- •1.Предмет і завдання курсу " Економіка підприємства"
- •2.Методи вивчення дисципліни і їх застосування
- •3.Мета і напрямки діяльності підприємства.
- •4. Правові основи господарювання.
- •5. Види підприємств.
- •7. Виробнича та загальна структура управління підприємством.
- •8. Зовнішнє середовище господарювання.
- •10. Підприємництво як сучасна форма господарювання.
- •11. Договірні взаємовідносини і партнерські зв"язки у підприємницькій діяльності.
- •12. Міжнародна підприємницька діяльність.
- •13. Поняття про робочу силу підприємства. Показники чисельності працівників на підприємстві.
- •16. Вимірювання затрат праці. Баланс робочого часу.
- •17. Економічна сутність продуктивності праці. Економічне та соціальне значення продуктивності праці.
- •18. Методика визначення продуктивності праці.
- •19. Шляхи підвищення продуктивності праці.
- •21. Форми і системи оплати праці.
- •23.Визначення активів під-ва
- •24.Економічна сутність основних засобів під-ва, їх класифікація.
- •25.Облік та оцінка основних засобів під-ств з різними формами власності
- •26.Знос основних засобів під-ва
- •27. Амортизація основних засобів. Порядок нарахування і використання амортизаційних відрахувань.
- •28. Ремонт основних засобів та його економічне значення.
- •30.Показники оснащеності під-ва оз
- •31.Для хар-ки руху оз використовують такі показники:
- •32. Показники використання осн засоб на підприємстві.
- •33.Шляхи підвищення використання оз.
- •34.Нематеріальні ресурси : поняття та види.
- •35. Поняття нематеріальних активів.
- •36. Оцінка вартості та амортизація нематеріальних активів.
- •37.Поняття про оборотні аетиви, об. Фонди та фонди обігу
- •38. Склад оборотних засобів під-ва.
- •39. Класифікація оборотних засобів
- •40. Нормування оборотних засобів. На п-ві
- •41.Джерела утворення оборотних засобів на підприємстві
- •42. Показники ефективності використання оборотних засобів.
- •43. Показники ефективності використання оборотних засобів
- •44. Поняття про інвестиції , їх види , характеристика.
- •45. Склад і структура капітальних вкладень ( виробничих інвестицій)
- •46. Визначення необхідного обсягу та джерел фінансування капітальних вкладень
- •47.Оцінка економічної ефективності виробничих інвестицій в умовах ринку
- •49.Підвищення ефективності використання інвестицій
- •50. Поняття , характеристика та види інноваційних процесів.
- •51. Сутність, загальні і пріоритетні напрямки науково-технічного прогресу.
- •52. Загальна характеристика, об'єкти, напрями і тенденції організаційного прогресу.
- •53.Методологічні засади визначення ефективності технічних нововведень.
- •54. Особливості оцінки ефективності організаційних нововведень.
- •55. Технічний розвиток підприємства.
- •56. Сутність та види лізингу.
- •57. Формування та використання виробничої потужності підприємства.
- •59 Організація виробничих процесів.
- •60. Організаційні типи виробництва.
- •61. Суспільні форми організації виробництва.
- •62. Поняття, види інфраструктури.
- •63. Система технічного обслуговування підприємства
- •64.Розвиток інфраструктури.
- •65. Державне економічне регулювання діяльності суб'єктів господарювання.
- •66. Прогнозування розвитку підприємств.
- •67. Основи планування. Принципи і методи планування.
- •68. Стратегічне планування розвитку підприємства.
- •69. Тактичне та оперативне планування.
- •70 Бізнес-планування сутність, призначення, структура.
- •71. Загальна характеристика продукції, робіт та послуг.
- •72. Формування програми випуску продукції.
- •73. Матеріально-технічне забезпечення виробництва.
- •74. Якість та конкурентоспроможність продукції.
- •75. Поняття про витрати і собівартість продукції, робіт і послуг.
- •76. Класифікація витрат.
- •77. Кошторис виробництва.
- •78. Групування витрат виробництва за статтями калькуляції.
- •79. Собівартість різних видів продукції
- •80 Управління витратами на підприємстві
- •81 Шляхи зниження витрат виробництва.
- •82. Сутнісна характеристика ціни, їх види.
- •83. Методи встановлення цін на продукцію підприємства.
- •84. Поняття про основні результати виробничо-господарської і комерційної діяльності підприємства.
- •85. Поняття про прибуток і його місце в економіці підприємства
- •86. Види прибутку підприємства.
- •87. Платежі з прибутку підприємства до державного бюджету і до поза-бюджетних фондів
- •88. Розподіл прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства
- •89. Поняття про рентабельність. Система показників рентабельності.
- •91. Оцінка фінансового стану підприємства
- •92. Загальна характеристика і методологія визначення ефективності виробництва.
- •93 Чинники зростання ефективності виробництва.
- •94. Характеристика економічної безпеки господарюючого суб’єкта.
- •95. Функціональні складові економічної безпеки підприємства.
- •96. Рівень економічної безпеки.
- •97. Характеристика кризової ситуації на підприємстві.
- •98. Сутність і необхідність реструктуризації підприємства.
- •99. Наслідки реструктуризації.
- •100. Види реструктуризації, їх характеристика.
