Міністерство охорони здоров”я України
Вінницький національний медичний університет
ім.М.І.Пирогова
„Затверджено”
на методичній нараді
кафедри пропедевтики
внутрішньої медицини
Завідувач кафедри
______ проф. Мостовой Ю.М.
„30” серпня 2007 р
Методичні рекомендації для студентів
Навчальна дисципліна |
Пропедевтика внутрішніх хвороб |
Модуль № |
2 |
Змістовний модуль № |
6 |
Тема заняття |
Глибока пальпація печінки, селезінки, підшлункової залози та нирок. |
Курс |
3 |
Факультет |
Медичний №2 |
м.Вінниця-2007 рік
-2-
1.Конкретні цілі:
- перкуторно визначати межі печінки
- самостійно виконувати глибоку пальпацію печінки
- самостійно виконувати глибоку пальпацію селезінки
- самостійно виконувати глибоку пальпацію підшлункової залози
- самостійно виконувати глибоку пальпацію нирок
- визначати наявність асциту
- трактувати властивості органів, що пальпуються
- розпізнавати патологічні ознаки при пальпації органів черевної порожнини
2. Базовий рівень підготовки.
Нормальна анатомія |
Топографія печінки, селезінки, підшлункової залози, нирок, проекція органів на передню черевну стінку |
Гістологія |
Знати і описати гістологічну будову тканин органів в нормі. |
Нормальна фізіологія |
Володіти знаннями з фізіологіі та функції печінки, селезінки, підшлункової залози, нирок в нормі |
Патологічна фізіологія |
Визначати патофізіологічні зміни печінки, селезінки, підшлункової залози, нирок; ідентифікувати іх, пояснити походження симптомів |
Патологічна анатомія |
Знати й описувати патологічні зміни в морфологіі органів черевної порожнини |
3.Організація змісту навчального матеріалу
Пояснити правила глибокої пальпації органів черевної порожнини. Показати методику пальпації печінки, селезінки, підшлункової залози та нирок на здоровій людині. Визначити властивості органів в нормі, їх розміри, локалізацію, болючість, стан країв органа. Студент повинен вміти самостійно провести глибоку пальпацію ОЧП у здорової особи. Потім студентам показують пальпацію ОЧП у 3 – 4 хворих. Визначаються патологічні симптоми. Студенти діляться на маленькі групи (2 – 3 чол.) та самостійно під керівництвом викладача пальпують ОЧП, визначають різними методами наявність рідини в черевній порожнині. Проводять аналіз отриманих результатів, виявляють патологічні симптоми. застосовують їх в діагностиці захворювань печінки, селезінки, підшлункової залози та нирок. Викладач вказує на помилки, допомагає в трактовці отриманих даних пальпації.
-3-
4. План і організаційна структура навчального заняття з дисципліни:
№ п/п |
Етапи заняття |
Розподіл часу |
Види контролю |
Засоби навчання |
||||||||
|
|
20 хв |
-письмовий контроль -комп”терне тестування -практичні заняття -ситуаційні задачі -усне опитування |
-підручники з пропедевтики внутрішніх хвороб -методичні рекомендаціі -атласи по анатомічній будові ШКТ -муляжі -хворі з захворюваннями печінки, селезінки, підшлункової залози та нирок -відеофільм |
||||||||
2. |
Основний етап -тренінг умінь глибокоі пальпаціі печінки, селезінки, підшлункової залози та нирок -методично проводити перкусію та пальпацію органів черевної порожнини -визначати властивості органів в нормі -виявити патологічні зміни органів -аналізувати зміни для діагностики хвороб ОЧП |
50 хв |
-практичні навички на здорових та хворих особах -ситуаційні задачі |
|
||||||||
|
|
20 хв |
-ситуаційні задачі -структурована письмова робота |
|
-4-
5. Методика організаціі навчального процесу на практичному занятті
5.1 Підготовчий етап.
Розкрити значення теми заняття для подальшого вивчення дисципліни. обстеження хворого, професійної діяльності лікаря з метою формування цілеспрямованої навчальної діяльності. Ознайомити студентів з конкретними цілями і планом заняття.
Викладач підкреслює значення методу глибокої пальпації печінки, селезінки, підшлункової залози та нирок в обстеженні хворого з різною патологією, вміння визначати зміни цих органів навіть при відсутності даних за результатами інших методів обстеження. Наголосити, що даний метод є ведучим серед фізичних методів обстеження хворих з захворюваннями ШКТ . Цей метод може використовуватись в будь-яких умовах і не потребує додаткової апаратури, медичного обладнання. Не дивлячись на впровадження нових інструментальних методів (УЗД, скенування, комп”ютерна томографія, ЯМР), фізичні методи (перкусія та пальпація) зберігають свою актуальність й інформативність в діагностиці захворювань внутрішніх органів.
Ці методи визначають основні питання перед лікарем щодо подальших методів інструментальної та лабораторної діагностики.
Провести стандартизований контроль початкового рівня підготовки студентів.
5.2.Основний етап
На практичному занятті під керівництвом асистента всі студенти діляться на однакові групи(2-3чол).Виділяється хворий для кожної групи студентів. Асистент спочатку сам показує методику глибокої пальпації органів черевної порожнини у здорових осіб, а потім і у хворих. Студенти самостійно під наглядом викладача виконують тренінг умінь глибокої пальпації. Визначаються властивості органів. Студенти вчаться ідентифікувати зміни в органах, що можуть вказувати на патологію ШКТ. Для поставленої мети слід застосовувати ситуаційні ,відеофільм .Викладач вказує на помилки ,які допустив студент. Обговорюються результати обстеження визначається можлива патологія у хворого.
5.3.Заключний етап.
Оцінюється поточна діяльність кожного студента упродовж заняття, використовується кінцевий контроль знань, умінь .,проводиться аналіз успішності студентів ,оголошуються оцінки діяльності кожного студента і виставляється у журнал обліку відвідувань успішності студентів .Староста групи одночасно заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідувань занять студентами , викладач завіряє їх своїм підписом .Коротко проводиться інформування студентів про тему наступного заняття і методичні прийоми підготовки до нього .
6. Додатки.
Засоби контролю: тестові завдання, ситуаційні задачі, контрольні питання ,практичні завдання (тести та ситуаційні задачі додаються).
-5-