2. Пізнання, як процес відображення об’єктивного світу свідомістю людини. Форми чуттєвого пізнання. Основні особливості мислення.
Пізнання як процес відображення навколишнього світу свідомістю людини являє собою єдність чуттєвого та раціонального. Чуттєве пізнання відбувається в трьох основних формах - відчуття, сприйняття та уявлення. Раціональне пізнання (латинське слово ratio - розум) часто характеризують як абстрактне мислення (abstractio– відволікання, нехтування, виділення). Отже, раціональне пізнання здійснюється за допомогою розуму та мислення і відбувається в трьох формах – поняття, судження та міркування.
Охарактеризуємо форми чуттєвого пізнання. Відчуття – це процес відображення мозком окремих властивостей (колір, форма, запах, звук, смак та ін.) предметів і явищ навколишнього світу, це чуттєвий образ цих властивостей, який виникає в результаті дії на органи чуття. Відчуття дають матеріал для інших чуттєвих образів – сприйняття та уявлення і для вищого ступеня пізнання – людського мислення. Сприйняття – це чуттєвий цілісний образ предмета чи явища, який виникає в результаті його безпосередньої дії на органи чуття. Наприклад, дивлячись на певне дерево, ми не тільки помічаємо колір кори та листя, форму листя, шум віття, наявність плодів тощо, але сприймаємо це дерево як певний предмет, який відмінний від інших дерев. Уявлення – це чуттєво-наочний образ предметів та явищ навколишнього світу, які сприймалися раніше і збереглися в свідомості, але в даний момент безпосередньо не діють на наші органи чуття. Уявленнями можуть бути не тільки образи предметів, які існують реально, але й неіснуючі предмети, що формуються на основі опису (кентавр, німфа, пегас). Чуттєве пізнання дає людині знання про окремі предмети та про їх окремі зовнішні властивості, але людина такими знаннями обмежуватися не може. Вона прагне до узагальнення уявлень, до проникнення в суть речей, до пізнання законів природи та суспільства, що неможливо без мислення.
На відміну від чуттєвого пізнання, раціональне пізнання дає значно глибшу та ширшу інформацію про об’єкти та явища, оскільки відображає навколишній світ в абстракціях. Абстрагуючись від конкретного в предметах і явищах, абстрактне мислення здатне узагальнювати множину подібних предметів та явищ, відкривати спільні їх властивості. Завдяки здатності абстрагування мислення є вищою формою відображення дійсності. Раціональне пізнання здійснюється з допомогою абстрактного мислення в трьох формах: поняття, судження, міркування.
Вище наведену інформацію стосовно форм пізнання можна узагальнити у вигляді схеми:
Пізнання
Чуттєве
Раціональне(Абстрактне мислення)
Відчуття Уявлення Поняття Міркування
Сприйняття Судження
Раціональне пізнання здійснюється шляхом мислення, яке являє собою активний процес відображення навколишнього світу в людському мозку. Воно може розвиватись тільки на основі відчуттів, сприйняття і уявлень. Поза сприйняттями та уявленнями думка позбавлена будь-якого змісту і не існує. Теоретична і духовна діяльність людини полягає в тому, що людина виділяє певні сторони і властивості об’єкта, який відображається в мозку і ставить їх у відповідні відношення та зв’язки з метою отримання нових знань. В процесі мислення людина використовує всі попередні знання, співставляє думки, аналізує і синтезує їх, розмірковує, з одних думок виводить інші, в яких містяться нові знання. Отже, мислення – це опосередковане, узагальнене пізнання предметів і явищ навколишнього світу, це процес здобуття знань. Л.Толстой відзначав, що “знання лише тоді знання, коли вони здобуваються зусиллям своєї думки, а не пам’яттю.” Тому “важливим завданням цивілізації, - як говорив Т. Едісон, - є навчити людину мислити”. Здатність мислити виникає в людини лише разом з прилученням її до загальнолюдської культури, до знань. Розум і здатність мислити – це величезні дари природи людині. Вони формуються і удосконалюються в ході індивідуального засвоєння знань основ духовної культури. Оволодіти умінням логічно правильно мислити можна тільки після свідомого і ґрунтовного засвоєння положень фундаментальної науки всіх наук – логіки. Мислення ґрунтується на даних, отриманих шляхом чуттєвого пізнання. За допомогою абстрактного мислення людина пізнає такі явища та предмети, які не доступні чуттєвому пізнанню, наприклад, рух планет Сонячної системи, зміну пір року тощо. Отже, абстрактне мислення характеризується такими особливостями:
Мислення відображає дійсність в узагальнених образах. Воно виділяє спільне, суттєве в предметах і явищах та абстрагується від одиничних несуттєвих ознак.
Мислення – це процес опосередкованого відображення дійсності. Шляхом абстрактного мислення людина отримує знання не безпосередньо, а на основі наявних знань. Наприклад, на основі наявного жовтого листя на деревах можна судити про прихід осені.
Мислення нерозривно зв’язане з мовою та мовленням. Кожна думка існує і виникає на базі мови та мовлення. Культура мовлення є вираженням культури мислення. За допомогою мови люди висловлюють і закріплюють результати своєї діяльності, обмінюються думками, добиваються взаємної згоди.
Мислення це процес активного відображення дійсності .Активність характеризує весь процес пізнання і зокрема абстрактне мислення, бо, створюючи абстракції, вона перетворює знання про предмети дійсності, виражаючи їх не тільки природною мовою, але і в символах формалізованої мови.