- •101. Розробка і здійснення програми реструктуризації підприємства.
- •102. Суть механізму санації.
- •103. Суть банкрутства і чинники, що його спричиняють.
- •104. Симптоми прояву банкрутства.
- •105. Порядок ліквідації збанкрутілих підприємств.
- •106. Методичні основи визначення ймовірності банкрутства підприємства.
- •Корисна модель- це результат творчої діяльності люд , обєктом якої може бути конструктивне вирішення пристрою або його складових.
44. Поняття про інвестиції , їх види , характеристика.
Інвестиції — це довгострокові вкладення капіталу (грошей) у підприємницьку діяльність (для одер кання прибутку).
Той, хто має капітал (гроші) і вкладає його (їх) у ту чи ту комерційну справу, називається інвестором, а сам процес вкладення капіталу — інвестуванням (довгостроковим фінансуванням). У будь-якій підприємницькій діяльності інвесторами можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, тобто як підприємства, так і окремі власники капіталу.
Залежно від того, де вкладається капітал (у межах країни чи за кордоном), виокремлюють внутрішні (вітчизняні) й зовнішні (іноземні) інвестиції. У свою чергу, внутрішні інвестиції поділяються на фінансові та реальні, а зовнішні — на прямі й портфельні.
Фінансові інвестиції означають використання наявного капіталу для придбання (купівлі) акцій, облігацій та інших цінних паперів, що їх випускають підприємства або держава. За такого інвестування має місце переміщення титулів власності, котрі дають право на одержання нетрудового доходу.
Реальні інвестиції — це вкладення капіталу (грошей) у різні сфери та галузі народного господарства (суспільного виробництва) з метою оновлення існуючих і створення нових «капітальних» (матеріальних) благ, а як наслідок — одержання набагато більшого прибутку. Такі реальні інвестиції ще називають виробничими; проте в практиці господарювання за ними закріпилась Інша на-зва — капітальні вкладення.
Зовнішні прямі інвестиції — це вкладення капіталу за кордоном, що за величиною становить не менше 10% вартості того чи того конкретного проекту, закордонні інвестиції, менші за 10% вартості здійснюваного за їх допомогою капітального проекту, називаються портфельними. Періодичний аналіз співвідношення прямих і портфельних інвестицій має практичне значення для виявлення загальних масштабів і частки залучення іноземного капіталу у сферу розвитку й підвищення ефективності виробництва та інших напрямків діяльності суб'єктів господарювання.
Ефективність довгострокового фінансування модернізації існуючих і будівництва нових виробничих і невиробничих об'єктів багато в чому залежить від пропорцій між державними та приватними інвестиціями. Природно, що з активізацією розвитку роздержавлення і приватизації власності, акціонування державних підприємств усе більшою ставатиме частка приватного капіталу в загальному обсязі інвестицій. Це сприятиме підвищенню рівня ефективності як внутрішніх, так і зовнішніх інвестицій.
45. Склад і структура капітальних вкладень ( виробничих інвестицій)
За загальновживаним визначенням капітальні вкладення — це періодично здійснювані довгост-
рокові витрати капіталу на відтворення основних фондів і об'єктів соціальної інфраструктури підприємства.
З огляду на функціональну цілеспрямованість розрізняють валові й чисті капітальні вкладення. Валові капітальні вкладення — це загальна сума одноразових витрат капіталу на гоюсте й розши-.рене відтворення виробничих основних фондів та об'єктів соціальної інфраструктури, а чисті —"витрати лише на розширене відтворення. Величину чистих капіталовкладень неважко розрахувати; для цього із загального обсягу капітальних вкладень треба виключити розмір амортизаційних відрахувань, котрі використовуються, як відомо, на просте відтворення основних фондів та іншого майна підприємства.
За чинними на підприємствах системами планування та обліку до складу капітальних вкладень включають: 1) вартість будівельно-монтажних робіт; 2) вартість усіх видів виробничого устаткування, а також зарахованих до основних фондів інструментів та інвентарю; 3) інші капітальні роботи й витрати. До останніх належать: вартість земельних ділянок; роботи із глибокого розвідувального буріння на нафту, газ і термальну воду; проектні роботи; науково-дослідні роботи; вартість придбаних патентів і ліцензій; витрати на підготовку експлуатаційних кадрів для підприємств, що будуються, вартість нетитульних тимчасових споруд, необхідних за будівництва виробничих об'єктів тощо.
Співвідношення між переліченими видами капітальних витрат характеризує елементно-технологічну структуру капітальних вкладень. Позитивною тенденцією в динаміці цієї структури капітальних вкладень є поступове збільшення частки витрат на устаткування, інструмент та інвентар за відносного зменшення питомої ваги вартості будівельно-монтажних робіт.
В інвестиційній політиці підприємств та їхніх добровільних об'єднань дуже важливо приймати обґрунтовані рішення щодо відтворювальної структури капітальних вкладень, котра відображає співвідношення довгострокових витрат на просте й розширене (технічне переозброєння і реконструкція, розширення діючих підприємств, нове будівництво) відтворення основних; фондів. Головна тенденція зміни відтворювальної структури капітальних вкладень протягом останніх років полягає в значному збільшенні частки витрат на технічне переозброєння та реконструкцію діючих підприємств у більшості галузей виробничої сфери.