Основними завданнями і напрямками діяльності наукового това­риства є

1) допомога студентам-першокурсникам в адаптації до навчання в академії, їх активне стимулювання до розкриття своїх наукових здібностей І талантів, а також широке залучення до наукової роботи,

2) сприяння розвитку та росту особистості, розкриття й удоско­налення лідерських якостей,

3) постійна й продуктивна співпраця з викладачами АМУ,

4) набуття необхідного як на сьогоднішній день, так І б недалеко­му майбутньому досвіду наукового, організаційного та Іншого ха­рактеру, у тому числі досвіду публічних виступів перед аудиторією.

Студентське самоврядування покликане забезпечити виконання студентами своїх обов'язків — і це дуже важливо, оскільки не ли­ше успіх навчання, а й результативність будь-якої діяльності взагалі прямо залежить від дисциплінованості та відповідальності людини. Робота в органах самоврядування дозволяє також набути вмінь організовувати колектив І вчасно стимулювати його до дії, формує командне мислення, розвиває альтруїстичні задатки юного "гомо сапієнс"

Для ефективної підготовки кадрового потенціалу країни недо­статньо забезпечити студентів приміщеннями, літературою, меб­лями і викладачами Сприяння створенню відповідних умов для проживання і відпочинку студентів — це стрижень організаційного напрямку допомоги з боку представників органів студентського самоврядування, котрі й повинні скоординувати дії і бажання мо­лоді щодо покращення побутових умов, транспортних послуг та узгодити ці вимоги з керівництвом ВНЗ (в площині фінансових можливостей) Таким чином, питаннями задовільного матеріаль­но-технічного забезпечення гуртожитків, підтримання в них по­рядку, дисципліни, чистоти і тиші, належного часового режиму, функціональної придатності меблів, приміщень, сантехніки І т д займаються саме органи студентського самоврядування — ради гуртожитку або представники відповідного сектора студентського самоврядного органу разом Із відповідальними за це підрозділа­ми навчального закладу Як результат, підвищується не лише фізіологічна здатність молодого організму до сприйняття та за­своєння Інформації, а й покращується соціально-психологічний клімат у середовищі студентів, молодь орієнтується на навчання, а не на вирішення повсякденних проблем, не відчувається в повітрі нервозності, роздратованості. Отже, самоврядування сприяє точнішому розумінню побутових потреб студентів, їхній взаємодії з керівництвом закладу в цьому напрямку, а також вихованню в мо­лоді бережливого ставлення до майна не примусовими методами, а через усвідомлення того, що воно "наше" (а отже, частково І моє), а не чиєсь¹

Аналогічно завдяки самоврядуванню студенти об'єднують свої зусилля в організації діяльності студентських гуртків, товариств, об'єднань, клубів за Інтересами, що формують багатогранне роз­винуту особистість, стимулюють активність майбутнього громадя­нина не лише в спорті чи Інших захопленнях, Інтересах, а й загалом у суспільному житті, виховують толерантного співрозмовника, ко­легу, ділового партнера, здатного зрозуміти позиції І спортсмена, й науковця, і державного службовця, і будь-кого Іншого.

Робота в органах студентського самоврядування формує вміння розподіляти функції між гуртками, клубами, об'єднаннями, а також власними секторами І конкретними відповідальними особами, працювати з обмеженими за розмірами фінансовими та матеріаль­ними цінностями, економити, підвищувати ефективність заходів та програм, спрямованих на вдосконалення навчально-виховного процесу; допомагає в самоорганізації І привчає молодого громадя­нина відповідально виконувати покладені на нього завдання визначати цілі своєї діяльності І досягати поставленої мети в умовах морально-правового середовища

