2. Аналіз виробничого браку.

Непрямим показником якості продукції є брак. Він по-і діляться на виправний і невиправний, на внутрішній (виявлений на підприємств) і на зовнішній (який виявили покупці). Випуск браку веде до підвищення с/б продукції, зменшення обсягу ТП і РП, до зниження прибутку і рентабельності.

У процесі аналізу вивчають динаміку браку за абсолютною сумою та часткою у загальному випуску ТП; визначають втрати від браку:

1.Собівартість забракованої продукції

2. Витрати на усунення браку

3. Вартість браку за ціною можливого використання

4. Сума вирахувань з винуватих осіб

5. Втрати від браку (п. 1 + п. 2 - п. З - п. 4)

Потім вивчають причини зниження якості і допущеного браку продукції за місцями виникнення та центрами відповідальності і розробляють заходи для усунення їх. Основними причинами зниження якості продукції є погана якість сировини, низький рівень технології, організації виробництва і кваліфікації робітників, аритмічність виробництва тощо.

Одним із побічних показників якості продукції вважається брак, тобто зіпсовані деталі, вузли й готові вироби.

Брак може бути непоправним і поправним. Останній за певних додаткових затрат праці та заробітної плати можна перетворити на якісну продукцію.

На відміну від загальної величини браку, тобто суми цін продукції, яку не можна реалізувати, втрати від браку — це ті витрати, які бере на свій рахунок, тобто на собівартість, підприємство. У табл. 12.12 наведено порядок розрахунку цих двох сум.

Під час аналізу підраховують не тільки загальну суму браку, а й відносну його величину (% браку). Останній показник є дуже зручним для вивчення динаміки утворення браку. Далі необхідно вивчити види, причини й місця виникнення браку. Важливим є визначення також винуватців браку, рівня їхньої кваліфікації і сум­лінності.

Таблиця 12.12

Брак і втрати від браку, тис. грн.

Показник	За мину-лий період	За звітний період	Відхилення
1. Собівартість забракованих виробів і деталей	30	28	–2
2. Витрати на виправлення браку	15	12	–3
3. Загальна сума браку (ряд. 1 + ряд. 2)	45	40	–5
4. Вартість браку за ціною використання	3	4	+1
5. Суми, утримані з постачальників за неякісні матеріали та комплектуючі вироби	3	2	–1
6. Суми, утримані з винуватців браку	1	—	–1
7. Усього повернуто та утримано (ряд. 4 + ряд. 5 + ряд. 6)	7	6	–1
8. Втрати від браку (ряд. 3 – ряд. 7)	38	34	–4
9. Виробнича собівартість продукції	7030	7145	
10. Частка в собівартості продукції, %
а) браку продукції	0,64	0,56	–0,08
б) втрат від браку	0,54	0,48	–0,06

Серйозною проблемою може стати так званий прихований брак, який з різних причин не обліковується під час визначення обсягів робіт, хоч уникнути при цьому фіксації перевитрат ресурсів здебільшого неможливо, як неможливо приховати збільшення питомих витрат основних ресурсів на одиницю відповідної продукції.

Прихований брак може мати статус доброякісної продукції (передовсім це стосується деталей, вузлів і напівфабрикатів). Таке явище є наслідком зменшення вимогливості відділу технічного контролю або його недбалості.

Прихований брак створює враження доброї організації виробництва, його безпроблемності. Проте він накопичується в складі незавершеного виробництва і поступово збільшує ту його частку, котра непридатна для дальшого виробництва. Він порушує ритм роботи і спричиняє несподівані збитки в майбутньому. Саме тому головні зусилля адміністрації слід спрямовувати не на виправлення вже допущеного браку, а на повсякденну профілактичну запобіжну роботу.

Отже, оперативний аналіз випуску продукції має включати як обов’язковий елемент інформацію стосовно кількості зафіксованого браку, причин і місць його виникнення та вжитих запобіжних заходів.

Важливі умови профілактики браку:

— висока культура й організація виробництва;

— стабільний ритм роботи й постачання;

— запровадження у виробництво сучасних технологій і устаткування;

— підвищення кваліфікації персоналу, його дисциплінованості й відповідальності.

Варто пам’ятати, що між якістю продукції і величиною браку існують складні й суперечливі зв’язки. Зростання кількості бракованої продукції не обов’язково спричиняє загальне погіршання її якості, як це іноді вважають. Рівень браку — це передусім показник якості роботи, налагодженості технологічних процесів та існуючої організації виробництва. Боротьба з високим рівнем браку та низькою якістю продукції потребує не розробки поточних заходів, а створення збалансованої і складної системи бездефектної праці.