Лекція 5 закономірності формування пропозиції

5.1 Поняття пропозиції та величини пропозиції

Величина пропозиції — обсяг товару певного виду (у натуральному вимірюванні), який продавці готові (хочуть і можуть) запропонувати протягом певного періоду часу на ринок при певному рівні ринкової ціни на цей товар.

Пропозиція — залежність величин пропозиції на ринку певного товару протягом певного періоду часу (місяця, року), що склалася в певний період часу, від рівнів цін, по яких цей товар може бути проданий.

5.2 Закон пропозиції

Закон пропозиції — підвищення цін звичайно веде до зростання величини пропозиції, а зниження цін — до її зменшення (за інших рівних умов).

Основні чинники формування пропозиції:

— ціни факторів виробництва, використовуваних для виготовлення даного товару при існуючій технології;

— технологія, тобто способи створення товару або організації надання послуги.

Прибуток — різниця між виручкою від продажів товарів або послуг і витратами, необхідними для виробництва і організації продажу цих товарів і послуг.

Найважливіший (хоча і не єдиний) чинник формування пропозиції — витрати на виробництво товарів. Вони утворюють нижню межу ціни.

Проте витрати за своєю природою неоднакові. Всі види витрат можливо розбити на дві категорії:

1) постійні витрати; 2) змінні витрати.

Постійні витрати — це ті витрати, які залишаються одними і тими ж при невеликих змінах об'ємів виробництва товарів або послуг.

Змінні витрати — це ті витрати, які можна змінити в короткостроковому періоді, і тому вони ростуть (скорочуються) при будь-якому збільшенні (зменшенні) об'ємів виробництва.

Середні витрати — витрати на виготовлення одиниці продукції, одержувані діленням загальної суми витрат за певний період часу на кількість виготовленої за цей період часу продукції.

Граничні (маржинальні) витрати — величина, на яку зростає величина загальних витрат фірми при збільшенні кількості випускаємих виробів на одиницю.

Закон убуваючої граничної продуктивності факторів виробництва:

якщо фірма нарощує об'єм використання тільки деяких або одного з факторів виробництва, то приріст випуску, приношуваний додатковими об'ємами цих факторів, врешті-решт почне знижуватися.

5.3 Бухгалтерські і економічні витрати

Нормальний прибуток — дохід, який реально міг би бути одержаний власником капіталу при вкладенні сил і засобів не у власну справу, а в інші комерційні і фінансові проекти з тим же рівнем ризику.

Загальні (сукупні) економічні витрати — сума всіх витрат, пов'язаних із здійсненням виробничої діяльності і залученням для цього всіх типів ресурсів.

Бухгалтерські витрати — витрати, пов'язані з використовуванням на потреби фірми ресурсів, придбаних нею у інших фірм або громадян.

Бухгалтерський прибуток — різниця між виручкою від реалізації і бухгалтерськими витратами фірми.

Економічний прибуток — різниця між виручкою від реалізації і економічними витратами.

Таке розмежування бухгалтерських і економічних витрат, бухгалтерському і економічному прибутку необхідне для кращого розуміння мотивів поведінки виробників і ухвалення розумніших рішень у сфері комерційної діяльності.