Однією з важливих функцій органів студентського самоврядуван­ня, спрямованих на вдосконалення навчально-виховного процесу, є організація співробітництва зі студентами Інших вищих навчаль­них закладів та молодіжними організаціями, що сприяє розвитку впевненості в собі, захищеності, політичної та професійної незаангажованості, широкому, з погляду спеціальності, пізнанню різно­барвного життя, взаємозбагаченню професійним І життєвим досвідом, обміну знаннями та Ідеями Особливо вагомою в цьому сенсі є співпраця органів студентського самоврядування між со­бою та об'єднання їх зусиль заради захисту прав Інтересів сту­дентства, створення координаційних І виконавчих колегіальних ор­ганів для взаємодії студентства з державними структурами та орга­нами місцевого самоврядування, студентськими громадськими ор­ганізаціями Такий процес формує в майбутніх лідерів навички спів­праці з керівниками та виконавцями різного Ієрархічного І про­фесійного рівня, які мають різні політичні погляди, збагачує досвід ведення переговорів з високими чинами "на чужій території" (в їхніх просторих кабінетах), учить, як знаходити партнерів-однодумців І водночас досягати власних шлей, йдучи на компроміс та відстоюючи свої інтереси. Викладачі цьому не вчать.

Керівництво "молодих" недержавних вищих навчальних закладів Іще не розробило системи пошуку вакантних робочих місць для за­повнення їх своїми випускниками, тому важливим напрямком ро­боти органів студентського самоврядування в таких закладах є сприяння працевлаштуванню випускників Така робота самовряд­них органів дарує студенту надію на щасливе майбутнє, адже ро­бота займатиме велику його частину І суттєво впливатиме на рівень життя Результат такої роботи — кожен студент отримує по­зитивний заряд стимулюючої енергії, котра так необхідна для успішного навчання в повсякденній боротьбі зі своїми бажаннями відпочити, пограти в щось, поговорити ні про що, подивитися те­левізор і т д

Т ак, у ході роботи на факультеті менеджменту АМУ семінару під назвою "Як знайти роботу своєї мрії, на який студентська рада спільно з відділом практики запросила працівників відділ і в кадрів таких компаній, як "Проктор енд Гембл", "Укрсиббанк", "Софтлайн", Школа торгового представника, більшість учасників відміти­ли, що в них з'явився новий погляд на навчання та на можливості використання його результатів для успішного працевлаштування Тому тут у перспективі планується розробити методологію прове­дення такого рівня конференцій І семінарів Питання, яке не­обхідно вирішити, має двостороннє значення, оскільки саме органи студентського самоврядування повніше усвідомлюють потреби молодих майбутніх спеціалістів, а адміністрація повинна бути зацікавлена в спрямованих на набуття знань студентах

Закон України "Про вищу освіту" до компетенції органів студентського самоврядування відносить І участь у вирішенні питань міжнародного обміну студентами, що дає можливість виконати заповіт Кобзаря "І чужому навчайтесь" в оновленій Інтерпретації прогресивного демократичного українського студентства

Важливим завданням студентського самоврядування є сприяння організації проходження навчальної практики студентів Інколи об'єкти досліджень не надають (або надають в недостатньому об­сязі) практикантам Інформації, необхідної для написання наукових робіт, пояснюючи це банальним приводом — "комерційна таємни­ця" А теорія без практики неефективна Тому й у цьому напрямку студентська коаліція є резервом для підвищення кваліфікаційної підготовки молоді.

Вищим органом студентського самоврядування є загальні збори (конференція) студентів вищого навчального закладу, які ухвалю­ють положення про студентське самоврядування, обирають вико­навчі органи студентського самоврядування та заслуховують їх звіти, визначають структуру, повноваження та порядок обрання ви­конавчих органів студентського самоврядування Як бачимо, таке врядування є реальним фундаментом розвитку самоврядування в усіх галузях українського суспільства Студентське самоврядуван­ня формує реальних лідерів народовладдя Тому багато в чому майбутнє нашого суспільства залежить від того, як будуть навчені І виховані представники та лідери студентського самоврядування

Студентське самоврядування вимагає виділення адміністрацією навчального закладу більшої кількості різних ресурсів на потреби сучасних спудеїв, що, в свою чергу, значно покращує всі необхідні умови для ефективного та плідного навчання: від забезпечення фізіологічних потреб людини (наприклад достатнього і своєчасного сну або необхідного для здоров'я молоді гарячого нефастфудівського харчування за прийнятну ціну) до формування сприятли­вого для виховання активного і водночас відповідального громадянина.

