3.10.3. Стандартизація

Стандартизація — це діяльність, що полягає у встановленні по­ложень для загального і багаторазового користування стосовно розв'­язання наявних чи можливих проблем і спрямована на досягнення оптимального ступеня впорядкованості за даних умов.

Примітки.

1. Зокрема, ця діяльність проявляється в процесах розроблення, видан­ ня та застосування стандартів.

2. Суттєві вигоди від стандартизації полягають у підвищенні відповід­ ності продукції, процесів та послуг їхньому призначенню, усуненні пере­ шкод у торгівлі та сприянні науковотехнічній співпраці.

Об’єкт стандартизації — об’єкт, що має бути застандартизованим.

Примітки.

1. Для відображення поняття «об'єкт стандартизації» в найзагальнішо- му розумінні в цьому стандарті вжито вислів виріб (збірне поняття — про­ дукція), процес чи послуга, який однаковою мірою стосується, наприклад, будь-якого матеріалу, компоненту,, обладнання, системи, сумісності, правил, процедури, функції, методу чи діяльності.

2. Стандартизація може обмежуватися певними характеристиками яко- го-небудь об'єкта. Наприклад, стосовно взуття розміри і критерії міцності можуть бути стандартизовані окремо.

Сфера стандартизації — сфера діяльності, що охоплює взаємо­пов'язані об'єкти стандартизації.

Примітка. Сферою стандартизації можна вважати, наприклад, машино­будування, транспорт, сільське господарство, величини та інші одиниці.

Рівень розвитку техніки — досягнутий на даний час рівень тех­нічних можливостей стосовно продукції, процесів та послуг, який ґрунтується на поєднаних досягненнях науки, техніки та практично­го досвіду.

Визнане технічне правило — технічне положення, визнане більшістю повноважних експертів таким, що відображає рівень роз­витку техніки.

Примітка. Нормативний документ на технічний об'єкт.

Рівень стандартизації — географічно, політично чи економічно означений ступінь участі у стандартизації.

Міжнародна стандартизація — стандартизація, участь у якій до­ступна для відповідних органів усіх країн.

Регіональна стандартизація — стандартизація, участь у якій до­ступна для відповідних органів лише одного географічного, юридич­ного чи економічного регіону.

Національна стандартизація — стандартизація, яку проводять на рівні однієї певної країни

Консенсус — загальне погодження, характерне відсутністю сутт­євих заперечень стосовно важливих питань у більшості зацікавле­них сторін і яке є процесом намагання врахувати думки всіх сторін і дійти згоди з будь-яких суперечливих питань.

Примітка. Консенсус передбачає обов'язково повну одностайність.

3.10.4. Мета стандартизації

Відповідність призначенню — здатність виробу, процесу чи по­слуги виконувати певну функцію за заданих умов.

Сумісність — придатність виробів, процесів чи послуг для сумі­сного використання у відповідних умовах для задоволення певних потреб без спричинення небажаної взаємодії.

Взаємозамінність — здатність одного виробу, процесу чи послу­ги бути використаним замість іншого для задоволення тих самих потреб.

Функційним аспектом взаємозамінності називається «функцій-іі,і взаємозамінність», а розмірним аспектом — «розмірна взаємо-ммінність».

Обмеження різноманітності — вибір оптимальної кількості розмірів або зразків виробів, процесів чи послуг для задоволення неповних потреб. Обмеження різноманітності пов'язане звичайно зі іменшенням її.

Безпека — відсутність ризику завдати шкоду.

Примітка. У сфері стандартизації безпечність продукції, процесів і по­слуг розглядають, як правило, з погляду досягнення оптимального балансу низки чинників, враховуючи нетехнічні чинники, такі як поведінка люди­ни, які можуть звести, усунути ризик завдати шкоду людині та майну до прийнятного рівня.

Захист навколишнього середовища, захист довкілля — оберігання навколишнього середовища від несприятливої дії продукції, про­цесів і послуг.

Захист продукції — убезпечення продукції в кліматичних чи інших несприятливих умовах під час її використання, транспорту­вання чи зберігання