2.1 Лексичні перекладацькі трансформації

Із розвитком перекладознавства зростають вимоги до якості перекладу.

Перекладознавці все частіше наголошують на тому, що врахування лише особливостей мов оригіналу та перекладу не забезпечує високоякісних результатів роботи перекладачів. Кваліфікований переклад вимагає досягнення комунікативно-прагматичної рівноцінності текстів оригіналу і перекладу. Для цього у перекладі можуть застосовуватися прагматично зумовлені трансформації [Караневич, 176].

Перекладацькі лексичні трансформації – це різного роду зміни лек­сичних елементів мови оригіналу під час перекладу з метою адекватної передачі їх семантичних, стилістичних і прагматичних характеристик із врахуванням норм мови перекладу та мовленнєвих традицій культури мови перекладу. Лексичні трансформації застосовуються тоді, коли словникові відповідники того чи іншого слова мови оригіналу не можуть бути використані у перекладі з причин невідповідності з точки зору значення і контексту. В цьому розділі розглядається шість найпоширеніших у практиці перекладу лексичних трансформацій [Карабан, 2001, 38].

Невідповідності у структурі різних мов призводять до труднощів, пов'язаних із збереженням і передачею значень слів при їх перекладі на іншу мову. Слово, як лексична одиниця, є частиною лексичної системи мови. Смислова, або семантична структура слова унікальна для кожної конкретної мови, а тому може не збігатися в лексичних системах іноземної мови та мови перекладу. Тут на перший план виходять так звані лексичні трансформації, які можна визначити як «відхилення від словникових відповідностей» [Латишев, 1981, 180].

Перетворення за допомогою яких здійснюється перехід від одиниць оригіналу до одиниць перекладу, називаються перекладацькими трансформаціями. Проте термін «перетворення» не можна розуміти буквально: сам вихідний текст «не перетвориться» у тому сенсі, що він не змінюється сам по собі. Цей текст, звичайно, сам залишається незміненим, але на ряду з ним і на основі його створюється інший текст на іншій мові. [Бархударов, 1975, 6].

У ході цієї роботи стає зрозумілим, що лексичні трансформації представляють собою відхилення від прямих словникових відповідностей. Наприклад: The president of transport company wasn't looking too happy. – Вигляд у президента транспортної компанії був досить нещасним.

У своїй роботі Карабан В. І. [Карабан, 2001, 38-54], розподіляє лексичні трансформації на:

• конкретизацію значення слова;

• генералізацію значення слова;

• додавання слова;

• вилучення слова;

• заміну слова однієї частини мови на слово іншої частини мови;

• перестановку слова.

Конкретизація значення - це лексична трансформація, внаслідок якої слово (термін) ширшої семантики в оригіналі замінюється словом (тер­міном) вужчої семантики, наприклад:

The facilities were at the end of the carriage. – Зручності знаходились в кінці вагону.

У процесі перекладу лексичних елементів перекладні відповідники можуть утворюватися за рахунок не тільки звуження значення англійських слів, а й розширення значення. Лексичною перекладацькою трансформа­цією, що при цьому використовується і що протилежна за напрямком тран­сформації конкретизації, є генералізація, внаслідок якої слово із вужчим значенням, що перекладається, замінюється у перекладі на слово із шир­шим значенням, нерідко, гіпонімом, наприклад:

She was killed in a car accident. – Вона загинула в автокатастрофі.

Трансформація додавання полягає у введенні в переклад лексичних елементів, що відсутні в оригіналі, з метою правильної передачі смислу речення (оригіналу), що перекладається, та/або дотримання мовленнєвих і мовних норм, що існують в культурі мови перекладу, наприклад:

“Jupiter” is 40 percent owned by individual shareholders. Компанія «Юпітер» на 40 відсотків належить індивідуальним акціонерам.