Отже, студентське самоврядування в університеті функціонує з метою забезпечення виконання студентами своїх обов'язків та за­хисту їхніх прав і сприяє гармонійному розвитку особистості сту­дента, виявленню в нього організаційних здібностей та творчого потенціалу, формуванню високопрофесійних та організаторських навичок майбутнього спеціаліста народного господарства неза­лежної України. Органи студентського самоврядування створю­ються та функціонують на принципах демократичності, гуманізму, гласності і рівноправності всіх їх членів, формуючи гідного грома­дянина України на основі загальнолюдської моралі, національної культури, традицій та духовності українського народу.

Мабуть, саме тому органи студентського самоврядування функ­ціонують уже в багатьох вищих навчальних закладах України, їхня структура, форми, діяльність і механізм проведення виборів до них, завдання І повноваження в кожному університеті мають свої особливості. Починають активізувати свою роботу і клуби студент­ського самоврядування. Безумовно, все це сприяє позитивному формуванню майбутніх спеціалістів, їх морально-духовному ви­хованню. Але, на жаль, наразі спостерігається велика пасивність українських студентів у відношенні до заходів, які проводять вищі навчальні заклади та органи студентського самоврядування. Це, на мою думку, пов'язано з тим, що молодь не відчуває себе активним суб'єктом студентського життя, яке протікає з навчальних закла­дах. Причина — наявні майже в усіх ВНЗ України глибинні недоліки в питаннях студентського самоврядування.

1. Вищі навчальні заклади не мають на сьогодні чіткої концепції щодо організації студентського самоврядування та виховної робо­ти Із молоддю. Рішення органів студентського самоврядування ма­ють дорадчий характер.

2. Університети (інститути) не проводять загально-університет­ських семінарів Із студентського самоврядування. Багато університетів не створюють позанавчальних груп для політичного виховання студентів. Це пов'язано із забороною політичної діяльності в стінах навчальних закладів та відсутністю у студентів зацікавленості таки­ми питаннями, як політика, мораль, релігія, філософія тощо.

3. Комерційні ВНЗ України не мають ніяких структур, які повинні були б захищати права студентів, створювати умови для розвитку інституту самоврядування. Лише на папері, в декларативній формі оформлені заяви ректоратів приватних закладів про "життя та роз­виток" студентських ініціатив і самоврядування. Головною пробле­мою розвитку студентського самоврядування в недержавних ви­щих навчальних закладах є їх бажання заробити і нічого більше. Будь-які вимоги студентів не сприймаються, а їхня боротьба за свої права утискується. ВНЗ переслідує свій інтерес — заробити гроші. Інтерес студентів як споживачів — у тому, щоб віддати гроші за якісні послуги. Гарні послуги коштують дорого, і далеко не всі за них можуть заплатити. "Молоді" ВНЗ не мають авторитету вправ­ного "коваля кадрів", тому приваблюють низькою ціною, а за нею сховано малі витрати на якість послуг — організаційних, навчаль­них, виховних, побутових, розважальних. Не всі ще зрозуміли по­требу в якісних кадрах, а тому й вищі навчальні заклади не намага­ються готувати конкурентоспроможних спеціалістів, а їх керівники (власники) не усвідомлюють ролі й ефективності студентського са­моврядування в розвитку навчально-виховного процесу, бо не ба­чать потреби в удосконаленні.

4. Для нині існуючих студентських профбюро факультетів та профкомів університетів важливе значення мають проблеми, по­в'язані з їх внутрішнім життям. Це некомпетентність штату такого профбюро або профкому, незадоволення прохань і вимог сту­дентів, недостатність фінансування студентських профорганізацій. Це, зрозуміло, викликає апатію в студентів, котрі насамкінець втра­чають своє зацікавлення до участі в роботі з цими структурами.

