МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

Кафедра іноземних мов

Język polski da się lubić...

Граматичний матеріал для студентів початкового рівня навчання польської мови

для самостійного опрацювання

Укладач: Попель Г.Г.

(сигнальний примірник для апробації)

Львів 2011

Граматичний матеріал для студентів початкового рівня навчання польської мови для самостійного опрацювання (сигнальний примірник для апробації)

Укладач:

Попель Г.Г. – викладач І категорії Технологічного коледжу

НУ «Львівська політехніка»

Рецензенти:

Чирва Є.Ф. - старший викладач кафедри польської філології

ЛНУ ім. І. Франка

Клюс І.І. – викладач кафедри іноземних мов Львівського інституту

економіки і туризму

Мета та завдання дисципліни, її місце в навчальному процесі

Мета викладання дисципліни:

Цей курс повинен ознайомити студентів з культурою, звичаями, історією та сьогоденням Польщі. Варто згадати, що польська мова є рідною для поляків на Україні і незмінно перебуває у центрі широкого зацікавлення.

У наш час на тлі „традиційних” мов міжнародного спілкування зростає гостра необхідність опанування українськими фахівцями мов наших безпосередніх сусідів. Зокрема, Польщу і Україну об’єднує спільна історія, спільні інтереси сьогодення й майбутнього, що поступово набувають форм стратегічного партнерства між нашими народами. Реальне включення Польщі у політичні, економічні, військові та культурні структури Європи створює для України за підтримки Польщі інтегруватися в Європейське співтовариство.

Практична мета – головна мета вивчення дисципліни. Основні складові:

• Лінгвістична компетенція – виявляється у володінні певним лексичним запасом, умінні створювати граматично правильні форми та синтаксичні конструкції, а також розуміти відповідні конструкції у висловлюваннях співрозмовника;

• Соціолінгвістична компетенція – передбачає уміння вибрати належну лінгвістичну форму, спосіб вираження з урахуванням ситуації, комунікативної иети висловлювання;

• Дискурсивна компетенція – здатність використовувати певну стратегію для конструювання та інтерпретації письмових та усних текстів;

• Соціокультурна компетенція – знання національно-культурної специфіки мовленнєвої поведінки, властивої носіям іноземної мови;

• Стратегічна компетенція – виявляється у вмінні компенсувати недостатнє володіння тими чи іншими засобами за рахунок інших.

Освітня мета навчання – розвиток логічного, аналітичного мислення, спостереження, підвищення загальної мовленнєвої культури висловлення думок як на іноземній, так і на рідній мові, розширення світогляду.

Виховна мета – виховання культури мовлення, етикету, духовних і моральних якостей, патріотичних почуттів, виховання особистості, яка персонально відповідає за свій освітній та професійний рівень, усвідомлюючи себе як представника своєї держави.

Завдання вивчення дисципліни:

У результаті вивчення дисципліни студент повинен :

Знати:

• особливості фонетичного творення слів ;

• види словотворення;

• орфографічні норми творення слів;

• орфоепічні норми слововживання;

• граматику і лексику в межах граматичного і лексичного мінімумів;

• норми ділового етикету і поведінки;

• розмовні штампи;

• професійні терміни і поняття;

• лінгвокраїнознавчі реалії;

• найменування установ, основних виробничих процесів, назви посадових осіб у країні.

Вміти:

• здійснювати усне та письмове спілкування в типових ситуаціях офіційного і неофіційного характеру;

• читати й аналізувати літературні, публіцистичні та наукові тексти ;

• розширювати лексичний мінімум;

• будувати діалог за змістом тексту;

• складати тескт на задану тему;

• складати твір-опис заданого об’єкта;

• складати письмове оголошення; вести ділову переписку;

• вести бесіди на побутові, наукові, політичні та інші теми.

Польський алфавіт (Alfabet polski)

Польський алфавіт складається з 32 букв (liter). З них 9 букв позначають голосні звуки (samogłoski) і 23 – приголосні (spółgłoski). Польська мова користується латинським алфавітом. Але не всі звуки польської мови можуть передаватися певною латинською буквою. Тому для їх позначення використовуються сполучення деяких букв або надрядкові чи підрядкові значки, так звані діакритичні знаки.