6 Розрахунок теплозасвоєння поверхні підлоги

Комфортні теплові умови у приміщенні для людини можуть бути порушені при інтенсивному теплообміні між теплою ступнею людини і холодною підлогою. Теплообмін буде тим більший, чим більше буде значення теплозасвоєння підлоги. Тому, якщо підлога має температуру поверхні 23 ºС та нижче, необхідно провести розрахунок теплозсвоєння її поверхні (рис.2.2.3).

Показник теплозасвоєння на поверхні підлоги повинен бути не більше нормованого показника теплозасвоєння [2, табл.11].

Знайдемо теплову інерцію 1-го шару:

; (6.1)

то знаходимо теплову інерцію перших двох шарів:

; (6.2)

звідси знаходимо теплову інерцію перших трьох шарів:

; (6.3)

то показник теплозасвоєння поверхні підлоги Y_п визначається за формулою:

(6.4)

Оскільки , то підлога задовольняє вимогам тепло засвоєння і вона може використовуватися у розрахункових умовах.

7 Визначення величини надходжень тепла в будинок від інсоляції

Розрахунок ведемо для липня місяця. В проекті дані дерев’яні вікна з потрійним склінням, які ущільнені пінополіуретановою само затухаючою пінкою. Вікна засклені безбарвним склом товщиною 3мм. Згідно кліматичних умов для м.Хмільник маємо: t_в=21˚С; t_з=18,7˚С; географічна широта - 49˚ північної широти, максимальне надходження тепла о 12 годині опівдні. Для зменшення інсоляції, встановлено внутрішні штори з тонкої тканини середньої по темноті забарвлення. Запиленість повітря в зоні, де розташовано будинок, складає 5 мг/м³.

Розрахунок проводимо згідно СНиП II-33-75.

Надходження тепла в приміщення за рахунок інсоляції та різниці температур внутрішнього та зовнішнього повітря крізь світлові прорізи Q₀, визначаємо за формулою:

, (7.1)

де q′, q′′ – кількість тепла, що надходить в приміщення в липні крізь скління світлових отворів, Вт/м²; F₀=F₀′+ F₀′′ – площа світлових отворів, м²; F₀′, F₀′′ – площі світлових отворів, що опромінюються і не опромінюються прямою сонячною радіацією відповідно,м₂; С – коефіцієнт сонце захисту; R₀ – опір теплопередачі заповнення світлового отвору; t_з, t_в – розрахункові температури зовнішнього та внутрішнього повітря,С.

Значення величин q′ та q′′ для розрахункової години доби (за дійсним сонячним часом) визначають в залежності від географічної широти місця забудови та орієнтації вікон за сторонами світу.

Значення величин q′ та q′′ визначаємо за формулою:

, (7.2)

де q_в.п,, q_в.р – надходження тепла, Вт/м² відповідно від прямої та розсіяної сонячної радіації в липні крізь вертикальне скління світлового отвору; K₁ – коефіцієнт що враховує затінення світлових прорізів та забруднення атмосфери пилом; K₂ – коефіцієнт, що враховує забруднення віконного скла.

, (7.3)

Початкові дані для розрахунку зводимо в таблицю 3.

Таблиця 3 – Початкові дані для розрахунку надходження тепла в будинок від інсоляції

№ п/п	F, м2	Орієнтація за сторонами світу	K1	K2	qв.п, Вт/м2	qв.р, Вт/м2
1	6,57	Пд.	0,6	0,95	317,5	88,39
2	5,85	Сх.	0,6	0,95	65,13	65,13
3	–	Пн.	–	–	–	–
4	8,34	Зх.	0,6	0,95	37,22	72,11

Визначаємо з формул 7.2 і 7.3 кількість тепла, що потрапляє в приміщення у липні через світові прорізі для південної сторони:

; (7.4)

. (7.5)

Визначаємо з формул 7.2 і 7.3 кількість тепла, що потрапляє в приміщення у липні через світові прорізі для східної сторони:

; (7.6)

. (7.7)

Визначаємо з формул 7.2 і 7.3 кількість тепла, що потрапляє в приміщення у липні через світові прорізі для західної сторони:

; (7.8)

. (7.9)

Визначаємо з формули 7.1 потрапляння тепла в приміщення за рахунок сонячної радіації і різниці температур для південної сторони:

. (7.10)

Визначаємо з формули 7.1 потрапляння тепла в приміщення за рахунок сонячної радіації і різниці температур для східної сторони:

. (7.11)

Визначаємо з формули 7.1 потрапляння тепла в приміщення за рахунок сонячної радіації і різниці температур для західної сторони:

. (7.12)

Інсоляція в житлові приміщення:

. (7.13)