Особливості художнього стилю

Основні ознаки:

• образність (образ-персонаж, образ-колектив, образ-символ,словеснийобраз,зоровийобраз),

• поетичнийописсловомподійупрозовихідраматичнихтворах,

• естетикамовлення, призначення якої — розбудити в читачапочуттяпрекрасного,

• експресіята інтенсивність вираження (урочисте,піднесене,увічливе, пестливе,лагідне, схвальне, фамільярне,жартівливе,іронічне,зневажливе,грубетощо),

• зображувальність (тропи: епітети,порівняння,метафори,алегорії,гіперболи,перифразитощо;віршованаформа,поетичніфігури), конкретно-чуттєве живописаннядійсності,

• відсутнє певне регламентування вживання засобів, про які йтиметься далі, і способів їх поєднання, відсутність будь-якого нормування,

• визначальним є суб'єктивізм розуміння й відображення (світогляд, світовідчуття і, відповідно, світовідтворенняавтора, спрямоване на світосприйняття йінтелектчитача).

Основні мовні засоби:

• наявність багатстванайрізноманітнішоїлексики, переважно конкретно-чуттєвої (назвиосіб,речей,дій,явищ,ознак),

• уживання емоційно-експресивноїлексики(синонімів,антонімів,омонімів,фразеологізмів),

• запровадження авторських новотворів (слів, значень, висловів), формування індивідуального стилюмитця,

• уведення до творів зі стилістичною метою історизмів,архаїзмів,діалектизмів,просторічнихскладників тажаргонізмів,

• поширене застосування дієслівних форм: родових (у минулому часі й умовному способі); особових (у теперішньому й майбутньому часі дійсного способу); у наказовому способі,

• широке вживання реченьрізноманітнихтипів,синтаксичних зв'язків, особливості інтонування та ритмомелодики,

• представлено абсолютно всі стилістичні фігури (еліпсис, періоди,риторичні питання,звертання,багатосполучниковість,безсполучниковістьтощо).

Основні ознаки:

• доступністьмовий формулювань (орієнтація на широкий загал),

• поєднання логічностідоводів іполемічностівикладу,

• поєднання точних найменувань, дат, подій,місцевості,учасників, виклад наукових положень іфактівземоційно-експресивноюобразністю,

• наявність низки яскравих засобів позитивного чи негативного авторського тлумачення, яке має здебільшого тенденційну ознаку,

• наявність художніх засобів(епітетів,порівнянь,метафор,гіпербол).

Основні мовні засоби:

• синтез складників наукового,офіційно-ділового,художньогойрозмовного стилів,

• насичення лексики суспільно-політичними й соціально-економічними термінами,закликами,гаслами,

• використання багатозначної образної лексики, емоційно-оцінних слів,експресивнихсталих словосполук,перифраз,

• уживання в переносному значенні наукових,спортивних,музичних,військовихта інших термінів,

• використання чужомовних суфіксів -іст (-ист),-атор,-аціятощо, префіксівпсевдо-,нео-,супер-,інтер-тощо,

• різні типи питальних, окличних та спонукальних речень, зворотний порядокслів, складні речення ускладненого типу з повторюванимисполучникамита інше,

• влучні афористичні,інтригуючізаголовки.