Говорячи про трансформацію вилучення слова, слід зробити застереження, яке вірне й для лексичної трансформації додавання. Перекладач від себе, тобто довільно, не може вилучати нічого із змісту тексту, що перекладається. Вилучати можна лише ті елементи смислу, що певним чином дублюються в оригіналі за нормами мови оригіналу або передача яких мовою перекладу може порушити норми останньої, наприклад:

The train started going. – Потяг тронувся. Зрозуміло, що він почав рух, тому це слово можна опустити при перекладі.

У переважній більшості випадків перекладу англійське слово однієї частини мови перекладається на українську мову словом тієї ж частини мови. Однак така одно-однозначна відповідність у перекладі буває не завжди: через різного роду лексичні та граматичні особливості мов оригіналу та перекладу та розбіжності у мовленнєвих нормах перекладачу доводиться застосовувати трансформацію заміни частини мови, коли, наприклад, іменник замінюється у перекладі на прикметник, а прикметник - на дієслово тощо. Така трансформація може застосовуватися до слів майже всіх частин мови, однак найчастіше це спостерігається у випадку таких частин мови, як іменник, дієслово, прикметник та прислівник:

Mechanical engineers also design machine components. – Інженери-механіки також проектують і розробляють деталі машин. Тум ми можемо побачити як прикметник англійської мови ми замінюємо на іменник в українській мові.

Сутність трансформації перестановки (її ще називають пермутацією) полягає в тому, що при перекладі лексичні елементи міняються місцями (тобто, змінюють позицію на протилежну). Як правило, це має місце у випадку пере кладу словосполучень або фраз, наприклад:

Engine weight – вага двигуна, manual operating handle – рукоятка ручного управління.

Отже, лексичні трансформації представляють собою відхилення від прямих словникових відповідностей. Вони викликаються головним чином, тим, що обсяг значень лексичних одиниць вихідної мови і мови, на яку перекладають, не збігаються.

2.2 Переклад термінів

Як відомо, терміни в мові виникають у результаті прагнення мови до максимально стислої і точної передачі інформації, тобто, до такої точності, яка могла б виключати можливість довільного і суб'єктивного її тлумачення. Це знаходить особливе вираження в спеціальних матеріалах, насиченість яких термінологією вимагає від перекладача відмінного знання не тільки іноземної термінології, а й адекватної української термінології й уміння правильно нею користуватися. Звідси випливає, що однією з основних труднощів у перекладі спеціальних матеріалів є переклад термінів. Слід пам'ятати, що термін, як правило, перекладається відповідним терміном іншої мови, тому такі прийоми, як аналоги, синонімічні заміни, описовий переклад, використовуються тільки тоді, коли в мові немає відповідного терміна для перекладу: аpparent power – повна потужність, blackout – повне відключення електроживлення, floor loading – навантаження на підлогу, оverload – перевантаження.

Ретельний аналіз спеціальної термінології показує її крайню неоднорідність. Поряд з однозначними термінами, що мають точні та чіткі семантичні межі, є і багатозначні терміни. Тому багатозначність навіть однокомпонентних термінів ускладнює їх правильне розуміння і переклад, адекватність якого повністю залежить від контексту ситуації [Нелюбін, 2003].

Багато вчених виділяють основні прийоми перекладу термінів. Переклад термінів вимагає знання тієї галузі, якої стосується переклад, розуміння змісту термінів англійською мовою і знання термінології рідною мовою. При перекладі науково-технічної літератури важливе значення має взаємодія терміну з контекстом, завдяки чому виявляється значення слова. А. Я. Коваленко [Коваленко, 2001, 257] визначає два етапи у процесі перекладу терміну: перше – це з’ясування значення терміну у контексті, друге – це переклад значення рідною мовою.

Говорячи про переклад термінів з точки зору теорії таких вчених як А.В.Супераньска, Н.В Подольска [Суперанська, Подольська, 1989], можна наголошувати на тому, що термін – однозначний; термін не має конотативних значень; він позбавлений синонімів; незалежно від тексту термін перекладається терміном – повним та абсолютним еквівалентом, і тому згідно одноголосній думці багатьох спеціалістів, відноситься до числа одиниць, які не ускладнюють роботу перекладача.

