
- •Глава 1
- •1.1. Історія розвитку стандартизації
- •1.2. Міжнародна організація зі стандартизації
- •Глава 2
- •2.2. Значення метрології для науково-технічного прогресу та промисловості
- •2.3. Міжнародні метрологічні організації
- •2.4. Державні метрологічні організації
- •2.5. Актуальні проблеми метрології
- •2.6. Види фізичних одиниць
- •2.7. Системи фізичних одиниць величин
- •2.8. Міжнародна система одиниць
- •2.9. Основні одиниці системи сі
- •2.10. Похідні одиниці системи сі
- •2.11. Кратні та частинні одиниці
- •2.12. Основні поняття про вимірюваня
- •2.13. Класифікація вимірювань
- •2.14. Принципи та методи вимірювання
- •Глава 3 Національна стандартизація
- •3.1. Національний стандарт дсту 1.0:2003
- •3.2. Нормативні посилання
- •3.3. Терміни та визначення понять
- •3.4. Мета, принципи та основні завдання стандартизації
- •Основні завдання стандартизації полягають у тому, щоб забезпечити:
- •3.5. Суб'єкти стандартизації
- •3.6. Об'єкти стандартизації
- •3.7. Нормативні документи
- •3.8. Позначення нормативних документів
- •3.9. Організація робіт зі стандартизації
- •Керування та координування діяльності у сфері стандартизації
- •Технічні комітети стандартизації
- •3.10. Стандартизація та суміжні види діяльності
- •3.10.1.Сфера застосування
- •3.10.2.Основні положення
- •3.10.3. Стандартизація
- •3.10.4. Мета стандартизації
- •3.10.5. Нормативні документи
- •3.10.6. Органи, відповідальні за стандарти і регламенти
- •3.10.7. Види стандартів
- •3.10.8. Гармонізація стандартів
- •3.10.9. Зміст нормативних документів
- •3.10.10. Структура нормативних документів
- •3.10.11. Розроблення нормативних документів
- •3.10.12.Застосування нормативних документів
- •3.10.13. Посилання на стандарти в регламентах
- •3.10.14. Встановлення відповідності загалом
- •3.10.15. Визначення характеристик
- •3.10.16. Оцінювання відповідності
- •1.10.17. Запевнення у відповідності
- •3.10.18. Угоди про затвердження та визнання
- •3.10.19. Акредитація органів встановлення відповідності та осіб
- •Глава 4
- •Кодекс усталених правил стандартизації
- •Дсту і5о/іес сілбе 59:2000.
- •Національний стандарт україни
- •4.1. Вступ
- •4.2. Визначення понять
- •4.3. Загальні положення
- •4.4. Процедури розроблення стандартів
- •4.5. Сприяння міжнародній торгівлі
- •4.6. Участь у процесі розроблення стандартів
- •4.7. Координація та інформація
- •Додаток 1 до угоди сатт-1991 про технічні бар'єри в торгівлі
- •Додаток б (довідковий) Стандарти й інформаційні системи та послуги isonet стосовно стандартів
- •Глава1...........................................................................................................................2
- •1.1.Історія розвитку стандартизації...........................................................................2
- •Глава2...........................................................................................................................7
- •Глава3.........................................................................................................................27
- •Глава4: кодекс усталених правил стандартизації дсту
- •Література
4.2. Визначення понять
Кодексі використано визначення понять з Настанови ISО/ІЕС '1991. їх треба використовувати всім органам, які затверджують стандарти за процедурами, що базуються на засадах консенсусу. Ці органи становлять підгрупу, описану з додатку 3 Угоди САТТ-1991 з технічних бар'єрів у торгівлі, як пояснено в додатку А до цього Кодексу.
4.3. Загальні положення
Цей Кодекс призначено для застосування будь-якими урядовими чи неурядовими органами стандартизації на рівнях міжнародному, регіональному, національному чи національної підпорядкованості. Органи стандартизації, що приймають цей кодекс, можуть повідомити про це орган-член ISO чи ІЕС у своїй країні, який надішле повідомлення до Інформаційного центру ISO/ІЕС у Женеві. Повідомлення повинно містити назву й адресу відповідного органу, напрям його теперішньої та подальшої діяльності у сфері стандартизації. Регіональні або міжнародні органи стандартизації в країнах, де немає органів-членів ISO чи ІЕС, можуть повідомити про прийняття ними цього Кодексу безпосередньо в Інформаційний центр ISO /ІЕС.
Члени ISO повинні докласти зусиль для того, щоб стати членами ISONЕТ, або призначити для цього інший орган, а також прагнути отримати найвигідніший статус члена ISONET. Інші органи стандартизації повинні робити всі можливі спроби приєднатися до ISONET (опис системи ISONET див. у додатку В).
Орган стандартизації повинен уважно розглядати і мати можливість консультуватися з приводу заяв щодо застосування цього Кодексу, зроблених іншими органами стандартизації, що прийняли цей Кодекс. Орган стандартизації повинен намагатися розв'язати будь-які питання, порушені у скаргах.
4.4. Процедури розроблення стандартів
Письмово викладені процедури, вироблені на засадах консенсусу, повинні визначати послідовності дій щодо розроблення стандартів.
Орган стандартизації повинен мати копії документів, у яких викладено ці процедури, щоб своєчасно видавати їх на запити зацікавлених сторін.
Ці письмові процедури повинні передбачати зрозумілий, реальний та легкоздійсненний апеляційний механізм об'єктивного реагування на будь-які суттєві процедурні скарги.
Повідомлення про діяльність у сфері стандартизації треба подавати у зручний спосіб, щоб давати можливість для співпраці зацікавленим особам чи організаціям. Це означає, що треба вчасно повідомляти у відповідний спосіб про нову, поточну чи завершену діяльність з розроблення стандартів та інформувати про зміни стану справ, якщо це потрібно.
Національна примітка. Про діяльність у сфері стандартизації щорічно повідомляє Український науково-дослідний і навчальний центр стандартизації, сертифікації та якості (УкрНДНЦ), публікуючи і розсилаючи міністерствам (відомствам), МТК або ТК у двотижневий термін з дня затвердження «Програму робіт зі стандартизації».
На вимогу будь-якої зацікавленої сторони орган стандартизації повинен швидко забезпечити чи домовитися про забезпечення її копією поданого на розгляд проекту стандарту, щоб отримати зауваження. Плата за цю послугу, крім реальної вартості доставлення, повинна бути однаковою для внутрішніх та закордонних сторін. Зацікавлені сторони, де б вони не були, повинні мати можливість розглядати проекти стандартів та давати зауваження до них. Усі зауваження і пропозиції треба негайно розглянути і дати на них відповідь і, якщо це потрібно, пояснити, наприклад, чому треба відхилитися від відповідних міжнародних стандартів.
Офіційне затвердження стандартів повинне ґрунтуватися на засадах консенсусу.
Усі стандарти треба періодично переглядати та своєчасно вносити до них зміни. Пропозиції щодо розроблення нових стандартів чи ішесення змін до чинних стандартів, якщо їх подано на розгляд згідно з відповідними процедурними правилами будь-якою зацікавленою особою чи організацією, де б вона не була, треба негайно розглядати. Усі затверджені стандарти повинні бути опубліковані протягом часу, встановленого чинним законодавством, для будь-якої особи, де б вона не мешкала, у прийнятний термін та за помірну плату по-ішнні бути зроблені копії.
Відповідні офіційні документи з розроблення стандартів потрібно належним чином зберігати.