5. Особливості забезпечення ув’язнених і засуджених одягом

5.1. Ув’язнені тримаються у власному одязі та взутті (без металевих супінаторів).

5.2. З часу надходження до СІЗО вироку суду першої інстанції щодо засудження особи до довічного позбавлення волі ця особа забезпечується одягом встановленого зразка та переводиться до сектору максимального рівня безпеки СІЗО. Переміщення такої особи по території СІЗО та за її межами (крім участі у судовому засіданні) в іншому одязі заборонено.

5.3. Засуджені, залишені для роботи з господарського обслуговування СІЗО, забезпечуються адміністрацією СІЗО одягом відповідно до Порядку забезпечення речовим майном засуджених, які відбувають покарання в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 20 лютого 2012 року № 280/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 лютого 2012 року за № 261/20574.

6. Особливості умов та порядку тримання у сізо осіб, які прямують транзитом

6.1. Особи, які прямують транзитом, тримаються у СІЗО у строк, що визначений між черговими етапами до місця призначення. У разі відсутності планового конвою, його затримки та інших об’єктивних причин перебування таких осіб у СІЗО не повинно перевищувати встановлені КПК строки тримання під вартою.

Особи, які прямують транзитом, забезпечуються установою виконання покарань або СІЗО одягом і взуттям за сезоном, а також харчуванням відповідно до законодавства.

6.2. Прийняті до СІЗО особи, які прямують транзитом, розміщуються у камерах на окремому посту з урахуванням вимог роздільного тримання, передбачених статтею 8 Закону України "Про попереднє ув’язнення". На дверях камер робляться написи: "ТРАНЗИТ".

При цьому особам, які прямують транзитом, адміністрацією СІЗО надається індивідуальне спальне місце і постільні речі: матрац, подушка, ковдра та постільна білизна. Вони забезпечуються триразовим гарячим харчуванням.

6.3. Особи, які прямують транзитом, проходять медичний огляд, гігієнічне миття та за потреби дезобробку особистого одягу, про що зазначається на відкритій довідці в особовій справі. До робіт з благоустрою СІЗО такі особи не залучаються.

Х. Медичне обслуговування ув’язнених і засуджених в сізо

1. Організація роботи медичної частини сізо

1.1. Відповідно до статті 11 Закону України "Про попереднє ув’язнення" медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в СІЗО організовуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров’я. Для цього в СІЗО створюється медична частина, яка є її структурним підрозділом.

1.2. Медична частина забезпечує надання первинної лікувально-профілактичної допомоги ув’язненим і засудженим. Вона включає консультацію лікаря, діагностику і лікування основних найпоширеніших захворювань, травм та отруєнь, профілактичні заходи, направлення хворого ув’язненого чи засудженого для надання спеціалізованої та високоспеціалізованої допомоги.

1.3. Основними завданнями медичної частини є:

надання невідкладної медичної допомоги;

надання амбулаторної та стаціонарної медичної допомоги;

організація і проведення медичних оглядів, диспансеризації;

проведення комплексу санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів;

гігієнічне навчання і пропаганда здорового способу життя.

1.4. Медична частина має у своєму складі амбулаторію, стаціонар, інфекційний ізолятор, окрему палату-ізолятор для тримання осіб з психічними розладами, аптеку і стерилізаційну (автоклавну). Усі приміщення медичної частини обладнуються інженерно-технічними засобами охорони і нагляду.

1.5. Амбулаторія медичної частини СІЗО призначена для надання амбулаторної медичної допомоги ув’язненим і засудженим.

До складу амбулаторії входять кабінети: начальника медичної частини; лікарського прийому (терапевта, фтизіатра, психіатра, нарколога, стоматолога тощо); долікарського прийому (фельдшери, медсестри); фізіотерапевтичний; процедурний; допоміжні діагностичні, у тому числі функціональної діагностики, рентгенологічний, флюорографічний.

В амбулаторії обладнуються приміщення для: клініко-діагностичної лабораторії; перев’язувального кабінету; зберігання ліків; очікування прийому.

1.6. Стаціонар медичної частини призначений для:

стаціонарного обстеження і лікування хворих з передбачуваною тривалістю їх перебування до 30 діб;

тимчасової ізоляції інфекційних хворих, а також хворих із захворюваннями з підозрою на інфекційні, до їх направлення до спеціалізованих лікувальних закладів;

лікування хворих після виписки їх із закладів охорони здоров’я відповідно до висновків фахівців органів охорони здоров’я;

тримання хворих, які підлягають звільненню через хворобу, за неможливості перебування їх у камерах.

1.7. У корпусах СІЗО обладнуються кімнати для проведення амбулаторного прийому ув’язнених і засуджених (медичні кабінети).