- •Поняття методології теорії держави і права
- •Сучасне розуміння методології теорії держави і права
- •Метод матеріалістичної діалектики:поняття та зміст
- •Основні підходи до предмета тдп
- •Особливості виникнення постсоціалістичної держави
- •Соціальний характер постсоціалістичні держави
- •Методологія правотворчості
- •Форми постсоціалістичної держави
- •12. Поняття, ознаки принципи демократії
- •14. Форми та інститути демократії
- •15. Демократія і самоврядування
- •16. Цінність демократії
- •23. Марксистська теорія громадянського суспільства
- •24. Основні ознаки громадянського суспільства
- •25. Шляхи побудови громадянського суспільства
- •26. Взаємодія громадянського суспільства і сучасної держави
- •28. Поняття «право» і «влада», їх співвідношення
- •29. Види влади.
- •30. Легітимна влада, її ознаки
- •36. Правова держава і розподіл влад
- •37. Проблеми побудови правової держави в Україні
- •38. Ознаки правової держави
- •40. Поняття делегованої законотворчості
- •41. Практика делегованої законотворчості в сучасних демократичних державах
- •42. Способи і умови делегування законодавчих функцій Уряду
- •43. Вимоги до законодавчих функцій уряду
- •44. Проблеми делегування законотворчості в Україні
- •45. Поняття і склад правової культури
- •48. Правосвідомість як елемент правової культури
- •49. Структура правосвідомості
- •50. Взаємозв’язок правосвідомості і правового регулювання
- •51. Поняття юридичного процесу, його ознаки
- •53. Система процесуального права
- •54. Правова ідеологія
- •56. Форма постсоціалістичної держави
- •57. Види соціальної влади
- •59. Сучасне уявлення про громадянське суспільство
- •62. Шляхи подолання правового нігілізму
- •63. Правова культура суспільства
- •64. Правова культура особи
- •65. Стадії юридичного процесу
- •66. Співвідношення норм матерального і процесуального права
23. Марксистська теорія громадянського суспільства
Власні погляди на громадянське суспільство сформулював К. Маркс. Він погоджувався з позицією Гегеля, згідно з якою громадянське суспільство є продуктом історичного розвитку, певною стадією існування суспільства. Але його базова концепція первинності економічних відносин щодо всіх інших невиправдано спростила складний устрій громадянського суспільства обмеживши його лише сферою виробництва, труда та обміну. Маркс виключив з свого аналізу дуже важливі складові існування громадянського суспільства, які безумовно впливають на його сутність, — добровільні асоціації, засоби масової інформації, професійні спілки, політичні партії та ін. В марксистській теорії держава відображала загальний інтерес, а громадянське суспільство — виключно приватний, який є за природою егоїстичним та протилежним загальному. Але детального аналізу особливостей відносин між ними не було здійснено. Це пояснюється одним з постулатів марксизму — побудови комуністичного безкласового суспільства та відмиранням держави. Таким чином, держава та громадянське суспільство повинні злитися в єдину систему суспільного самоврядування.
24. Основні ознаки громадянського суспільства
Громадянське суспільство — це спільність вільних, незалежних, рівноправних людей, кожному з яких держава забезпечує юридичні можливості бути власником, користуватися економічною свободою та надійним соціальним захистом, іншими правами та свободами, брати активну участь у політичному житті та в інших сферах життєдіяльності людини і громадянина.
Ознаками громадянського суспільства є:
· приватна власність, вільна праця, підприємництво;
· існування вільних політичних партій, громадських організацій, трудових колективів та інших об'єднань громадян .на добровільній основі;
· багатоманітність виховання, освіти, науки, культури;
· наявність незалежної системи засобів масової інформації;
· вільний розвиток сім'ї як первинної основи співжиття людей;
· переважне регулювання поведінки людини з допомогою етичних норм і здійснення людиною своїх потреб та інтересів у решті сфер приватного і суспільного життя на засадах свободи, незалежності та недоторканності.
У громадянському суспільстві повинна існувати правова держава, себто така, в якій лише юридичними засобами забезпечуються зверхність права, реальне здійснення, гарантування, охорона, захист і поновлення порушених прав людини і громадянина, взаємна відповідальність держави і особи, контроль і нагляд за створенням і застосуванням юридичних законів.
25. Шляхи побудови громадянського суспільства
На сьогодні основними шляхами побудови громадянського суспільства в Україні є: розширення масової бази влади, підвищення політичної культури населення, створення нових можливостей участі громадян в управлінні державними і суспільними справами; активізація процесу роздержавлення усіх сфер суспільного життя, формування справжніх інститутів громадянського суспільства як ринкового, так і неринкового характеру, розвиток різних форм громадського самоврядування і самодіяльності; постійне удосконалення контрольних механізмів, тобто механізмів зворотного зв'язку від суспільства до держави; максимальне розширення сфери су-Ідового захисту прав і свобод людини, формування поваги до права і до закону; виховання природного патріотизму — національного і державного — на основі поваги до національної історико-культурної спадщини; зміцнення свободи інформації, відкритості суспільства на основі зв'язків із зарубіжним світом; піднесення рівня суспільної свідомості, подолання явищ соціальної пасивності, удосконалення політичної системи відповідно зі зміною конкретно-історичних умов. Таким чином, має відбутися максимальне роздержавлення усіх сфер суспільного життя. Проте це роздержавлення зовсім не означає повної відмови від державного в межах закону регулювання соціального життя. Роздержавлення суспільства на базі Конституції України передбачається за такими напрямами: — у галузі політичній — закріплення багатопартійності, створення державою на основі закону рівних умов для діяльності політичних партій, інших громадських об'єднань; заборона будь-якій політичній партії чи організації привласнювати собі право здійснювати державну владу; проведення виборів на багато-партійній основі;— у галузі економічній — приватизація державних і комунальних підприємств на основі приватної власності (індивідуальної і колективної); невтручання держави та її структур в безпосередню господарську діяльність підприємств незалежно від форм власності; свобода підприємництва і договорів;— у галузі ідеологічній — будь-яка ідеологія не може зводитися до рангу державної і закріплюватись у законному порядку, не кажучи про конституційний рівень, як це було в попередніх радянських конституціях; відокремлення церкви від держави, невтручання держави в справи релігії; роздержавлення і деідеологізація освіти, науки і культури, всієї духовної сфери суспільства на основі конституційного гарантованого права на свободу думки, совісті і релігії;— нарешті, децентралізація державної влади, зміцнення справжніх органів місцевого самоврядування, зняття зайвої державної опіки над територіями.Становлення в Україні громадянського суспільства, суверенної національно-демократичної держави — імператив історії. Досвід розвитку цивілізованих країн засвідчує, що формування громадянського суспільства шляхом світової цивілізації— тривалий і дуже складний процес. Справжнє громадянське суспільство може існувати лише в державі з ефективною та конкурентноспроможною, соціально-однорідною економікою.