Отже, вихід один — розвивати студентське самоврядування, на яке можна покласти значну частину функцій навчального закладу при мінімальних витратах. І вівці будуть цілі, і вовки — ситі. Тому, на мій погляд, держава повинна законодавчо зобов'язати розвивати студентське самоврядування в комерційних навчальних закладах і заохочувати його функціонування в державних.

У вступній частині лекції ва­жливо наголосити, що проб­леми самоврядування у закла­дах освіти набули значної ваги наприкінці XX - початку XXI століття, тобто в період ста­новлення української, суверен­ної незалежної, соціальної, пра­вової держави. Чому ці питан­ня потребують особливої ува­ги в сучасних умовах? На на­шу думку, можна виділити та­кі чинники,

По-перше, відбувається активне утвердження демократичних засад в усіх секторах життєдіяльності українського суспільства. *

Треба наголосити, що ідеї де­мократизації суспільних відно­син проймають всі складові Програші Президента України «Десять кроків назустріч людям» та Програми діяльності уряду «Назустріч ладам», ними напо­внено новий етап розвитку української національної еко­номіки, освіти, науки, культу­ри. Студентське самоврядуван­ня потребує подальшого роз­витку і збагачення новітніми де­мократичними ідеями.

По-друге» інтеграція України в .Європейське співтовариство та перехід до ринкової еконо­міки, безумовно, глибоко за­чіпають всі складові освітньої галузі, потребують її демокра­тизації, за принципами Болон­ського процесу студентство розглядається як партнер.

По-третє, студентство у всі ча­си було своєрідним «баромет­ром» соціально-економічного та політичного стану суспільс­тва. Молодь є найменш кон­сервативною за своїми цінніс­ними орієнтаціями соціальною верствою населення, найбільш чутливо реагує на соціальні змі­ни, їй притаманне негативне ставлення до порушення демо­кратичних норм, законів, мо­ральних принципів. Можна з повним правом розглядати мо­лодь, особливо студентство, як «соціальний нерв суспільства». Невипадково у цих програм­них документах нової україн­ської влади головний страте­гічним резервом соціально-економічних реформ та духо­вно-культурних перетворень в Україні визначено молодь, яка озброєна освітою європейсько­го рівня та вихована на демок­ратичних здобутках сучасної цивілізації. Тому в нових умо­вах переходу до постіндустріального розвитку України, формування інформаційного суспільства молодіжна політи­ка української держави і, пе­редусім, забезпечення молоді права на освіту посідають пріоритетне місце.

По-четверте, студентське са­моврядування - важливий фа­ктор розвитку і модернізації су­спільства; виявлення потенцій­них лідерів, вироблення в них навичок управлінської та ор­ганізаторської роботи з коле­ктивом, формування майбут­ньої еліта нації.

По-п'яте, опора на ініціати­ву, активну життєву позицію, єв­ропейські ціннісні орієнтації студентства є реальним показ­ником цивілізованості суспіль­ства, утвердження в ньому де­мократичних начал. Важливо чітко усвідомити, що успішна розбудова Української держави залежить від самосвідомості, са­модостатності, незаангажованості, свободи мислення, наполе­гливої праці кожного молодо­го громадянина України.

Проте проголошення декла­рацій про студентське самовря­дування та реальний його стан в окремих вищих навчальних закладах не завжди збігаються. Саме цим пояснюється підви­щена увага нової влади до про­блеми студентського самовря­дування. Участь студентів в управлінні вищим навчальним закладом - це конкретний вияв демократизації вищої шко­ли, утвердження її автономії.

