3. Організація ен за інфекціями області хірургічного втручання

Метою ЕН у хірургічних стаціонарах є зниження рівня ІОХВ серед пацієнтів та пов’язаних з цим соціально-економічних збитків. Ця робота передбачає збір, аналіз та інтерпретацію епідеміологічних даних, а також розробку адекватних заходів боротьби з ІОХВ та оцінку їх ефективності.

Ефективна система ЕН за ІОХВ передбачає його організацію на двох рівнях: державному (силами СЕС) та лікарняному (силами госпітальних епідеміологів). При такій системи контролю за ІОХВ, використовуються як пасивний так і активні методи епідеміологічного нагляду.

Пасивний ЕН здійснюються територіальними СЕС на підставі даних аналізу термінових повідомлень про реєстрацію випадків ІОХВ, що надходять від закладів охорони здоров’я.

ЕН на лікарняному рівні передбачає організацію системи інфекційного контролю (далі - ІК) яка здійснюється шляхом активного виявлення хворих за допомогою стандартних критеріїв визначень випадку ІОХВ, які дозволяють об’єктивно та своєчасно виявити і зареєструвати кожний випадок захворювання.

З метою організації ІК у кожному хірургічному стаціонарі наказом головного лікаря створюється комісія з інфекційного контролю (далі - КІК), в складі: заступника головного лікаря з медичної частини (голова комісії), лікаря-епідеміолога і/або помічника епідеміолога, або іншого підготовленого спеціаліста (лікаря-хірурга), мікробіолога (зав.лабораторією) та головної медичної сестри стаціонару. Цим же наказом затверджується Положення про КІК, основні функції членів КІК та регламент роботи комісії.

КІК розробляє програму напрямків діяльності у рамках ЕН за ІОХВ, що включає:

- епідеміологічне спостереження (ЕС) за ІОХВ;

- мікробіологічний моніторинг;

- заходи, спрямовані на попередження виникнення ІОХВ;

- заходи, спрямовані на охорону здоров’я медичного персоналу;

- систему навчання медичного персоналу.

Епідеміологічне спостереження за хірургічними хворими передбачає:

• виявлення, облік і реєстрацію всіх випадків ІОХВ серед хірургічних хворих;

• визначення фонового рівня захворюваності на ІОХВ;

• визначення та реєстрація факторів ризику виникнення ІОХВ;

• аналіз епідемічної ситуації в хірургічному стаціонарі.

Основою системи ЕН за ІОХВ є активне виявлення, облік і реєстрація кожного випадку інфекційного ускладнення хірургічної рани, а також своєчасна оперативна інформація про нього на відповідних рівнях.

У всіх закладах охорони здоров’я необхідно ввести уніфіковану систему обліку і реєстрації ІОХВ. З метою поліпшення ЕН за ІОХВ в кожному стаціонарі можуть бути розроблені та запроваджені спеціальні карти спостереження (Додаток 1, 2), які аналізуються госпітальним епідеміологом.

Кожен випадок ІОХВ реєструється у журналі реєстрації інфекційних захворювань (ф.60/о) закладу охорони здоров’я з поданням термінового повідомлення (ф.58/о) до територіальної СЕС.

Облік та реєстрацію ІОХВ необхідно проводити за анатомічної локалізації патологічного процесу, відповідно до міжнародної статистичної класифікації хвороб Х перегляду (МКХ -Х), таким переліком післяопераційних гнійно-запальних інфекцій (Додаток 3) є:

- інфекції центральної нервової системи;

- інфекції ока та придаткового апарату;

- інфекції вуха та соскоподібного відростку;

- інфекції серцево-судинної системи;

- інфекції органів дихання;

- інфекції органів травлення;

- інфекції кістково - м’язової системи і сполученої тканини;

- інфекції органів сечовивідної системи;

- інфекції репродуктивних органів;

- інфекції шкіри та підшкірної клітковини;

- інфекції м’яких тканин ;

- інфекція черевної порожнини ;

- інфекція ампутованої кукси;

- інфекції та запальна реакція, зумовлені серцевими та судинними протезами, імплантатами та трансплантатами;

- інфекції та запальна реакція, зумовлені протезним пристроєм, імплантатом та трансплантатом у сечовій системи;

- інфекції та запальна реакція, зумовлені протезним пристроєм, імплантатом та трансплантатом у статевому тракті;

- інфекції та запальна реакція, зумовлені внутрішніми ортопедичними протезними пристроями, імплантатами та трансплантатами;

- інфекції та запальна реакція, пов’язані з іншими внутрішніми протезними пристроями, імплантатами та трансплантатами;

- післяопераційні гнійно-запальні інфекції області хірургічного втручання некласифіковані в інших рубриках міжнародної статистичної класифікації хвороб Х перегляду.