- •1.Предмет і завдання курсу " Економіка підприємства"
- •2.Методи вивчення дисципліни і їх застосування
- •3.Мета і напрямки діяльності підприємства.
- •4. Правові основи господарювання.
- •5. Види підприємств.
- •7. Виробнича та загальна структура управління підприємством.
- •8. Зовнішнє середовище господарювання.
- •10. Підприємництво як сучасна форма господарювання.
- •11. Договірні взаємовідносини і партнерські зв"язки у підприємницькій діяльності.
- •12. Міжнародна підприємницька діяльність.
- •13. Поняття про робочу силу підприємства. Показники чисельності працівників на підприємстві.
- •16. Вимірювання затрат праці. Баланс робочого часу.
- •17. Економічна сутність продуктивності праці. Економічне та соціальне значення продуктивності праці.
- •18. Методика визначення продуктивності праці.
- •19. Шляхи підвищення продуктивності праці.
- •21. Форми і системи оплати праці.
- •23.Визначення активів під-ва
- •24.Економічна сутність основних засобів під-ва, їх класифікація.
- •25.Облік та оцінка основних засобів під-ств з різними формами власності
- •26.Знос основних засобів під-ва
- •27. Амортизація основних засобів. Порядок нарахування і використання амортизаційних відрахувань.
- •28. Ремонт основних засобів та його економічне значення.
- •30.Показники оснащеності під-ва оз
- •31.Для хар-ки руху оз використовують такі показники:
- •32. Показники використання осн засоб на підприємстві.
- •33.Шляхи підвищення використання оз.
- •34.Нематеріальні ресурси : поняття та види.
- •35. Поняття нематеріальних активів.
- •36. Оцінка вартості та амортизація нематеріальних активів.
- •37.Поняття про оборотні аетиви, об. Фонди та фонди обігу
- •38. Склад оборотних засобів під-ва.
- •39. Класифікація оборотних засобів
- •40. Нормування оборотних засобів. На п-ві
- •41.Джерела утворення оборотних засобів на підприємстві
- •42. Показники ефективності використання оборотних засобів.
- •43. Показники ефективності використання оборотних засобів
- •44. Поняття про інвестиції , їх види , характеристика.
- •45. Склад і структура капітальних вкладень ( виробничих інвестицій)
- •46. Визначення необхідного обсягу та джерел фінансування капітальних вкладень
- •47.Оцінка економічної ефективності виробничих інвестицій в умовах ринку
- •49.Підвищення ефективності використання інвестицій
- •50. Поняття , характеристика та види інноваційних процесів.
- •51. Сутність, загальні і пріоритетні напрямки науково-технічного прогресу.
- •52. Загальна характеристика, об'єкти, напрями і тенденції організаційного прогресу.
- •53.Методологічні засади визначення ефективності технічних нововведень.
- •54. Особливості оцінки ефективності організаційних нововведень.
- •55. Технічний розвиток підприємства.
- •56. Сутність та види лізингу.
- •57. Формування та використання виробничої потужності підприємства.
- •59 Організація виробничих процесів.
- •60. Організаційні типи виробництва.
- •61. Суспільні форми організації виробництва.
- •62. Поняття, види інфраструктури.
- •63. Система технічного обслуговування підприємства
- •64.Розвиток інфраструктури.
- •65. Державне економічне регулювання діяльності суб'єктів господарювання.
- •66. Прогнозування розвитку підприємств.
- •67. Основи планування. Принципи і методи планування.
- •68. Стратегічне планування розвитку підприємства.
- •69. Тактичне та оперативне планування.
- •70 Бізнес-планування сутність, призначення, структура.
- •71. Загальна характеристика продукції, робіт та послуг.
- •72. Формування програми випуску продукції.
- •73. Матеріально-технічне забезпечення виробництва.
- •74. Якість та конкурентоспроможність продукції.
- •75. Поняття про витрати і собівартість продукції, робіт і послуг.
- •76. Класифікація витрат.
- •77. Кошторис виробництва.
- •78. Групування витрат виробництва за статтями калькуляції.
- •79. Собівартість різних видів продукції
- •80 Управління витратами на підприємстві
- •81 Шляхи зниження витрат виробництва.
- •82. Сутнісна характеристика ціни, їх види.
- •83. Методи встановлення цін на продукцію підприємства.
- •84. Поняття про основні результати виробничо-господарської і комерційної діяльності підприємства.
- •85. Поняття про прибуток і його місце в економіці підприємства
- •86. Види прибутку підприємства.
- •87. Платежі з прибутку підприємства до державного бюджету і до поза-бюджетних фондів
- •88. Розподіл прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства
- •89. Поняття про рентабельність. Система показників рентабельності.
- •91. Оцінка фінансового стану підприємства
- •92. Загальна характеристика і методологія визначення ефективності виробництва.
- •93 Чинники зростання ефективності виробництва.
- •94. Характеристика економічної безпеки господарюючого суб’єкта.
- •95. Функціональні складові економічної безпеки підприємства.
- •96. Рівень економічної безпеки.
- •97. Характеристика кризової ситуації на підприємстві.
- •98. Сутність і необхідність реструктуризації підприємства.
- •99. Наслідки реструктуризації.
- •100. Види реструктуризації, їх характеристика.
- •101. Розробка і здійснення програми реструктуризації підприємства.
- •102. Суть механізму санації.
- •103. Суть банкрутства і чинники, що його спричиняють.
- •104. Симптоми прояву банкрутства.
- •105. Порядок ліквідації збанкрутілих підприємств.
- •106. Методичні основи визначення ймовірності банкрутства підприємства.
- •Корисна модель- це результат творчої діяльності люд , обєктом якої може бути конструктивне вирішення пристрою або його складових.
