їх приймання повинна розписатися за одержання та прийняття їх на матеріальну відповідальність.

Для відображення за бухгалтерським обліком надходження, вибуття, амортизації (зносу), ліквідації та руху основних засобів військовими частинами застосовуються типові форми з обліку та списання основних засобів, затверджені наказом Головного управління Державного казначейства України та Державного комітету статистики України від 02 грудня 1997 року № 125/70, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 грудня 1997 року за № 612/2416.

Для обліку нематеріальних активів військовими частинами застосовуються типові форми, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 22 листопада 2004 року № 732, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 грудня 2004 року за № 1580/10179.

Військові частини можуть використовувати первинні документи, форми яких затверджені наказами Міністерства оборони України та іншими нормативно-правовими актами, за умови наявності всіх обов’язкових реквізитів, визначених законодавством.

Основні засоби передаються разом із первинними документами, в яких обов’язково зазначаються первісна (переоцінена), залишкова вартість і сума накопиченого зносу (нарахованої амортизації) на день передачі основних засобів. До первинних документів додаються формуляри (паспорти) та копії інвентарних карток, які завіряються уповноваженими посадовими особами військової частини – відправника.

У разі якщо таких документів немає, первісна вартість визначається на рівні справедливої вартості на дату отримання, оцінка якої проводиться відповідно до законодавства.

Підставою для відображення операцій в обліку є належно оформлені первинні документи (акти приймання-передачі, наряди, накладні тощо), які містять обов’язкові реквізити, необхідні для здійснення записів в облікових регістрах.

Продовольство, паливо, сировина, будівельні матеріали та інше військове майно, що знаходиться в районі (зоні) бойових дій і може використовуватися військами (силами) для задоволення своїх потреб (далі – військове майно, заготовлене з місцевих ресурсів), оприбутковуються у військовій частині (з’єднанні) на підставі актів (форма 11)

У разі надходження до військових частин (установ) майна, що було примусово вилучене або відчужене під час воєнного або надзвичайного стану його оприбуткування здійснюється на підставі документів, визначених пунктом 8 Тимчасового керівництва з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 24.12.2010 № 690 (зі змінами).

Оприбуткування такого майна здійснюється на позабалансовому рахунку 02 “Активи на відповідальному зберіганні” Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.06.2013 № 611 (зі змінами) [40], та в книгах (картках) аналітичного обліку в порядку, визначеному для відповідного виду майна (необоротні активи, малоцінні та швидкозношувані предмети, запаси).Схему порибуткування відчуженого майна наведено в Додатку В.

Військове майно (окрім продовольства і фуражу), заготовлене з місцевих ресурсів, тобто відчуже або вилучене, з оплатою його вартості, оприбутковується за накладними (форма З-3), які виписуються у відповідних службах забезпечення військової частини (з’єднання) на підставі сплаченого рахунку або товарних чеків.

При відчуженні або вилученні майна складається Акт примусового вилучення або відчуження, з усіми зазначеними документами, після цього право власності переходить до військової частини. Для проведення майна за обліком у військовій частині створюється комісія, відповідно до наказу командира військової частини. До комісії обов’язково входить представник фінансово-економічного органу та пердставник вищого командувння.

Комісія складає Акти прийняття-передачі ф. ОЗ-1 (бюджет), у якому зазначається найменування, кількість і вартість отриманих матеріальних цінностей . Оцінка таких необоротних активів здійснюється відповідно до Закону України від 12.07.2001 року № 2658-ІІІ «Про оцінку майна, майнових прав, та професійну оціночну діяльність».

Аналітичний облік необоротних активів супроводжується відкриттям інвентарних карток Ф. № ОЗ-6 (бюджет) «Інвентарна картка обліку основних засобів у бюджетних установах», № ОЗ-8 (бюджет) «Інвентарна картка обліку основних засобів у бюджетних установах (для тварин і багаторічних назаджень)», № ОЗ-9 (бюджет) «Інвентарна картка обліку основних засобів у бюджетних установах», з присвоєнням ім інвентарних номерів та проведенням необхідних записів у регістрах обліку, з присвоєнням інвентарних номерів ведеться Інвентарний список Ф. № ОЗ-11 (бюджет).

Надходження необоротних актиивів супроводжуєтсья відкриттям інвентарних карток їх обліку, привоєння їм інвентарних номерів та проведенням необхідних записів у регістрах аналітичного обліку.