Конкретні організаційні заса­ди розвитку вищої освіти щодо підготовки фахівців, розширен­ня доступу до вищої освіти гро­мадян України, духовного відро­дження та розвитку української мови, надання автономії вищим навчальним закладам, оптимізація мережі вищих навчальних за­кладів, впровадження системи зовнішнього тестування, утвер­дження студентського самовря­дування, розширення міжнаро­дного обміну студентами та ви­кладачами, збільшення держав­ного замовлення на підготовку фахівців, надання потужної фі­нансової підтримки вищій осві­ті, боротьба з корупцією та ха­барництвом викладено у висту­пі Президента України на засі­данні підсумкової колегії Міні­стерства освіти і науки України 24 березня 2005 року.

Виходячи з програм Прези­дента та уряду України, підсумкова колегія Міністерства освіти і науки України визна­чила п'ять пріоритетних напря­мів діяльності в галузі освіти і науки на найближчий період: досягнення європейського рів­ня якості освіти, забезпечення доступності освіти, духовної зорієнтованості та демократиза­ції освіти, соціального благо­получчя науковців і педагогів, реалізації формули «щасливий учитель — щасливий учень», розвитку суспільства на осно­ві нових знань.

При висвітленні другого пи­тання доцільно наголосити, що методологічні засади громадян­ського самоврядування відо­бражено в Конституції Украї­ни, а питання студентського са­моврядування у Законах Укра­їни «Про освіту», «Про вишу освіту» та концептуальних за­садах щодо стратегії і основ­них напрямів розвитку освіти у першій чверті XXI століття (Національна доктрина розви­тку освіти, розд. У), інших нор­мативно-правових документах. Проблему студентського самоврядування необхідно роз-штати як конкретизацію, роз­гортання громадського само­врядування у вищих навчаль­них закладах. У лекції треба розкрити ідею, що демократи­чне суспільство не можна по­будувати на засадах авторита­ризму.

Багато уваги питанням сту­дентського самоврядування приділено в доповідях Прези­дента України на підсумковій колегії Міністерства освіти і науки України «Вища освіта і наука — найважливіші сфері відповідальності громадянсько­го суспільства та освой інноваційного розвитку» (березень, 2005 р., м. Київ) та доповіді на Всеукраїнському форумі «Турбота про вчителя — надія м майбутнє» (травень, м. По­лтава). Президент наголосив на необхідності широкого за­лучення до управління нав­чальними закладами студент­ської молоді. Водночас він поставив завдання сміливо по­збуватися у цій роботі фор­малізму та адміністрування.

Шляхи реалізації завдань щодо студентського самовря­дування, які визначив Прези­дент України, обговорено на зустрічі міністра освіти і нау­ки України Станіслав Ніколаєнко з представниками сту­дентського самоврядування ЗО вищих навчальних закладів України (березень, 2005 р.). У виступах міністра та учасників зустрічі важливе місце було від­ведено питанням матеріальної підтримки студентської моло­ді, нових підходів до формуван­ня стипендіальних фондів, за­лучення студентів до управлін­ня вищими навчальними закла­дами. Особливо наголошувало­ся, що без розв'язання проб­лем студентського самовряду­вання не можна вибудувати єв­ропейську якість освіти, готу­вати конкурентоспроможних фахівців.

Фундаментальні положення багатьох відомих педагогів і пси­хологів України покладено в основу практичної діяльності студентських колективів, це сприяло переходу вищих нав­чальних закладів з авторитар­ної педагогіки до педагогіки співпраці і толерантності.

Для організаційного та нау­ково-методичного забезпечен­ня впровадження студентсько­го самоврядування у вищих навчальних закладах Міністер­ство освіти і науки України на­казом від 03.04.01 № 166 затвер­дило «Положення про студент­ське самоврядування у Інших навчальних закладах». У ньому визначається сутність студент­ського самоврядування, права й обов'язки студентів. «Само­врядування у вищому навчаль­ному закладі — це самостійна громадська діяльність студен­тів із реалізації функцій упра­вління вищим навчальним за­кладом, яку визначають ректо­рат (адміністрація), деканати (відділення) і здійснюють сту­денти відповідно до мети і за­вдання, що стоять перед сту­дентськими колективами».

