
- •Глава 1
- •1.1. Історія розвитку стандартизації
- •1.2. Міжнародна організація зі стандартизації
- •Глава 2
- •2.2. Значення метрології для науково-технічного прогресу та промисловості
- •2.3. Міжнародні метрологічні організації
- •2.4. Державні метрологічні організації
- •2.5. Актуальні проблеми метрології
- •2.6. Види фізичних одиниць
- •2.7. Системи фізичних одиниць величин
- •2.8. Міжнародна система одиниць
- •2.9. Основні одиниці системи сі
- •2.10. Похідні одиниці системи сі
- •2.11. Кратні та частинні одиниці
- •2.12. Основні поняття про вимірюваня
- •2.13. Класифікація вимірювань
- •2.14. Принципи та методи вимірювання
- •Глава 3 Національна стандартизація
- •3.1. Національний стандарт дсту 1.0:2003
- •3.2. Нормативні посилання
- •3.3. Терміни та визначення понять
- •3.4. Мета, принципи та основні завдання стандартизації
- •Основні завдання стандартизації полягають у тому, щоб забезпечити:
- •3.5. Суб'єкти стандартизації
- •3.6. Об'єкти стандартизації
- •3.7. Нормативні документи
- •3.8. Позначення нормативних документів
- •3.9. Організація робіт зі стандартизації
- •Керування та координування діяльності у сфері стандартизації
- •Технічні комітети стандартизації
- •3.10. Стандартизація та суміжні види діяльності
- •3.10.1.Сфера застосування
- •3.10.2.Основні положення
- •3.10.3. Стандартизація
- •3.10.4. Мета стандартизації
- •3.10.5. Нормативні документи
- •3.10.6. Органи, відповідальні за стандарти і регламенти
- •3.10.7. Види стандартів
- •3.10.8. Гармонізація стандартів
- •3.10.9. Зміст нормативних документів
- •3.10.10. Структура нормативних документів
- •3.10.11. Розроблення нормативних документів
- •3.10.12.Застосування нормативних документів
- •3.10.13. Посилання на стандарти в регламентах
- •3.10.14. Встановлення відповідності загалом
- •3.10.15. Визначення характеристик
- •3.10.16. Оцінювання відповідності
- •1.10.17. Запевнення у відповідності
- •3.10.18. Угоди про затвердження та визнання
- •3.10.19. Акредитація органів встановлення відповідності та осіб
- •Глава 4
- •Кодекс усталених правил стандартизації
- •Дсту і5о/іес сілбе 59:2000.
- •Національний стандарт україни
- •4.1. Вступ
- •4.2. Визначення понять
- •4.3. Загальні положення
- •4.4. Процедури розроблення стандартів
- •4.5. Сприяння міжнародній торгівлі
- •4.6. Участь у процесі розроблення стандартів
- •4.7. Координація та інформація
- •Додаток 1 до угоди сатт-1991 про технічні бар'єри в торгівлі
- •Додаток б (довідковий) Стандарти й інформаційні системи та послуги isonet стосовно стандартів
- •Глава1...........................................................................................................................2
- •1.1.Історія розвитку стандартизації...........................................................................2
- •Глава2...........................................................................................................................7
- •Глава3.........................................................................................................................27
- •Глава4: кодекс усталених правил стандартизації дсту
- •Література
3.4. Мета, принципи та основні завдання стандартизації
Мета стандартизації — установити положення, що забезпечують відповідність об'єкта стандартизації своєму призначенню та безпечність його щодо життя чи здоров'я людей, тварин, рослин, а також майна й охорони природного довкілля, що створюють умови для | раціонального використання усіх видів національних ресурсів, що сприяють усуненню технічних бар'єрів у торгівлі та підвищують конкурентоспроможність продукції, робіт та послуг до рівня розвитку науки, техніки і технологій.
Мети стандартизації досягають, розробляючи, впроваджуючи та застосовуючи НД.
Державну політику у сфері стандартизації визначають закони України та інші нормативно-правові акти. Ця політика ґрунтується на таких принципах:
забезпеченості участі фізичних і юридичних осіб у розробленні і стандартів та можливості вільно вибирати види стандартів для виготовляння чи постачання продукції, якщо інше не перед бачено законодавством;
відкритості та прозорості процедур розроблення та прийман ня стандартів з урахуванням інтересів усіх зацікавлених сторін, і підвищення конкурентоспроможності продукції вітчизняних 1 виробників;
доступності стандартів та інформації щодо них для користувачів;
відповідності стандартів законодавству;
адаптації стандартів до сучасних досягнень науки і техніки з урахуванням стану національної економіки;
пріоритетності прямого впровадження в Україні міжнародних та регіональних стандартів;
дотримування міжнародних та європейських правил і процедур стандартизації;
участі у міжнародній (регіональній) стандартизації.
Основні завдання стандартизації полягають у тому, щоб забезпечити:
безпечність продукції, процесів та послуг для життя, здоров'я та майна людей, тварин, рослин та охорону природного дов кілля;
захист та збереження майна і продукції, зокрема під час їх транспортування чи зберігання;
якість продукції, процесів та послуг, відповідно до рівня роз витку науки, техніки, технологій і потреб людей;
реалізацію прав споживачів;
відповідність об'єктів стандартизації своїй призначеності;
технічну та інформаційну сумісність і взаємозамінність;
збіжність та відтворність результатів контролювання;
установлення оптимальних вимог до суспільно важливих про дукції, процесів та послуг,
ощадження усіх видів ресурсів, поліпшення техніко-економіч- них показників виробництва;
упровадження новітніх технологій, оновлення виробництва та підвищення його продуктивності;
безпеку господарських об'єктів, складних технічних систем з урахуванням допустимого ризику виникнення природних і тех ногенних катастроф та інших надзвичайних ситуацій;
розвиток міжнародного та регіонального співробітництва;
усунення технічних бар'єрів у торгівлі.
3.5. Суб'єкти стандартизації
Законодавством України встановлено такі суб'єкти стандартизації:
центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації;
рада стандартизації;
технічні комітети стандартизації;
інші суб'єкти, що займаються стандартизацією.
За поданням центрального органу виконавчої впади у сфері стандартизації Кабінет Міністрів України уповноважує центральний орган виконавчої влади у сфері будівництва та промисловості будівельних матеріалів (далі — Держбуд України) стосовно організації, розроблення, схвалення, прийняття, перегляду, зміни та визнання такими, що втратили чинність, національних стандартів у галузі будівництва та промисловості будівельних матеріалів.
Повноваження та функції суб'єктів стандартизації встановлюють законодавством, положеннями та статутними документами цих суб'єктів.