
- •Глава 1
- •1.1. Історія розвитку стандартизації
- •1.2. Міжнародна організація зі стандартизації
- •Глава 2
- •2.2. Значення метрології для науково-технічного прогресу та промисловості
- •2.3. Міжнародні метрологічні організації
- •2.4. Державні метрологічні організації
- •2.5. Актуальні проблеми метрології
- •2.6. Види фізичних одиниць
- •2.7. Системи фізичних одиниць величин
- •2.8. Міжнародна система одиниць
- •2.9. Основні одиниці системи сі
- •2.10. Похідні одиниці системи сі
- •2.11. Кратні та частинні одиниці
- •2.12. Основні поняття про вимірюваня
- •2.13. Класифікація вимірювань
- •2.14. Принципи та методи вимірювання
- •Глава 3 Національна стандартизація
- •3.1. Національний стандарт дсту 1.0:2003
- •3.2. Нормативні посилання
- •3.3. Терміни та визначення понять
- •3.4. Мета, принципи та основні завдання стандартизації
- •Основні завдання стандартизації полягають у тому, щоб забезпечити:
- •3.5. Суб'єкти стандартизації
- •3.6. Об'єкти стандартизації
- •3.7. Нормативні документи
- •3.8. Позначення нормативних документів
- •3.9. Організація робіт зі стандартизації
- •Керування та координування діяльності у сфері стандартизації
- •Технічні комітети стандартизації
- •3.10. Стандартизація та суміжні види діяльності
- •3.10.1.Сфера застосування
- •3.10.2.Основні положення
- •3.10.3. Стандартизація
- •3.10.4. Мета стандартизації
- •3.10.5. Нормативні документи
- •3.10.6. Органи, відповідальні за стандарти і регламенти
- •3.10.7. Види стандартів
- •3.10.8. Гармонізація стандартів
- •3.10.9. Зміст нормативних документів
- •3.10.10. Структура нормативних документів
- •3.10.11. Розроблення нормативних документів
- •3.10.12.Застосування нормативних документів
- •3.10.13. Посилання на стандарти в регламентах
- •3.10.14. Встановлення відповідності загалом
- •3.10.15. Визначення характеристик
- •3.10.16. Оцінювання відповідності
- •1.10.17. Запевнення у відповідності
- •3.10.18. Угоди про затвердження та визнання
- •3.10.19. Акредитація органів встановлення відповідності та осіб
- •Глава 4
- •Кодекс усталених правил стандартизації
- •Дсту і5о/іес сілбе 59:2000.
- •Національний стандарт україни
- •4.1. Вступ
- •4.2. Визначення понять
- •4.3. Загальні положення
- •4.4. Процедури розроблення стандартів
- •4.5. Сприяння міжнародній торгівлі
- •4.6. Участь у процесі розроблення стандартів
- •4.7. Координація та інформація
- •Додаток 1 до угоди сатт-1991 про технічні бар'єри в торгівлі
- •Додаток б (довідковий) Стандарти й інформаційні системи та послуги isonet стосовно стандартів
- •Глава1...........................................................................................................................2
- •1.1.Історія розвитку стандартизації...........................................................................2
- •Глава2...........................................................................................................................7
- •Глава3.........................................................................................................................27
- •Глава4: кодекс усталених правил стандартизації дсту
- •Література
3.10.12.Застосування нормативних документів
Прийняття міжнародного стандарту (через національний нормативний документ) — видання національного нормативного документа на підставі відповідного міжнародного стандарту чи підтвердження, що міжнародний стандарт має такий самий статус, що й національний нормативний документ, із зазначенням усіх відхилень від міжнародного стандарту.
Застосування нормативного документа — використання нормативного документа у виробництві, торгівлі тощо.
Пряме застосування міжнародного стандарту — застосування міжнародного стандарту незалежно від прийняття його через будь-який інший нормативний документ.
Опосередковане застосування міжнародного стандарту — застосування міжнародного стандарту через інший нормативний документ, до складу якого входить зазначений стандарт.