Належне місце в матеріалах лекції має посісти питання що­до створення у вищих навчаль­них закладах органів студент­ського самоврядування, розви­тку його основних напрямів. Вони покликані сприяти гар­монійному розвитку особисто­сті студента, формувати нави­чки майбутнього організатора, керівника.

Студентське самоврядування здійснюється на рівні академі­чної групи, відділення, факуль­тету, гуртожитку, вищого навчального закладу. Залежно від контингенту, типу та спе­цифіки навчального закладу студентське самоврядування може здійснюватися на рівні курсу, спеціальності, студент­ського містечка, іншого стру­ктурного підрозділу. Вищим органам студентського само­врядування є загальні збори (конференція). Виконавчий орган студентського самовря­дування може мати різномані­тні форми: студентська спіл­ка, сенат, парламент, старостат, студентська навчальна (наукова) частина, студентсь­кий деканат, рада тощо. Не­зважаючи на те, що студентсь­кі об'єднання можуть бути рі­зними за формами, їхні завдан­ня однакові. Згідно із статтею 38 Закону України «Про вищу освіту» основними завданнями органів студентського самовря­дування є: забезпечення і захист прав та інтересів студентів, зо­крема щодо організації нав­чального процесу; забезпечен­ня виконання студентами сво­їх обов'язків; сприяння нав­чальній, науковій та творчій ді­яльності студентів; створенню умов для проживання та від­починку студентів; сприяння діяльності студентських гуртків, товариств, об'єднань, клубів за інтересами; організація співро­бітництва зі студентами інших вищих навчальних закладів і молодіжними організаціями; сприяння працевлаштуванню випускників; участь у вирішен­ні питань міжнародного обмі­ну студентами.

Керівники студентських пре­дставницьких органів за поса­дою входять до складу вчених рад вищих навчальних закла­дів, керівники студентських представницьких органів фа­культетів — до вчених рад фа­культетів.

Впровадження студентського самоврядування у вищих нав­чальних закладах є конкретною реалізацією громадянських прав студентів, формування в них по­чуття відповідальності, вміння розв'язувати соціальні, еконо­мічні та культурно-освітні про­блеми. Водночас студентське самоврядування є дієвою фор­мою самовиховання. Міністр Станіслав Николаєнко відзначив,

що Міністерство освіти і науки України зацікав­лене в тісній співпраці зі сту­дентським самоврядуванням щодо вирішення всього багато­гранного спектру питань - сти­пендій, гуртожитків, оздоров­лення, культурно-спортивної роботи. Він, зокрема, наголо­сив: «Ми будемо разом займа­тися проблемами підвищення якості знань, вихованням спра­вжнього патріота для того, щоб ви отримали професію і освіту європейського рівня».

Студентське самоврядування сприяє задоволенню молодіж­них потреб, реалізації студент­ських інтересів, є середовищем спілкування і взаємодії моло­ді. Необхідно враховувати, що в студентському «суспільстві» діють, крім загальноприйнятих законів, норм поведінки, спе­цифічні норми і правила, пра­ва і свободи, обов'язки і від­повідальність.

Студентські організації є посередником між адміністрацією вищих навчальних закладів та студентськими колективами. Проте важливо враховувати, що студенти виявляють най­більшу довіру органам студент­ського самоврядування. Не­формальна ініціатива студент­ства має великий вплив на мо­лодь, сприяє розвитку здібно­стей, розв'язанню різноманіт­них проблем з навчання, про­ведення дозвілля тощо.

У студентському середовищі активно розвиваються різні неформальні студентські ініціативи - так звані «молодіжні субкультури».