З метоє своєчасного відображення надходження, вибуття та руху необоротних активів їх аналітичний облік ведеться за такими типовими формами:

• Інвентарна картка обліку основних засобів, типова форма ОЗ-6

• Інвентарна картка обліку основних засобів (для тварин і багаторічних насаджень), типова форма № ОЗ-8 (бюджет)

• Інвентарна картка основних засобів, типова форма № ОЗ-9(бюджет)

• Опис інвентарних карток з обліку основних засобів, типова форма № ОЗ-10(бюджет)

Знос на основні засоби, що були отримані військовою частиною при відчуженні та вилученні майна, не нараховується.

Синтетичний облік надходженб необоротних активів ведеться в:

• Меморіальноу ордеру № 4 «Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими дебіторами»;

• Меморіальному ордеру № 6 «Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими кредиторами»;

• Меморіального ордеру № 8 «Накопичувальна відомість за розрахунками з підзвітними особами»;

• Меморіального ордеру № 17 (ф.274), який застосовується для відображення операцій, що не фіксуються в меморіальних ордерах № 1 - 16, та для операцій, за якими не потрібно складати накопичувальні відомості та зведення.

Із меморіальних ордерів позиціїї «Сума оборотів за меморіальним ордером» у вигляді кореспонденціїї рахунків переносяться до книги «Журнал-Гловна», форма № 308(бюджет).

Для контролю за правильністю бухгалтерських записів за рахунками синтетичного та анаітичного обліку складаються оборотні відомості(форма № З-11), яка складаєтсья щомісяця (або щоквартально) на підставі даних бухгалтерського обліку за кожною групою аналітичних рахунків, що об’єднані відповідним синтетичним рахунком, а також за кожною матеріально відповідальною особою в кількісному та сумовому вимірах. Щодо кожного субрахунку та матеріально відповідальної особи виводяться загальні сумові підсумки, що повинні відповідати показникам синтетичного обліку.

Підсумки оборотів та залишків кожного субрахунку оборотних відомостей звіряються з підсумками оборотів та залишків днаих відповідних синтетичних рахунків книги «Журнал-Головна».

Залучені на особливий період транспортні засоби та техніка підлягають оприбуткуванню за бухгалтерським обліком військових частин (установ) на позабалансовому рахунку 01 “Орендовані необоротні активи” Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.06.2013 № 611 (зі змінами) [40], та в картках аналітичного обліку необоротних активів.

Облік зазначеної техніки ведеться в порядку, встановленому для необоротних активів, окремо від придбаних або отриманих у порядку централізованого постачання.

Вартість транспортних засобів, залучених на особливий період, визначається під час їх приймання відповідно до вимог Положення про військово-транспортний обов’язок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 № 1921.

Порядок обліку військового майна, втраченого в ході бойових дій, визначено пунктом 8 Тимчасового керівництва з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 24.12.2010 № 690 (зі змінами).

Списання військового майна, втраченого в ході бойових дій, здійснюється на підставі актів, визначених Тимчасовим керівництвом. Акти складаються комісією, призначеною наказом командира військової частини (керівникам установи), яка визначає причини втрати майна та приймає рішення щодо можливості його відновлення.

У разі неможливості відновлення (ремонту) втрачене військове майно списується із субрахунків бухгалтерського обліку та книг (карток) аналітичного обліку військових частин (установ) відповідно до вимог Положення з бухгалтерського обліку в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 21.06.2007 № 363 (зі змінами), з урахуванням вимог наказів Міністерства фінансів України від 26.06.2013 № 611 (зі змінами) та від 14.11.2013 № 947 (зі змінами).

Списані із субрахунків бухгалтерського обліку та книг (карток) аналітичного обліку бойові втрати військового майна заносяться в книги обліку нестач військових частин (установ).

Списання бойових втрат із книг обліку нестач військових частин (установ) здійснюється на підставі інспекторських посвідчень, виданих відповідно до вимог Керівництва по списанню з обліку матеріальних та грошових засобів у Збройних Силах України, введеного в дію наказом Міністра оборони України від 21.06.1994 № 165 “Про порядок списання з обліку матеріальних та грошових засобів у Збройних Силах України” (зі змінами).

У разі відсутності зазначених втрат розпорядниками коштів надається відповідна довідка.

Розпорядниками коштів другого ступеня зазначена інформація надається в розрізі підвідомчих військових частин та установ.

Отже, оскільки правовий режим воєнного та надзвичайного стану за роки незалежності України ніколи не вводився, тобто майно на потреби Збройних Сил України та для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій не вилучалось та не відчужувалось на основі аналізу діючої законодавчої бази можна зробити висновок, що відчужене та вилучене майно обліковується як військове, оскільки після передачі Акту про відчуження майна військова частина фактично набуває права власності на нього та обліковує його як військове майно відповідно до діючої законодавчої бази.