86. Види прибутку підприємства.
Залежно від формування та розподілу виокремлюють кілька видів прибутку. Насамперед розрізняють загальний прибуток і прибуток після оподаткування. Загальний прибуток — це весь прибуток підприємства, одержаний від усіх видів діяльності, до його оподаткування та розподілу. Такий прибуток інакше називають балансовим. Прибуток після оподаткування, тобто прибуток, що реально поступає в розпорядження підприємства, має поширену у вітчизняній літературі та практиці назву — чистий прибуток.
У зарубіжній економічній теорії та підприємництві загальновживаними є поняття валового, маржинального та операційного прибутку.
Валовий прибуток — це різниця між виручкою та виробничими витратами (собівартістю продукції, визначеною калькулюванням за неповними витратами). Це поняття включає власне прибуток і так звані невиробничі (адміністративні, комерційні) витрати.
Операційний прибуток, що його часто називають чистим прибутком, дорівнює валовому прибутку за мінусом невиробничих витрат.
Маржинальний прибуток характеризує обсяг виручки від продажу продукції за мінусом змінних витрат. Він включає власне прибуток і постійні витрати. Отже, такий прибуток за величиною збігатиметься з валовим прибутком, коли калькулювання здійснюватиметься лише за змінними витратами.
87. Платежі з прибутку підприємства до державного бюджету і до поза-бюджетних фондів
Держ органи суворо регламентують оподаткування прибутку. Згідно з Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” оподаткований прибуток По обчисл за формулою: П0=ДВ-(ВВ+АВ), де Д в - валовий дохід за певний період; Вв - валові витрати за той самий період; АВ - сума амортизаційних відрахувань від балансової вартості основних фондів і нематеріальних активів.
Обєктом оподаткування є БПП , базова ставка податку= 30%. Ставка оподаткування для підпр-в АПК =15%, для підпр- в- посередників, грального бізнесу, лотерей= 45- 60%. При обчисленні суми податку, що підлягає внесенню до бюджету від суми БПП піднімаються інші податки: 1. Податок на землю 2. Податок з власного транспорту. 3. Податок на майно. 4. Сума громадських коштів в межах 4- х % БПП, який перераховується на благодійних засадах та закладів освіти, культури, охорони здоровя. 5. Ін- і витрати на утрим обєктів соціального і культурного призначення. Звільняється від оподаткування прибуток, який отримується від вир- ва С/Г продукції, яка підлягає переробці на власних потужностях, може повністю звільнитися від оподаткування прибутку підприємства на яких працюють інваліди, деякі податкові платежі підприємств вносяться до дер бюджету не за рахунок прибутку, а за рахунок собівартості продукції. Так створюється пенсійний фонд, дер фонд зайнятості і фонд соц страхування.
88. Розподіл прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства
У фінансовій політиці підприємства важливе, місце займає розподіл і використання одержуваного прибутку як основного джерела фінансування інвестиційних потреб і задоволення економічних інтересів власників (інвесторів).
Прибуток, що залишився після оподаткування (чистий прибуток), поступає в повне розпорядження підприємства та використовується згідно з його статутом і рішеннями власників.
Відповідно до принципових (головних) напрямів використання цей прибуток можна розділити на дві частини: 1) прибуток, що спрямовується за межі підприємства у вигляді виплат власникам корпоративних прав, персоналу підприємства за результатами роботи (як заохочувальний захід), на соціальну підтримку тощо (розподілений прибуток); 2) прибуток, що залишається на підприємстві і є фінансовим джерелом його розвитку (нерозподілений прибуток). Останній спрямовується на створення резервного та інвестиційного фондів. Резервний фонд є фінансовим компенсатором можливих відхилень від нормального обороту коштів або джерелом покриття додаткової потреби в них. Його формування є обов'язковим для господарських товариств, орендних підприємств, кооперативів.
Цю загальну схему розподілу прибутку можна конкретизувати стосовно підприємств із різними організаційно-правовими формами. Це стосується насамперед акціонерних товариств (підприємств). Як відомо, власники акцій одержують частину корпоративного прибутку у вигляді дивідендів (доходу інвесторів на вкладений капітал). Щодо акціонерного підприємства дивіденди можна роз-438 глядати як плату за залучений від продажу акцій капітал.
Розподіл прибутку на виплату дивідендів та інвестування є фінансовою проблемою, яка істотно та неоднозначно впливає на фінансову стабільність і перспективи розвитку підприємства. Спрямування достатньої суми прибутку на виплату дивідендів і високий рівень таких збільшують попит на акції та підвищують їхній ринковий курс. Водночас обмежується власне джерело фінансування, ускладнюється розв'язання завдань перспективного розвитку
підприємства. Підприємство мусить вибирати таку дивідендну політику, яка відповідала б конкретним умовам його діяльності. Основними варіантами дивідендної політики можуть бути: 1) виплата постійного рівня дивідендів протягом кількох років; 2) виплата дивідендів зі щорічним певним зростанням; 3) спрямування на дивіденди встановленої (нормативної) частки чистого прибутку; 4) виплата дивідендів із залишку прибутку після фінансування інвестиційних потреб; 5) виплата дивідендів не грошима, а додатковим випуском акцій.
Розподіляючи прибуток підприємства, величину дивіденду у відсотках (d) визначають за формулою: d = (Пд / Кст) * 100, де Пд — частина прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів;
Кст— статутний капітал (фонд) підприємства.
Абсолютна сума дивідендів у розрахунку на одну акцію (D) відповідно становитиме: D = Пд / Na, де Nа - кількість акцій, що формує величину статутного капіталу (кількість проданих акцій).