Останнім часом в Україні відроджено рух студентських будівельних загонів (більш як со­рок років тому його було за­початковано в Україні). Доре­чно навести вражаючі показни­ки щодо цього. У студентських загонах за час їх існування пра­цювало близько п'яти мільйо­нів студентів, які отримали можливість набути практичних професійних та управлінських навичок. Для студентів буде цікаво дізнатися, що студентські загони стали школою громадян­ського становлення для багатьох знаних сьогодні науковців, гро­мадських і політичних діячів України. Через студентські «університети» пройшли Голо­ва Верховної Ради України, академік ПАН України Володимир Литвин; президент АПН України, академік НАН Украї­ни Василь Кремень; академік АПН України Іван Зязюн; рек­тори вищих навчальних закла­дів - Віталій Бабак, О.Волков, Микола Дмитриченко; заступник міністра МОН України Анато­лій Богомолов та багато інших.

У контексті європейської ін­теграції ключовим завданням освітньої галузі є утвердження фундаментальних цінностей за­хідної культури: парламентари­зму, прав людини, прав націо­нальних меншин, свободи пе­ресування, свободи отримання освіти будь-якого рівня та ін., що є невід'ємним атрибутом громадянського демократично­го суспільства. Особливої ак­туальності ці проблеми набу­вають після приєднання Укра­їни до Болонського процесу — одного із інструментів інтегра­ції України в Європу.

У лекції треба стисло оха­рактеризувати основні прин­ципи Болонського процесу (суть, завдання), заходи Міні­стерства освіти і науки Укра­їни, диши* навчальних закла­дів щодо впровадження вимог Болонського процесу. Важли­во нагадати студентам, що в Україні більш як сто вищих навчальних закладів беруть участь в експерименті з упро­вадження кредитно-модульної системи організації навчально­го процесу та модульно-рєйтингової системи контро­лю знань студентів.

Лише активна участь вищих навчальних закладів та студентів у Болонському процесі мо­же забезпечити його тривалий успіх. У Болонському процесі конструктивна роль відводить­ся студентським спілкам, наго­лошується, що студентство е повноправним партнером в управлінні вищою освітою. Приєднання України до Болон­ського процесу значно розши­рює демократичні засади осві­тнього процесу, мобільність студентів та неформальну їх освіту, відкриває можливості брати участь у виконанні ши­рокомасштабних навчальних програм. Йдеться про такі з них, як «Історія європарламенту», «Етапи євроінтеграції», «Європейський союз та векто­ри зовнішньої політики Украї­ни», «Політичні системи зару­біжних країн» тощо. Болонсь­кий процес орієнтує вищі навчальні заклади на залучен­ня студентів — як компетент­них, активних і конструктивних партнерів - до формування зо­ни європейської вищої освіти. Належне місце в матеріалах лекції має посісти питання що­до створення у вищих навчаль­них закладах органів студент­ського самоврядування, яке сприятиме гармонійному роз­витку особистості студента. Досить послатися на досвід Ки­ївського національного торго­вельно-економічного універси­тету. У цьому навчальному за­кладі студентське самовряду­вання функціонує як система і процес реалізації своїх прав, обов'язків та ініціатив через ухвалення рішень та їх утілен­ня в реальність. Студентське самоврядування регламентують Статут університету і «Поло­ження про студентське само­врядування в Київському націо­нальному торговельно-еконо­мічному університеті», поста­нови вченої ради, накази рек­тора.

Системний підхід до організації студентського самовряду­вання характеризується тим, що воно охоплює усі сфери життєдіяльності університету: навчально-виховну, науково-дослідну. спортивно-оздоровчу -роботу, побут, відпочинок, до­звілля, участь у суспільно-громадському житті, - та фун­кціонує на всіх рівнях: акаде­мічної групи, факультету, гур­тожитку, університету тощо. Студентське самоврядування визначає основні форми й на­прями своєї діяльності. Воно стало важливим фактором і умовою вдосконалення нав­чально-виховного процесу, спрямованого на якісне навча­ння, сприяння діяльності сту­дентських наукових гуртків, то­вариств, об'єднань, клубів за ін­тересами, працевлаштування випускників, виховання духов­ності та культури студентів, формування у студентської мо­лоді національно-громадянсь­кої позиції, соціальної актив­ності, оволодіння навичками організатора, керівника, фор­мування громадянської полі­тичної культури, становлення особистості нового типу. В цьо­му закладі вищим органом сту­дентського самоврядування є загальні збори (конференція) студентів університету, факуль­тету, гуртожитку, які ухвалю­ють «Положення про студент­ське самоврядування»; обира­ють виконавчі органи студент­ського самоврядування та за­слуховують їх звіти; визначають структуру повноваження й по­рядок обрання виконавчих ор­ганів студентського самовряду­вання. Самоврядування в уні­верситеті стало тим підґрунтям, на якому майбутні спеціалісти набувають організаторських і управлінських навичок.