Переклад термінології здійснюється різними прийомами, а саме за допомогою таких міжмовних трансформацій як: лексичних, лексико-семантичних та лексико-граматичних. Задача перекладача полягає у вірному виборі того чи іншого прийому в ході процесу перекладу, щоб як найточніше передати значення будь-якого терміна.

Одним з найпростіших прийомів перекладу терміна є прийом транскодування. Транскодування – це побуквенна чи пофонемна передача вихідної лексичної одиниці за допомогою алфавіту мови перекладу. Даний прийом являється рідким виключенням в практиці технічного перекладу наприклад: laser – лазер, діод – diode.

Терміни також підлягають іншому лексичному прийому перекладу – калькуванню – передача не звукового, а комбінаторного складу слова, коли складові частини слова (морфеми) чи фрази (лексеми) перекладаються відповідними елементами мови перекладу. Цей прийом застосовується при перекладі складних за структурою термінів. Наприклад: a standard key-combination – стандартна комбінація клавіш.

У випадку, коли словник не дає точного еквівалента тому чи іншому терміну, або ж коли застосування калькування, транслітерації чи описового перекладу недоречне, можливими також є інші прийоми перекладу. Деякі інші трансформаційні прийоми перекладу термінів вимагаються в тих випадках, коли значення того чи іншого терміну для української мови являється новим.

Також можна перекладати терміни, скориставшись прийомом експлікації. Експлікація – коли лексична одиниця мови оригіналу замінюється словом (словосполученням), яке передає його значення. Наприклад: environmental impact of transport – вплив транспорту на навколишнє середовище [Кульчицька, 2010, режим доступу (http://www.rusnauka.com/16_ADEN_2010/Philologia/68479.doc.htm )].

2.3 Переклад неологізмів

При перекладі іноді буває важко знайти відповідні слова в іншій мові через те, що соціокультурні та історичні умови життя народу, мовою якого здійснюється переклад, не потребували певного слова. Це стосується, передусім, перекладу неологізмів. Неологізми вживаються для номінації певних предметів та концептів, наприклад, у сферах техніки, науки, політики.

У багатьох випадках в англійській мові нові слова утворюються з уже наявних слів без жодних змін їх написання чи вимови. Найбільш розповсюдженим видом конверсії є утворення дієслів від іменників. Особливістю саме неологізмів є те, що вони здебільшого не фіксуються словниками. Та й саме визначення неологізму є відносним, оскільки тимчасові утворення у мові, які дуже часто бувають ще й оказіональними. Під час перекладу в окремих випадках доводиться застосовувати контекстуальні заміни чи описовий переклад. Більшість нових слів належать до безеквівалентної лексики, а тому виникають труднощі під час передачі їх українською мовою. Опис та роз’яснювальний переклад – переважний спосіб перекладу новоутворень. Досить часто використовується контекстуальний переклад, який зазвичай протиставляють «словниковому перекладу», зазнаючи, таким чином, відповідності, які слово може мати в контексті на відміну від наданих у словнику. Я.І. Рецкер [ Рецкер, 1974] говорить, що цей засіб перекладу «міститься в заміні словникової відповідності при перекладі контекстуальною, логічно зв'язаною з нею відповідністю». При цьому характерна відсутність якихось-то відповідностей слова, яке перекладають і його зміст передається за допомогою трансформованого відповідним чином контексту.

Наприклад:

Autodump – автосамоскид, escalator – ескалатор, to pilot a spaceship – пілотувати космічний корабель, manned plane flight – політ с пілотом на борту,

cloth-cap train – робочий поїзд, carer – водій, hands-on – практичний, off-the-shelf – готовий до вживання, EVA (extra vehicular activity) – робота у відкритому космосі.

Отже, переклад неологізмів не є легкою справою, так як більшість слів не включена ні до якого словника, тому це є досить тяжкою справою дати визначення тому чи іншому слову.