Лекція №3

3. Лекція №3 Джерела виникнення підсланевих та стічних вод на судні………………………………………………………………………………...52

3.1.Методи потрапляння підсланевих вод в моря та океани…………......52

3.2.Рекомендації по запобіганню забрудненню моря с судна……....…57

3.3. Особливі випадки скидання стічних вод………………..……….…..59

3.4. Обладнання для обробки стічних вод…….……...……………………60

Рекомендована література::[2,4,9,15,22]

3.1. Методи потрапляння підсланевих вод в моря та океани

Сушу й океан пов'язують річки, що впадають в моря і несучі різні забруднювачі. Не розпадаються при контакті з грунтом хімічні речовини, такі як нафтопродукти, нафта, добрива (особливо нітрати і фосфати), інсектициди і гербіциди в результаті вилуговування потрапляють в річки, а потім в океан. У підсумку океан перетворюється в місце скидання цього «коктейлю» з живильних речовин і отрут.

1. Нафта і нафтопродукти - основні забруднювачі океанів, але наноситься ними шкоду значно посилюють стічні води, побутове сміття і забруднення повітря. Виносяться на пляжі пластмасові предмети та нафту залишаються уздовж відмітки рівня припливу, засвідчуючи про забруднення морів і про те, що багато відходи не розкладаються мікроорганізмами.

Дослідження Північного моря показало, що близько 65% виявлених там забруднюючих речовин були принесені ріками. Ще 25% забруднювачів надійшли з атмосфери (включаючи 7000 т свинцю від вихлопів автомобілів), 10% - від прямих скидів (в основному стічні води), а решта - від зливів і скидів відходів з суден.

Десять штатів США скидають відходи в море. У 1980 р. таким способом їх було знищено 160 000 т, але з тих пір ця цифра зменшилася.

2. Стічні води

Крім нафти до найбільш шкідливих відходів відносяться стічні води. У малих кількостях вони збагачують воду і сприяють зростанню рослин і риб, а у великих - руйнують екосистеми. У двох найбільших у світі місцях скидання стоків - у Лос-Анджелесі (США) та Марселі (Франція) - фахівці займаються очищенням забруднених вод уже більше двох десятиліть. На знімках з супутника чітко видно розтікання скидаються випускними колекторами стоків. Підводні зйомки свідчать про викликаної ними загибелі морських організмів (підводні пустелі, усіяні органічними залишками), але ухвалені в останні роки відновлювальні заходи дозволили значно поліпшити ситуацію.

Зусилля по розрідженню каналізаційних стоків спрямовані на зниження їх небезпеки; при цьому сонячне світло вбиває деякі бактерії. Такі заходи виявилися ефективними в Каліфорнії, де в океан скидаються побутові стоки - результат життєдіяльності майже 20 млн жителів цього штату.

3.Металли і хімікати

В останні роки зменшився вміст у водах океанів металів, ДДТ і ПХД (поліхлордіфеніли), а от кількість миш'яку нез'ясовно зросла. ДДТ (довго зберігається в природі токсичний пестицид на основі хлорорганічного з'єднання) заборонений в більшості розвинених країн, але як і раніше використовується в деяких районах Африки.

До небезпечних хімічних речовин, здатним порушити екологічний баланс, відносяться і такі важкі метали, як кадмій, нікель, миш'як, мідь, свинець, цинк і хром. Згідно з підрахунками тільки в Північне море щорічно скидається до 50 000 т цих металів. Ще більшу тривогу викликають пестициди - альдрин, дільдрін і ендрін, - накопичуються в тварин тканинах. Поки невідомі віддалені наслідки застосування таких хімікатів.

Згубний для морських мешканців і ТБТ (трібутілоловохлорід, (n-С4Н9) 3SnCl), широко застосовуваний для фарбування кілів кораблів і перешкоджає їх обростання черепашками і водоростями. Доведено, що ТБТ змінює стать самців трубачів (вид ракоподібних); внаслідок вся популяція складається з жіночих особин, що виключає можливість розмноження. Є замінники, що не роблять згубного впливу на живу природу - наприклад, з'єднання на основі міді в 1000 разів менше токсична для тварин і рослин.

4. Скупчення відходів з пластмас утворюють в Світовому океані під впливом течій особливі сміттєві плями. На даний момент відомі п'ять великих скупчень сміттєвих плям - по два в Тихому й Атлантичному океанах, і одне - в Індійському океані. Дані сміттєві круговороти в основному складаються з пластикових відходів, що утворюються в результаті скидів з густонаселених прибережних зон континентів. Керівник морських досліджень Кара Лавендер Ло з Асоціації морської освіти (Sea Education Association; SEA) заперечує проти терміну «пляма», оскільки за своїм характером - це розрізнення дрібні шматки пластику. Пластикове сміття небезпечний ще й тим, що морські тварини, найчастіше, можуть не розглядати прозорі частинки, плаваючі по поверхні, і токсичні відходи потрапляють їм в шлунок, часто стаючи причиною летальних результатів.

