Тема: Культура Стародавнього Риму План
Культура раннього Риму.
Культура Риму часів аристократичної республіки.
Культура епохи імперії.
Вплив грецької культури на римську.
Література:
Кордон М.В. Українська та зарубіжна культура: Підручник. - Київ, 2007.- С. 131 - 151.
Лекції з історії світової та вітчизняної культури за ред. Яртися А.В. - Львів, 1994. - С. 119 - 130.
1.Культура раннього Риму
Часом заснування Риму традиційно вважається 753 р. до н.е. Це культура, яка охоплює період з VIII ст. до н.е. - до V ст. н.е.
Епоху Еллади змінила епоха Рима з його розважливим інтелектом, упорядкованістю та дисципліною.
І ст. давньоримської культури називають "золотою осінню античності". Періодизація культурного розвитку Рима:
Етруська культура - VIII - II ст. до н.е.
Царська культура - VIII - VI ст. до н.е.
Римська республіка - V -1 ст. до н.е.
Римська імперія -1- V ст. Н.Е.
На Апеннінському півострові етруски створюють найдавнішу цивілізацію Етрурію. У мистецтві - прагнення до реалізму; чітко розплановані міста; численні гробниці; зображення рухів, жестів; використовують бронзу, вапняк (саркофаги, статуї Аполлона, Хімера - напівдракон, всесвітньо відома Капітолійська вовчиця). Етрускам належить винахід римських цифр, етруського походження і латинський алфавіт.
III ст. до н.е. Етрурія завойована Римом і припинила існування. Рим успадкував релігійні обряди, типи житлових будівель з внутрішніми подвір'ями, мистецтво портрету.
Вірування
В основі лежав анімізм. Світ сповнений духами, богами, які опікувалися людиною. Дім охороняли Пенати, вогнище - Веста. Кожна людина мала свого духа - охоронця. Богів уявляли в безособовій формі, не встановлювали їм ідолів, лише вівтарі для приношення жертв, за якими стежили жерці. Лише в
VI ст. до н.е. римляни почали поклонятися богам у людському образі.
2. Культура Риму часів аристократичної республіки
VI ст. до н.е. - в Римі знищена царська влада і встановлена аристократична республіка. Рим запозичив весь пантеон грецьких богів, змінивши їх імена на латинський лад.
Пантеон з 12 божеств:
Юпітер - бог неба, дощу, грому; Зевс
Юнона - богиня неба і шлюбу; Гера
Нептун - бог морів; Посейдон
Мінерва - богиня мудрості і ремесла; Афіна
Марс - бог війни; Арес
Венера - богиня кохання; Афродіта
Аполлон - бог сонця і мистецтв; Феб
Діана - богиня полювання; Артеміда
Вулкан - покровитель ремесла; Гефест
Веста - богиня домашнього вогнища; Гестія
Меркурій - бог шляхів і торгівлі; Гермес
Церера - богиня землеробства. Деметра
Разом з богами римляни запозичили і грецькі міфи.
З II ст. до н.е. - стали поширюватися культи східних божеств (204 р. – культ богині Кібели – Великої Матері богів; Осіріса і Мітри).
Освіта
Особлива увага приділялась не філософії, а риториці. Замість математичних наук на перше місце вийшли юридичні. Учились умінню красиво і виразно говорити перед публікою.
Комедіографи:
- Плавт (17 - "Хвальковитий воїн", "Осли", "Скарб" - дійшли до нас) висміював скнарість, хвальковитість, легковажність.
- Теренцій (6 комедій - показував високі риси людини, її роздуми над життям; першим в римській літературі зобразив кохання, як високе почуття. Стиліст - писав бездоганною літературною мовою).
Розвиваються прозаїчні жанри: публіцистика, памфлети, промови, мемуари. Квінт Енній – склав перший національний епос "Аннали". I ст. до н.е. – Цезар, найвпливовіша і наймогутніша людина Римі. Йому належить перший вислів, який став крилатим: "Прийшов, побачив, переміг!". Цезар – видатний римський політик, полководець, оратор і письменник.
Цицерон (106 – 43 р. до н.е.) – видатний оратор, римський філософ і письменник. Латинську мову він розвинув і довів до справді літературного рівня, засновник європейського ораторського мистецтва. Цицерону належать такі крилаті вислови:
"Батько історії"(про Геродота), "Поетами народжуються, ораторами стають", "Кожному своє", "Папір не червоніє, папір все стерпить", "Друзі пізнаються в біді", "Що посієш, те й пожнеш", "Нема нічого прекрасніше розуму".
Лірика: твори Гая Катулла ("Аттіс", "Весілля" - прославив кохання).
Римські скульптори та художники намагалися старанно копіювати грецькі зразки.
Особливості римського мистецтва у скульптурі і живописі:
натуралістична точність зображення у портретах;
практичність і водночас пишність архітектури;
використання рельєфів, присвячених історичним подіям.
Будують споруди практичного призначення - міські мури, дороги, мости.
До нашого часу існує:
Аппієва дорога, побудована у 312 р. до н.е.;
водопровід Аква Аппіа завдовжки – 16 км, 617м;
базиліки - великі прямі будови з великим залом, розділеним рядом колон на декілька приміщень (збереглися рештки базилік Еміліїв);
Форум Романум - центр торговельного і суспільного життя Риму - площа, навколо якої розташовані громадські споруди: державний архів, храм Сатурна.
Портретна скульптура:
- точність передачі рис обличчя, спокій;
- статуї на повний зріст.