5

Тема: Культура Стародавнього Риму План

1. Культура раннього Риму.

2. Культура Риму часів аристократичної республіки.

3. Культура епохи імперії.

4. Вплив грецької культури на римську.

Література:

1. Кордон М.В. Українська та зарубіжна культура: Підручник. - Київ, 2007.- С. 131 - 151.

2. Лекції з історії світової та вітчизняної культури за ред. Яртися А.В. - Львів, 1994. - С. 119 - 130.

1.Культура раннього Риму

Часом заснування Риму традиційно вважається 753 р. до н.е. Це культура, яка охоплює період з VIII ст. до н.е. - до V ст. н.е.

Епоху Еллади змінила епоха Рима з його розважливим інтелектом, упорядкованістю та дисципліною.

І ст. давньоримської культури називають "золотою осінню античності". Періодизація культурного розвитку Рима:

1. Етруська культура - VIII - II ст. до н.е.

2. Царська культура - VIII - VI ст. до н.е.

3. Римська республіка - V -1 ст. до н.е.

4. Римська імперія -1- V ст. Н.Е.

На Апеннінському півострові етруски створюють найдавнішу цивілізацію Етрурію. У мистецтві - прагнення до реалізму; чітко розплановані міста; численні гробниці; зображення рухів, жестів; використовують бронзу, вапняк (саркофаги, статуї Аполлона, Хімера - напівдракон, всесвітньо відома Капітолійська вовчиця). Етрускам належить винахід римських цифр, етруського походження і латинський алфавіт.

III ст. до н.е. Етрурія завойована Римом і припинила існування. Рим успадкував релігійні обряди, типи житлових будівель з внутрішніми подвір'ями, мистецтво портрету.

Вірування

В основі лежав анімізм. Світ сповнений духами, богами, які опікувалися людиною. Дім охороняли Пенати, вогнище - Веста. Кожна людина мала свого духа - охоронця. Богів уявляли в безособовій формі, не встановлювали їм ідолів, лише вівтарі для приношення жертв, за якими стежили жерці. Лише в

VI ст. до н.е. римляни почали поклонятися богам у людському образі.

2. Культура Риму часів аристократичної республіки

VI ст. до н.е. - в Римі знищена царська влада і встановлена аристократична республіка. Рим запозичив весь пантеон грецьких богів, змінивши їх імена на латинський лад.

Пантеон з 12 божеств:

Юпітер - бог неба, дощу, грому; Зевс

Юнона - богиня неба і шлюбу; Гера

Нептун - бог морів; Посейдон

Мінерва - богиня мудрості і ремесла; Афіна

Марс - бог війни; Арес

Венера - богиня кохання; Афродіта

Аполлон - бог сонця і мистецтв; Феб

Діана - богиня полювання; Артеміда

Вулкан - покровитель ремесла; Гефест

Веста - богиня домашнього вогнища; Гестія

Меркурій - бог шляхів і торгівлі; Гермес

Церера - богиня землеробства. Деметра

Разом з богами римляни запозичили і грецькі міфи.

З II ст. до н.е. - стали поширюватися культи східних божеств (204 р. – культ богині Кібели – Великої Матері богів; Осіріса і Мітри).

Освіта

Особлива увага приділялась не філософії, а риториці. Замість математичних наук на перше місце вийшли юридичні. Учились умінню красиво і виразно говорити перед публікою.

Комедіографи:

- Плавт (17 - "Хвальковитий воїн", "Осли", "Скарб" - дійшли до нас) висміював скнарість, хвальковитість, легковажність.

- Теренцій (6 комедій - показував високі риси людини, її роздуми над життям; першим в римській літературі зобразив кохання, як високе почуття. Стиліст - писав бездоганною літературною мовою).

Розвиваються прозаїчні жанри: публіцистика, памфлети, промови, мемуари. Квінт Енній – склав перший національний епос "Аннали". I ст. до н.е. – Цезар, найвпливовіша і наймогутніша людина Римі. Йому належить перший вислів, який став крилатим: "Прийшов, побачив, переміг!". Цезар – видатний римський політик, полководець, оратор і письменник.

Цицерон (106 – 43 р. до н.е.) – видатний оратор, римський філософ і письменник. Латинську мову він розвинув і довів до справді літературного рівня, засновник європейського ораторського мистецтва. Цицерону належать такі крилаті вислови:

"Батько історії"(про Геродота), "Поетами народжуються, ораторами стають", "Кожному своє", "Папір не червоніє, папір все стерпить", "Друзі пізнаються в біді", "Що посієш, те й пожнеш", "Нема нічого прекрасніше розуму".

Лірика: твори Гая Катулла ("Аттіс", "Весілля" - прославив кохання).

Римські скульптори та художники намагалися старанно копіювати грецькі зразки.

Особливості римського мистецтва у скульптурі і живописі:

• натуралістична точність зображення у портретах;

• практичність і водночас пишність архітектури;

• використання рельєфів, присвячених історичним подіям.

Будують споруди практичного призначення - міські мури, дороги, мости.

До нашого часу існує:

• Аппієва дорога, побудована у 312 р. до н.е.;

• водопровід Аква Аппіа завдовжки – 16 км, 617м;

• базиліки - великі прямі будови з великим залом, розділеним рядом колон на декілька приміщень (збереглися рештки базилік Еміліїв);

• Форум Романум - центр торговельного і суспільного життя Риму - площа, навколо якої розташовані громадські споруди: державний архів, храм Сатурна.

Портретна скульптура:

- точність передачі рис обличчя, спокій;

- статуї на повний зріст.