Містяться в стічних водах шкідливі організми плодяться в молюсках і викликають у людини численні хвороби. Найпоширеніша бактерія - Escherichia coli - є індикатором зараження.

Безпечне утримання Escherichia Coli - не більше 230 бактерій на 100 г тканини. Інші небезпечні для людини мікроорганізми - це бактерії Salmonella і Staphyloccus, що вражають ракоподібних, бактерія Vibrio parahaemolyticus. ПХД накопичуються в морських організмах (мають кумулятивний вплив). Ці промислові забруднюючі речовини - отрута для тварин і людини. Як і інші забруднювачі океанів, наприклад застосовуваний у пестицидах і антисептики для деревини ГХГ (гексахлорциклогексан), вони є стійкими хлорсодержащими сполуками.

Ці хімікати вилуговуються з грунту і потрапляють в море, де проникають в тканини живих організмів. Риб з ПХД або ГХГ можуть з'їсти як люди, так і риби. Рибу потім поїдають тюлені, а ті в свою чергу стають їжею для деяких видів китів або білих ведмедів. Кожен раз, коли хімічні речовини переходять з одного рівня харчового ланцюга на інший, їх концентрація зростає. Нічого не підозрюючи білий ведмідь, що з'їдає дюжину тюленів, поглинає разом з ними токсини, що містилися в десятках тисяч заражених риб.

Вважають, що забруднюючі речовини винні і в підвищенні сприйнятливості морських ссавців до чумки, що вразила Північне море в 1987-88 рр.., Коли загинули не менше 11 тисяч звичайних і довгомордих тюленів. Ймовірно, металеві забруднювачі в океані стали також причиною появи шкірних виразок і збільшення печінки у риб, включаючи камбалу, 20% популяції якої в Північному морі уражено цими хворобами.

. Під час експлуатації судна в його корпусі поступово накопичується деяка кількість води. Вона може проникати через нещільності в з'єднаннях труб і арматури, через сальники насосів та дейдвудной труби, з'являтися внаслідок конденсації водяної пари і невеликий водостічному корпусу і т. д. Для видалення води з корпусу служить осушувальна система, за допомогою якої осушують вантажні трюми, машинне відділення , пікові відсіки, ланцюгові ящики та інші відсіки, в яких вона може скупчуватися. Видалення вчасно води з машинного відділення буде перешкоджати підвищенню її рівня до таких меж, при яких порушуються нормальні умови роботи обслуговуючого персоналу і експлуатація головних двигунів і допоміжних механізмів.

Осушувальна система складається з осушувальних засобів, осушувальні трубопроводу та засобів контролю за рівнем трюмної води. Її передбачають на всіх судах.

Підсланеві води віднесені до другого класу екологічної небезпеки і включені в один список з такими речовинами, як, наприклад, сірчана кислота, електроліти, цементний пил та інше. На працюючих судах є відпрацьовані нафтопродукти та господарсько-фекальні стоки, і багато іншого, що повинно бути знешкоджено, утилізовано. Потрібен високоефективний і універсальний метод застосовний для розміщення безпосередньо на плавзасобах.

Згідно з Правилами Річкового Регістру РРФСР кожне самохідне судно з головними двигунами загальною потужністю 220 кВт і більше повинно мати не менше двох осушувальних механічних насосів, один з яких незалежного (автономного) дії, інший може наводитися від головного двигуна. Дозволяється один з насосів замінювати ежектором. В якості автономного осушувальних насосів можуть бути використані мають достатню подачу баластні або інші насоси загальносуднових призначення. Одним з осушувальних засобів може бути пожежний насос за умови, що осушення машинного відділення буде здійснюватися водоструминним ежектором. На суднах з головними двигунами потужністю менше 220 кВт в якості одного з осушувальних засобів може бути застосований ручний насос.

Осушувальна система видаляє воду з корпусу судна безпосередньо за борт, за винятком води, що скупчується під Слани машинного відділення, яка забруднена нафтопродуктами (паливом, маслом). Причиною забруднення підсланевих води нафтопродуктами є протікання їх через нещільності у з'єднаннях паливних і масляних трубопроводів і арматури, а також через сальники паливних і масляних насосів. Видаляти таку воду за борт забороняється Санітарними правилами, дотримання вимог яких є обов'язковим для річкових і озерних судів. Тому осушувальні системи постачають спеціальними ємностями (цистернами) для збору підсланевих вод. З цих цистерн забруднена нафтопродуктами вода передається в берегові чи плавучі станції для очищення.

Щоб кількість нафтозабруднених вод було найменшим, необхідний роздільний збір води з умовно чистих і забруднених стоків. При цьому в місцях можливих витоків палива і масла слід встановлювати піддони, відвід від яких здійснювати в спеціальні зливні цистерни, а також влаштовувати спеціальні вигородки в корпусі під двигунами, компресорами, осушувані періодично по мірі їх заповнення.

З метою очищення підсланевих вод від нафтопродуктів багато суду обладнають спеціальними очисними установками. Вміст нафтопродуктів у відкачуваних за борт водах не повинна перевищувати 10 мг / л.