3.10.13. Посилання на стандарти в регламентах
Посилання на стандарти (в регламентах) — посилання на один чи декілька стандартів замість детального викладу положень у регламенті. Посилання на стандарт може бути зі сталою або змінною ідентифікацією чи загальним і одночасно або винятковим, або вказівним. Посилання на стандарти може бути пов'язане із загальнішим чинним положенням стосовно рівня розвитку техніки або з визнаним технічним правилом. Таке положення може бути окремим.
Точність посилань — це посилання на стандарти зі [сталою] [змінною] ідентифікацією.
[Датоване] [недатоване] посилання — посилання на стандарти, яке зазначає один чи більше конкретних стандартів таким чином, щоб подальший перегляд їх набирав чинності [тільки після] [без] внесення змін до регламенту. Стандарт, звичайно, ототожнюють через його номер та (чи) дату або видання [лише через його номер]. Можна подавати також його назву.
Загальне посилання на стандарти — посилання на стандарти, яке охоплює всі стандарти певного органу та (чи) в окремій галузі без ототожнення їх кожного окремо.
Сила посилань, [виняткове] [вказівне] посилання на стандарти — міання на стандарти, яке зазначає, що [єдиним способом] [одним її і мособів] досягнення відповідності певним вимогам технічного і ні чаменту є дотримання зазначеного (-их) стандарту (-ів). Довідкове посилання є формою вичерпного положення.
Обов'язковий стандарт — стандарт, застосування якого обов'яз-і оце під дією основного закону чи неодмінного посилання в регламенті.
3.10.14. Встановлення відповідності загалом
Відповідність — факт дотримання встановлених до виробу, про-і і,ссу чи послуги вимог.
Встановлення відповідності — будь-яка дія, пов'язана з прямим 11 и опосередкованим визначенням того, чи дотримано певних вимог.
Типовими прикладами дій стосовно встановлювання відповідності є відбирання зразків, випробування, інспектування, оцінювання, вивіряння та запевнення у відповідності (декларування відповідності постачальником, сертифікація), реєстрація, акредитація та затвердження, а також комбінації цих дій.
Орган встановлення відповідності, система встановлення відповідності — система, що має свої правила процедури і керування для виконання дій щодо встановлення відповідності.
Системи встановлення відповідності можуть діяти, наприклад, на національному, регіональному чи міжнародному рівнях.
Типовими прикладами систем встановлення відповідності є системи випробування, інспектування, сертифікації.
Програма встановлення відповідності — перелік у певній послідовності дій щодо встановлення відповідності конкретних виробів, процесів чи послуг, згідно з яким застосовують ті самі конкретні стандарти і правила і ту саму процедуру.
Доступ до системи встановлення відповідності — можливість для претендента здобути оцінку відповідності згідно з правилами системи.
[Учасник] [член] системи встановлення відповідності — орган встановлення відповідності, що діє згідно з правилами системи, [без можливості] [з можливістю] брати участь у керуванні системою Третя сторона — особа чи орган, визнані незалежними від сторін-учасниць розгляду певного питання.
Сторони-учасниці, як правило, представляють інтереси постачальника (перша сторона) і споживача (друга сторона).
Реєстрація — процедура зазначення органом відповідних характеристик виробу, процесу чи послуги або даних органу чи особи представника у відповідному загальнодоступному реєстрі.
Акредитація — процедура офіційного визнання авторитетним органом правочинності органу чи особи представника виконувати певні завдання.
Рівноправні стосунки — двосторонні взаємовідносини, за яких обидві сторони мають однакові права та обов'язки відносно один одного.
Рівноправні стосунки можуть мати місце також у рамках багатосторонньої угоди, яка охоплює мережу двосторонніх взаємовідносин.
Однакове ставлення — ставлення, виявлене до продукції, процесів чи послуг однієї сторони, яке в аналогічній ситуації є не менш сприятливе, ніж виявлене до подібних продукції, процесів чи послуг будь-якої іншої сторони.
Національне ставлення — ставлення, виявлене до продукції, процесів чи послуг, створених іншими країнами, яке в аналогічній ситуації не менш сприятливе, ніж виявлене до подібних продукції, процесів чи послуг національного походження.
Національне і однакове ставлення — ставлення, виявлене до продукції, процесів чи послуг, створених іншими країнами, яке в аналогічній ситуації не менш сприятливе, ніж виявлене до подібних продукції, процесів чи послуг національного походження або створених у будь-якій іншій країні.