Окремо можна зупинитися на Цікавому, продуктивному досвіді роботи благодійної організа­ції «Фонд сприяння розвитку студентського самоврядування «Уиіверсітас» (Проект здійснюється за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження»). Цей фонд створив «гарячу лінію» «Студзахист». У рамках проекту надаються консультації у двох на­прямах: захист прав студентів і розвиток студентського самовря­дування. «Гарячу лінію» було за­сновано під час Помаранчевої революції для громадського за­хисту студентів від можливих по­літичних утисків. Сьогодні сферу застосування «Студзахисту» розширено. Проект передбачає інформаційну та юридичну під­тримку у випадки, коли студент зазнає утисків за свої політичні погляди чи громадську діяль­ність, релігійну, національну, со­ціальну чи будь-яку іншу прина­лежність. Особлива увага зосе­реджується на запобіганні проб­лемам, пов'язаним зі зміною навчального закладу, поновлен­ням студентів, конкретизацією та роз'ясненням наданих студентам прав та їх розв'язанні Студенти отримують поради, як юридич­не грамотно боротись із хабар­ництвом у ВНЗ, неякісним рів­нем викладання. Згідно з цим про­ектом також узагальнюються проблеми в галузі студентського самоврядування. Конкретні про­позиції щодо вдосконалення нормативно-правової бази буде спрямовано до профільних пар­ламентських та урядових підроз­ділів.

Три українських вищих навчальних заклади, а саме: Черкаський національний уні­верситет ім. Богдана Хмельни­цького, Вінницький національ­ний технічний університет. Київський міжнародний уні­верситет разом із Всеукраїнсь­кою студентською радою взя­ли участь у здійсненні Євро­пейського проекту з програми Тетриз для вивчення та впро­вадження у ВНЗ України єв­ропейської практики студент­ського самоврядування. Підго­товлено методичні матеріали «Європейська практика студент­ського самоврядування в університетах України» за редакцією професора Буяльської Т.Б., Вінниця, 2005. Ці матеріали ви­користані при укладанні методичних рекомендація до лекції про студентське самовряду­вання.

Як засвідчують актори цих методичних матеріалів, ознайо­млення зі студентським само­врядуванням у вищих навчаль­них закладах Франції, Великої Британії та Північної Ірландії показало, що воно в основно­му зорієнтоване на: захист ін­тересів студентів на всіх рів­нях вищої освіти; реалізацію студентських ініціатив в нав­чально-виховному процесі, а також в науковій, професійній, культурній та інших соціаль­них сферах діяльності; підви­щення ефективності взаємодії міх студентами та університет­ською адміністрацією; забезпе­чення студентських прав і сво­бод відповідно до громадянсь­ких норм, що діють у суспіль­стві; співпрацю з державними та місцевими органами влади; організацію побуту, різномані­тних форм дозвілля, подоро­жей, працевлаштування студен­тів; створення нового інфор­маційного простору для студен­тів університету та їхній зв'я­зок із світовими інформацій­ними джерелами.

Не вдаючись до історії ста­новлення студентського само­врядування у вищих навчальних закладах Європи, використає­мо лише досвід цієї роботи у вищих навчальних закладах Франції та Великої Британії.