Лекція 3 основні проблеми економіки

1. Головні питання вирішувані людством у сфері економіки

Проблеми, які у зв'язку з обмеженістю ресурсів людство вирішує у сфері економіки, можна звести до трьох головних питань:

• ЩО треба виробляти, тобто які товари і послуги повинні бути запропоновані споживачам?

• ЯК виробляти, тобто який із способів виготовлення слідує застосувати?

• ДЛЯ КОГО слід ці товари і послуги виробляти, тобто хто може претендувати на їх отримання в свою власність?

Питання ЩО, ЯК і ДЛЯ КОГО розв'язуються економічною системою суспільства.

Економічні системи – форми організації господарського життя суспільства, що розрізняються за: 1) способом координації господарської діяльності людей, фірм і держави і 2) типом власності на економічні ресурси.

1.2 Типи економічних систем

На основі двох базових ознак:

1. хто володіє капіталом і землею;

2. хто ухвалює рішення про розподіл обмежених ресурсів, ми можемо виділити чотири основні типи економічних систем:

• традиційна;

• командна (соціалізм);

• ринкова (капіталізм);

• змішана.

Традиційна економічна система – спосіб організації економічного життя, при якому земля і капітал знаходяться в загальному володінні племені, а обмежені ресурси розподіляються відповідно до тривало існуючих традицій.

Залишки такого устрою господарського життя можна і сьогодні знайти у племен, що живуть в глухих куточках планети (наприклад, у народів Крайньої Півночі Росії).

Ринкова система (капіталізм) – спосіб організації економічного життя, при якому капітал і земля знаходяться у власності окремих осіб, які і ухвалюють всі господарські рішення, а обмежені ресурси розподіляються за допомогою ринків.

Ця система базується на:

1. праві приватної власності;

2. приватній господарській ініціативі;

3. ринкової організації розподілу обмежених ресурсів суспільства.

Командна система (соціалізм) – спосіб організації економічного життя» при якому капітал і земля реально знаходяться у власності держави, яка також і розподіляє всі обмежені ресурси. Її розробили німецькі політичні діячі К. Маркс і Ф. Енгельс, а реалізували на практиці в нашій країні керівники комуністичної партії В.І. Ленін і І.В. Сталін.

Відповідно до цієї теорії людство могло б різко прискорити свій шлях до висот добробуту і усунути відмінності в індивідуальному добробуті громадян шляхом:

1. ліквідації приватної власності, передачі всіх виробничих ресурсів в загальну власність всіх громадян країни і

2. ведення всієї господарської діяльності країни на основі єдиного загальнообов'язкового плану, який розробляється керівництвом держави на науковій основі.

Змішана економічна система – спосіб організації економічного життя, при якому земля і капітал знаходяться в приватній власності, а розподіл обмежених ресурсів здійснюється як ринками, так і при значній участі держави.

Змішана система зберігає в своїй основі всі елементи ринкової системи (капіталізму), але додає до них різке розширення сфери втручання в економічне життя з боку держави, що використовує в числі інших і командні методи управління. При цьому суспільство:

1. покладає на державу задачу створення широкого асортименту так званих суспільних благ;

2. доручає державі рішення задачі ослаблення зовнішніх ефектів приватнопідприємницької діяльності;

3. довіряє державі перерозподіл частини ресурсів і доходів громадян і фірм заради рішення двох вищезазначених задач, а також деякого ослаблення відмінностей в рівнях доходів і багатства найспроможніших і бідніших громадян.