- •Київський національний університет імені Тараса Шевченка
- •2.1. Інженерно-геологічна оцінка геоморфологічних умов місцевості.
- •2.2. Інженерно-геологічна оцінка тектонічних особливостей місцевості та умов залягання порід.
- •2.2.1. Тріщинуватість гірських порід та її значення під час інженерно-геологічної оцінки порід.
- •2.2.2. Виявлення зон подрібнення і тріщинуватості гірських порід
- •2.3. Основні завдання літологічних і петрографічних досліджень для інженерно-геологічної оцінки місцевості.
- •2.3.1. Вплив петрографічних особливостей порід на оцінку інженерно-геологічних умов будівництва.
- •2.3.2. Петрографічна характеристика основних типів гірських порід.
- •2.4. Інженерно-геологічна оцінка гідрогеологічних умов місцевості.
- •3.1. Інженерно-геологічна класифікація процесів і явищ.
- •3.2. Вивітрювання гірських порід і основні його чинники.
- •3.2.1. Шляхи проникнення агентів вивітрювання в земну кору.
- •3.2.2. Зони вивітрювання порід.
- •3.2.3. Вивчення вивітрювання для інженерно-геологічних завдань.
- •3.2.5. Спостереження, необхідні для встановлення характеру і потужності захисних покриттів і ціликів.
- •3.2.6. Лабораторне вивчення вивітрілих порід.
- •3.2.7. Заходи боротьби з вивітрюванням гірських порід.
- •3.3. Сезонне та багаторічне промерзання гірських порід.
- •3.3.1. Будова товщі багаторічномерзлих порід.
- •3.3.2. Основні типи підземних льодів і процеси, що їх утворюють.
- •3.3.3. Фізичні процеси у промерзаючих гірських породах.
- •3.3.4. Фізико-геологічні явища, характерні для областей розвитку багаторічномерзлих порід.
- •3.3.5. Деформація споруд внаслідок явищ промерзання і відтанення.
- •3.3.6. Особливості інженерно-геологічних досліджень в умовах розвитку багаторічномерзлих порід.
- •3.3.7. Умови будівництва в районах розвитку багаторічномерзлих порід.
- •3.4. Діяльність вітру (еолові процеси).
- •3.4.1. Інженерно-геологічні дослідження еолових процесів.
- •3.4.2. Заходи боротьби з рухомими пісками.
- •3.5. Діяльність поверхневих вод.
- •3.5.1. Площинний змив і струменева ерозія.
- •3.5.2. Яругоутворення.
- •3.5.3. Діяльність річок.
- •3.5.4. Формування берегів природних і штучних водоймищ.
- •3.5.5. Заходи боротьби з морською абразією.
- •3.5.6. Переробка берегів і формування чаші водосховищ.
- •3.6. Просідні явища в гірських породах.
- •3.6.1. Будівництво на просідних породах.
- •3.7. Карст.
- •3.7.1. Умови утворення і розвитку карсту, заходи боротьби з ним.
- •3.8. Болота і заболочені території.
- •3.8.1. Умови утворення боліт. Будівництво на заболочених територіях.
- •3.9. Діяльність підземних вод.
- •3.9.1. Суфозійні явища.
- •3.9.2. Завдання інженерно-геологічних досліджень і заходи боротьби з суфозією.
- •3.9.4. Завдання інженерно-геологічних досліджень і заходи боротьби з пливунами.
- •3.10. Дія гравітаційних сил на схилах.
- •3.10.1. Зсуви.
- •3.10.2. Умови виникнення зсувного процесу.
- •3.11. Діяльність внутрішніх сил Землі (землетруси).
- •3.11.1. Причини виникнення землетрусів.
- •3.11.2. Фізичні явища в породах, що відбуваються під час землетрусів.
- •3.11.3. Оцінка сили землетрусів.
- •3.11.4. Сейсмічне районування.
- •3.11.5. Умови будівництва в сейсмічноактивних районах.
- •3.12. Процеси, пов‘язані з інженерно-господарською діяльністю людини.
- •3.12.1. Стискання грунтів під спорудами.
- •3.12.2. Деформації, пов‘язані зі зміною побутового тиску.
- •3.12.3. Гірничий тиск.
- •4.1. Категорії складності інженерних споруд.
- •4.2. Класифікація інженерно-геологічних умов ділянок будівництва інженерних споруд.
- •4.3. Стадії проектування інженерних споруд. Склад та порядок розробки проектної документації.
- •4.4. Інженерні вишукування для будівництва інженерних споруд.
- •4.5. Інженерно-геологічне випробування.
3.11. Діяльність внутрішніх сил Землі (землетруси).
Під землетрусамирозуміють струси земної поверхні, що викликаються процесами в глибинах Землі. Це найбільш спустошливе стихійне лихо. Деякі з них носять характер катастроф і супроводжуються повним руйнуванням населених пунктів і масовими людськими жертвами. Інколи землетруси викликають значні деформації денної поверхні, які в більшості випадків відбуваються вздовж існуючих тектонічних розломів. Землетруси на дні океанів викликають цунамі.
3.11.1. Причини виникнення землетрусів.
Суть процесів первинного тектоногенензу в надрах Землі на сьогодні ще не до кінця встановленаале відомо, що вони обумовленні перетвореннями величезної кількості енергії. Проявом таких перетворень є сильні глибокі землетруси, які виникають під земною корою на глибинах 80-700 км. Вони називаються плутонічнимиі є малоруйнівними через велику глибину.
Крім плутонічних землетрусів, процеси первинного тектоногенезу проявляються і на поверхні Землі у формі механічних рухів: піднять і опускань, розривів суцільності земної кори. З цими явищами також пов‘язані землетруси, але глибина їх осередків не перевищує 40-50 км. Такі землетруси називають тектонічними. Механізм їхнього виникнення (за російським вченим Г.О.Гамбурцевим) можна уявити наступним чином. У процесі тектонічного життя земної кори відбувалася її диференціація на відносно міцні ділянки (блоки) і менш міцні (послаблені зони). Більшість послаблених зон, очевидно, являє собою систему глибинних розломів, можливо, частково “залікованих”. Вони піддаються наступним руйнуванням легше, ніж блоки, і в них, як правило, розташовані осередки землетрусів. Ці послаблені зони Г.О.Гамбурцев запропонував називатисейсмічними швами.Під час повільних відносних зміщень сусідніх блоків, розділених таким швом, відбувається спочатку повільне накопичення зсувних напружень. Воно обмежується течією речовини в силу її пластичності. Далі відбувається швидка розрядка напружень в тому місці шва (осередку землетруса) де напруження перевищило межу міцності порід.
Відповідно до цього можна існують певні ознаки, які можуть служити показниками високої сейсмічності території:
наявність сейсмічного шва, що вказує на можливість відносних рухів блоків земної кори, розмежованих даним швом;
прояви інтенсивних молодих тектонічних рухів, що встановлюється методами геології і геоморфології;
велика інтенсивність сучасних повільних відносних рухів блоків земної кори, що встановлюється методами геодезії і геофізики;
велика частота виникнення слабких сейсмічних поштовхів у певних зонах (це показник підвищення напружень у цих зонах чи їх послабленості).
Крім плутонічних і тектонічних, виділяють також вулканічніземлетруси іпровальні (обвальні) землетруси, пов‘язані з карстовими процесами. Вулканічні землетруси мають невелику силу і локальний характер, провальні – ще менші. Відомі щеантропогенніземлетруси від використання вибухівки чи підземних випробувань ядерної зброї (на сьогодні такі випробування вже припинені).