4.4 Вибір метода очистки стічних вод

Вибір методу очищення стічних вод підприємств залежить від багатьох факторів: кількість стічних вод різних видів, їх витрати, можливість і економічна доцільність вилучення домішок з стічних вод, вимоги до якості очищеної води при її використанні для повторного і оборотного водопостачання і скидання у водоймище, потужність водойми , наявність районних чи міських очисних споруд.

Очищення стічних вод повинна забезпечувати:

    максимальне вилучення цінних домішок для використання їх за призначенням;

    застосування очищених стічних вод в технічних процесах;

    мінімальний скидання стічних вод у водойму.

Для очищення стічних вод використовують очисні споруди трьох основних типів: локальні, загальні та районні чи міські.

На нафтобазах і насосних станціях трубопроводів застосовують очисні споруди загального типу, а в разі потрапляння в стічні води особливо шкідливих хімічних речовин - очисні споруди локального типу. В залежності від ступеня очищення стічних вод на очисних спорудах локального або загального типу і характеристики водойми стічні води або направляють на районні чи міські очисні споруди, або скидають у водоймище.

Очисні споруди локального типу призначені для знешкодження стічних вод безпосередньо після технологічних цехів, які мають шкідливі хімічні речовини, наприклад після резервуарного парку технологічних комунікацій, насосних станцій, що зберігають і перекачувальних етиловий бензин. Застосування таких установок дає можливість уникнути необхідності пропускати стічні води підприємства через установки для витягання з води певних хімічних речовин.

Очисні споруди загального типу призначені для очищення всіх нафтовмісних вод нафтотранспортного підприємства. Зазвичай ці очисні споруди включають механічну, фізико-хімічну і біологічну очистки. До споруд механічного очищення ставляться песколовки, нафтоуловлювачі, відстійники, флотаційні і фільтраційні установки та інші. На цих спорудах видаляють грубодисперсні домішки. До споруд фізико-хімічної очистки відносяться флотаційні установки із застосуванням хімічних реагентів, установки з застосуванням коагулянтів для колоїдних домішок. До споруд біологічного очищення ставляться аеротенки, біофільтри, біологічні ставки й інші.

Для очищення стічних вод застосовують реагентні методи: коагуляцію, флокуляцію, осадження домішок, фільтрування, флотацію, адсорбцію, іонний обмін, зворотний осмос та ін

Очисні споруди районного чи міського типу призначені в основному для механічного, фізико-хімічного і біологічного очищення стічних вод. Якщо на ці очисні споруди направляють виробничі стічні води, то в них не повинно бути домішок, які можуть порушити нормальний ритм роботи каналізації та очисних споруд.

Висновок

Охорона навколишнього природного середовища і раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки суспільства і збереження природного середовища життєдіяльності населення є головними умовами стійкого економічного та соціального розвитку країни. З цією метою держава самостійно здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження живої і неживої природи. Така політика спрямована на забезпечення гармонійної взаємодії суспільства і природи, раціонального використання, ефективної охорони і вчасного відтворення природних об'єктів.

Закріплення цих вимог в екологічному законодавстві визначає правові, економічні та соціальні основи організації і здійснення охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутнього поколінь.

Основні принципи охорони навколишнього природного середовища. Екологічним законодавством визначено й основні принципи охорони навколишнього природного середовища. До них належать:

• пріоритетність вимог екологічної безпеки й обов'язковість дотримання екологічних стандартів;

• гарантування екологічно безпечного природного середовища для життя і здоров'я людей;

• випереджаючий характер заходів з охорони навколишнього природного середовища;

• науково обґрунтоване узгодження економічних, екологічних та соціальних інтересів суспільства;

• використання природних ресурсів з урахуванням ступеня антропогенних змін території проживання населення;

• прогнозування стану навколишнього середовища й обов'язковість екологічної експертизи;

• демократизм при ухваленні рішень, що впливають на стан навколишнього природного середовища і формування в населення екологічного світогляду;

• стягування плати за забруднення навколишнього середовища і погіршення якості природних ресурсів;

• компенсація збитків, заподіяних порушенням екологічного законодавства та деякі інші принципові вимоги.

Принципи охорони навколишнього природного середовища як основні засади правового регулювання взаємодії суспільства з природою істотно впливають на визначення екологічної правосуб'єктності державних органів і громадян країни.